
- •Статистика методичні вказівки
- •I. Загальні положення
- •Лабораторна робота № 1 Зведення та групування статистичних даних Завдання 1. Метод простого групування статистичних даних
- •Вибір варіантів завдання
- •Вихідна таблиця статистичних даних
- •Розподіл робітників підприємства за (вказати назву ознаки)
- •Завдання 2. Метод комбінаційного групування статистичних даних
- •Комбінаційний розподіл робітників підприємства за (вказати назву ознак)
- •Завдання 3. Аналіз статистичних залежностей
- •Аналітичне групування для виявлення залежності (вказати назви ознак) робітників підприємства
- •Лабораторна робота № 2 Розрахунок відносних статистичних величин
- •Порівняльний аналіз площ,
- •Динаміка урожайності зернових культур протягом досліджуваного періоду
- •Динаміка урожайності зернових в країнах за досліджуваний період
- •Розподіл робітників підприємства за (вказати назву ознаки)
- •Завдання 2. Розрахунок характеристик варіації та форми розподілу статистичної сукупності
- •Розподіл робітників підприємства за (вказати назву ознаки)
- •Генеральна сукупність даних для дослідження (вказати назву ознаки)
- •Вибіркова сукупність даних сформована способом (вказати назву способу формування)
- •Завдання 2. Використання методу вибіркового спостереження для визначення частки досліджуваної ознаки в певній сукупності
- •Генеральна сукупність даних для дослідження (вказати назву ознаки)
- •Вибіркова сукупність, сформована способом простого випадкового безповторного відбору
- •Лабораторна робота № 5 Статистичні методи аналізу взаємозв’язків Завдання 1. Лінійний однофакторний кореляційно-регресійний аналіз
- •Вихідна таблиця статистичних даних
- •Аналітичне групування для дослідження кореляційного зв’язку між ознаками (вказати назви ознак)
- •Завдання 2. Дисперсійний аналіз
- •Комбінаційний розподіл робітників підприємства за (вказати назви ознак)
- •Лабораторна робота № 6 Аналіз та згладжування рядів динаміки
- •Лабораторна робота № 7 Використання економічних індексів у статистичному аналізі Мета роботи: Навчитися проводити аналіз динаміки економічних процесів із застосуванням індексного методу.
- •Кількість та ціна реалізованої продукції
- •Кількість та ціна придбаної продукції
- •Депозитні процентні ставки для юридичних та фізичних осіб
- •Найчастіше вживані значення довірчого числа t та відповідні їм ймовірності розподілу похибок вибірки
- •Критичні значення кореляційного відношення та коефіцієнта
- •Рекомендована література
- •Навчальне видання статистика методичні вказівки
Аналітичне групування для виявлення залежності (вказати назви ознак) робітників підприємства
Назва факторної ознаки |
Кількість робітників |
Сумарне значення результативної ознаки |
Середнє значення результативної ознаки |
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом |
|
|
- |
В середньому |
- |
- |
|
5. Зобразити графічно досліджувану залежність у вигляді полігону.
6. На основі проведених обчислень зробити висновки про зміну результативної ознаки в залежності від зміни факторної ознаки.
GКонтрольні питання
Які види групувань Ви знаєте?
В чому полягає суть типологічного групування? Навести приклади.
В чому полягає суть структурного групування? Навести приклади.
З якою метою використовують аналітичне групування статистичних даних?
Як називаються ознаки, покладені в основу аналітичного групування?
Як можна виявити і оцінити зв’язок між досліджуваними ознаками в аналітичному групуванні?
Лабораторна робота № 2 Розрахунок відносних статистичних величин
Мета роботи: Навчитись обчислювати різні види відносних величин та робити висновки на їх основі.
Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання провести дослідження стану сільського господарства у визначених областях України, використовуючи в процесі аналізу різні види відносних величин
Для проведення аналізу даних, одержаних у результаті статистичного спостереження використовуються абсолютні і відносні статистичні величини. Абсолютні величини – це кількісні показники, які характеризують розміри досліджуваного суспільного чи економічного явища, процесу і завжди мають одиниці виміру. Вони є дуже важливими в статистичному аналізі, але проведення аналізу тільки за допомогою них в багатьох випадках є недостатнім: необхідним є співставлення різних показників.
З цією метою використовуються відносні величини – узагальнюючі показники, які характеризують співвідношення однойменних чи різнойменних величин. Будь-яка відносна велична представляє собою дріб, чисельником якого а величина порівняння, а знаменником – база порівняння:
(2.1)
При зіставленні однойменних величин відносні величини вимірюються переважно у відсотках або частинах від одиниці; при зіставленні різнойменних величин – у складних натуральних одиницях. За змістом співвідношення чисельника і знаменника розрізняють наступні види відносних величин:
відносна величина виконання плану – подає кількісну характеристику виконання планових завдань:
(2.2)
відносна величина структури – характеризує частку (питому вагу) окремих складових у всій сукупності:
(2.3)
відносна величина координації – характеризує співвідношення між окремими складовими сукупності:
(2.4)
відносна величина порівняння – це результат співставлення одних і тих же характеристик двох різних сукупностей:
відносна величина інтенсивності характеризує ступінь поширення чи розвитку явища у певному середовищі. Це іменована величина, у якій поєднуються одиниці вимірювання чисельника і знаменника:
(2.5)
відносна величина динаміки характеризує процес розвитку певного явища у часі та розраховується як співвідношення значень показника за два періоди чи моменти часу:
(2.6)
За способом розрахунку розрізняють базисні та ланцюгові відносні величини динаміки. Базисні відносні величини отримують шляхом ділення кожного наступного показника на один і той же базисний показник. Ланцюгові відносні величини отримують у результаті ділення кожного наступного показника на попередній.
Послідовність виконання роботи:
Використовуючи дані Додатку Б (Таблиць 1, 2 і 3) сформувати вихідні таблиці статистичних даних для двох заданих областей та вказаних країн.
Варіант 1-23: області N і N+2; країни N, N+2, N+7;
Варіант 24-35: області N-23 і N-22, країни N, N+2, N+7.
де N – число, яке визначається згідно порядкового номера студента у журналі групи.
На основі отриманої інформації провести аналіз статистичних даних за наступною схемою:
1. Визначити:
частку посівної площі даних областей та України у загальній площі областей та загальній площі України;
структуру посівних площ України по областях.
Результати подати у вигляді таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Структура посівних площ
Назва області |
Загальна земельна площа, тис. га |
Вся посівна площа |
В тому числі в % до посівної площі |
||||
тис. га |
у % до загальної площі |
Зернові культури |
Технічні культури |
Картопля та овочево-баштанні культури |
Кормові культури |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Україна |
|
|
|
|
|
|
|
2. Визначити:
питому вагу всієї посівної площі області у всій посівній площі України;
визначити питому вагу площі, відведеної під зернові, технічні, картопляні і овочево-баштанні та кормові культури в даній області у площі, відведеній під цю культуру по Україні.
Результати подати у вигляді таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Питома вага посівних площ регіонів у посівній площі України
Назва області |
Вся посівна площа |
В тому числі в % до даної культури по Україні |
||||
тис. га |
у % до посівної площі України |
Зернові культури |
Технічні культури |
Картопля та овочево-баштанні культури |
Кормові культури |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Україна |
|
- |
- |
- |
- |
- |
3. Порівняти площі, відведені під кожний тип культури по областях. Результати подати у вигляді таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Порівняння посівних площ двох областей
Назви областей |
Відношення посівних площ, тис. га |
В тому числі |
|||
Зернові культури |
Технічні культури |
Картопля та овочево-баштанні культури |
Кормові культури |
||
|
|
|
|
|
|
4. Визначити відношення площ, відведених під технічні культури, картоплю і овочево-баштанні культури та кормові культури, до площі зернових культур в даних областях. Результати подати у вигляді таблиці 2.4.
Таблиця 2.4