Динаміка урожайності зернових в країнах за досліджуваний період

(Весь світ 01 рік =100)

Назва країни	Роки
	01	02	03	04	05	06	07
Україна
Весь світ	100

8. Зобразити графічно:

• структуру посівних площ області N (області N-23);

• динаміку валового збору зерна в даних областях протягом досліджуваного періоду.

9. За результатами обчислень зробити письмові висновки:

• про придатність земельних ресурсів кожної області для сільського господарства;

• про динаміку збору врожаю зернових культур у кожній області та по Україні протягом досліджуваних періодів;

• про рівень та динамку урожайності зерна в різних країнах світу протягом досліджуваних років.

GКонтрольні питання

1. Що таке абсолютна статистична величина? Наведіть приклади.

2. Що таке відносна статистична величина? Яка потреба її використання у статистичному аналізі?

3. Які види відносних статистичних величин Ви знаєте?

4. В яких завданнях лабораторної роботи зустрічалися відносні величини структури?

5. В чому полягає відмінність між відносними величинами координації та порівняння?

6. В яких завданнях лабораторної роботи зустрічалися відносні величини інтенсивності?

7. Наведіть приклад відносної величини динаміки.

8. Які види відносних величин динаміки розрівняють за способом розрахунку? Як вони визначаються?

9. Як обчислити відносну величину виконання плану?

Лабораторна робота № 3

Аналіз статистичних даних

Завдання 1. Розрахунок статистичних характеристик центру розподілу

Мета завдання: Навчитися визначати та аналізувати статистичні характеристики центру розподілу статистичної сукупності

Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання 1 лабораторної роботи № 1 розрахувати статистичні характеристики центру розподілу статистичної сукупності: середню, моду, медіану.



Для характеристики центру розподілу статистичної сукупності використовуються такі показники як середня величина, мода та медіана.

Середня величина – це одна із основних характеристик, які використовуються у статистичному аналізі. Вона є узагальнюючою мірою ознаки, що варіює у статистичній сукупності. Її величина показує рівень даної ознаки у розрахунку на одиницю сукупності.

Середня величина характеризує типовий рівень значень ознаки і відображає те спільне, що об’єднує масу елементів сукупності. Вона поглинає індивідуальні відмінності одиниць сукупності і виявляє загальні (характерні) значення на одиницю сукупності.

Одним із видів середньої величини є середня арифметична, що розраховується за простою формулою (якщо дані не згруповані) і за зваженою формулою (якщо дані згруповані).

Проста формула розрахунку середньої арифметичної:

(3.1)

де х_і – варіанта (значення) ознаки; n – обсяг сукупності.

Зважена формула розрахунку середньої арифметичної:

(3.2)

де f_j – частота значень ознаки у j-тій групі сукупності.

До характеристик центру розподілу належать також мода і медіана. Їх часто називають порядковими середніми. На відміну від середньої арифметичної, що є абстрактною величиною, ці характеристики завжди збігаються із конкретними варіантами. В окремих випадках вони мають переваги перед середньою арифметичною і використовуються при вирішенні деяких практичних питань.

Мода – це значення ознаки, яке найчастіше зустрічається у статистичні сукупності. У дискретному ряді розподілу модальне значення ознаки знаходять за найбільшою частотою. Зустрічаються полімодальні ряди, що мають більше, ніж одну моду. Для визначення моди у інтервальному ряді розподілу використовується наступна формула:

(3.3)

де x_mo та і – відповідно нижня межа та ширина модального інтервалу;

f_mo, f_mo-1, f_mo+1 – частоти модального, передмодального та післямодального інтервалів.

Медіана – це значення ознаки, яке припадає на середину впорядкованого за зростанням чи спаданням ряду розподілу і ділить його на дві рівні частини, при цьому кількість значень які менші або рівні дорівнює кільності значень, які більші або рівні. Для визначення медіани використовують кумулятивні частоти. У дискретному ряді медіаною буде значення ознаки, для якого кумулятивна частота (сума накопичених частот) дорівнює або перевищує половину суми усіх частот. Для визначення медіани у інтервальному ряді використовується наступна формула:

(3.4)

де x_mе та і – відповідно нижня межа та ширина медіанного інтервалу;

Σf – сума частот ряду розподілу;

S_fme-1 – сума накопичених частот до медіанного інтервалу;

f_me – частота медіанного інтервалу.

Послідовність виконання завдання:

1. Проведений у завданні 1 лабораторній роботі № 1 розподіл робітників підприємства за досліджуваною ознакою представити у вигляді таблиці 3.1.

Таблиця 3.1