Тема 1. Предмет і метод статистики

1.1. Статистика як суспільна наука

1.2. Предмет статистики

1.3. Метод статистики

1.4. Поняття, категорії й показники статистики

1.1. Статистика як суспільна наука

Життєдіяльність людських індивідуумів, груп чи спілок, робота підприємців, комерсантів, менеджерів, економістів в умовах формування ринкових відносин сьогодні наповнюється новим змістом. Це, в свою чергу, не може не позначитися на дедалі зростаючій ролі статистичної науки, оволодіння методологією якої є неодмінною умовою вивчення тенденцій попиту і пропозицій, наслідків підприємницької діяльності, прийнятті оптимальних рішень на всіх її рівнях.

Термін «статистика» у практичній і науковій сферах застосовують у різних значеннях.

• Під статистикою розуміють галузь практичної діяльності, спрямованої на збирання, обробку та аналіз масових суспільно-економічних явищ і процесів.

• Статистику розглядають як галузь знань, тобто як спеціальну наукову дисципліну (статистичну науку) й, відповідно, як навчальну дисципліну, що викладають у вищих закладах освіти всіх рівнів. Статистика є важливою частиною навчального плану підготовки підприємців, менеджерів, комерсантів, економістів найвищої кваліфікації.

• Статистика — це сукупність зведених підсумкових цифрових показників, зібраних для кількісної характеристики будь-якої галузі суспільних явищ чи окремого питання.

Слово «статистика» походить від латинського «статус» (status), що означає стан, становище. Використовували його у значенні «політичний стан», звідси в італійській мові: «statio» —держава і «statista» знавець держав. У науковий обіг термін «статистика» увійшов уже в XVIII ст. і застосовувався спочатку в розумінні «державознавство».

Сучасна статистична наука є складною, багатогалузевою системою наукових дисциплін.

Основні розділи статистичної науки:

теорія статистики, що розглядає загальні принципи і методи вивчення суспільно-економічних явищ і процесів;

соціально-економічна статистика, яка вивчає методологію побудови макроекономічних показників та їх аналіз на рівні народного господарства країни чи регіону як єдиного цілого, а також соціальних умов життя і праці населення, споживання ним матеріальних благ і послуг;

демографічна, промислова, сільськогосподарська та інші галузеві статистики, що вивчають окремі галузі народного господарства чи суспільного життя.

Оволодіння методами статистичного вимірювання та аналізу складних суспільно-економічних явищ і процесів є невід'ємним елементом підготовки висококваліфікованих підприємців, менеджерів, економістів для народного господарства України.

1.2. Предмет статистики

Статистика як суспільна наука вивчає явища суспільного життя. Однак суспільство є об'єктом вивчення не лише статистики, а й багатьох інших суспільних наук, кожна з яких має свою специфіку, предмет вивчення, досліджує певні особливості суспільних явищ і відносин.

Статистика — це наука, яка вивчає розміри й кількісні співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їхнім змістом; вона кількісно досліджує закономірності розвитку суспільних явищ за конкретних умов місця й часу.

Отже, статистика вивчає кількісні характеристики підприємницької діяльності в єдності продуктивних сил і виробничих відносин та явища культурного і політичного життя суспільства. Вона вивчає також вплив природних і технічних факторів на кількісні характеристики суспільного життя та вплив суспільного виробництва на природні умови життя суспільства.

У наведеному означенні можна виділити три основні елементи предмета статистики.

• Статистика вивчає суспільні явища. Це зумовлено їх особливостями, законами їх розвитку і методами пізнання. Суспільні явища складні, різноманітні, динамічні і мають незворотний характер. На їх розмір і динаміку впливають різні фактори, які полягають у матеріальних умовах життя суспільства, в способі виробництва, проте й вони перебувають під дією інших факторів.

• Статистика вивчає суспільні явища за допомогою кількісних характеристик, якими можуть бути обсяги, рівні, кількісні співвідношення і пропорції, темпи розвитку, що виражені в певних числах-показниках. Вивчаючи кількісні характеристики явищ, не можна не розкрити водночас їх кількісного складу, оскільки якісний склад, сутність суспільних явищ визначають притаманні їм кількісні характеристики.

• В означенні предмета міститься, що статистика вивчає масові суспільні явища, тобто такі, що складаються з достатньо великої сукупності одиниць чи фактів. Статистика вивчає закономірності зміни кількісних характеристик на підставі масового узагальнення фактів.