Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відкрите заняття ЛЕКЦІЯ 2.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
503.3 Кб
Скачать
  1. Новий державний стандарт початкової загальної освіти. Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій

 

Освіта складає основу розвитку людства. Згідно із Законом України "Про освіту" метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення його освітнього рівня. І тому сьогодні дуже важливо навчати користуватися інформаційними технологіями та навчатися, використовуючи ці технології.

Обов'язком школи є підготовка дітей до життя в сучасному суспільстві, яке характеризується створенням світової інформаційної структури, розвитком різних інформаційних технологій. Основними завданнями курсу інформатики в початковій школі є формування у молодших школярів первинних навичок роботи за комп’ютером, розуміння ними сутності застосування комп’ютера та інформаційних технологій і загальний розвиток дитини.

У Державному стандарті початкової загальної освіти зазначено, що протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій. Метою освітньої галузі "Технології" є формування і розвиток в учнів технологічної, інформаційно-комунікаційної та основних компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві.

І тому для досягнення зазначеної мети ключовими завданнями є:

  • формування уявлення про предметно-перетворювальну діяльність людини, світ професій;

  • шляхи отримання, зберігання інформації та способи її обробки;

  • розвиток пізнавальної обдарованості;

  • уміння користуватися технічною термінологією, художньою та графічною інформацією;

  • вміння працювати з комп'ютером.

І головною із змістовних ліній цієї галузі є ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями.

Тому зрозумілі причини, які спонукають педагогів використовувати новітні інформаційні, зокрема, комп'ютерні технології в практиці початкової школи, а найголовніше – починати впроваджувати курс інформатики саме в початковій школі.

В інформаційному суспільстві, наповненому фундаментальними відкриттями і новітніми технологіями, найважливішим соціальним завданням стало формування нового стилю мислення. А найбільш інтенсивний розвиток інтелекту відбувається в молодшому шкільному віці. Діти в початкових класів легше і швидше, ніж старшокласники, освоюють нові технології, оскільки у них ще не склався стереотип мислення.

З кожним роком зростає кількість школярів, що мають свій персональний комп'ютер, а поширеність комп'ютерів в світі настільки велика, що уміння використовувати їх в повсякденному житті формує новий стиль життя і стає елементом загальної культури людини. В учнів початкових класів спостерігається великий інтерес до комп'ютерних ігор, а отже, і мотивація до вивчення азів комп'ютерної грамотності.

Вдосконалення освітнього процесу і введення профільного навчання передбачає поглиблене вивчення окремих предметів шкільної програми і реалізацію особистнісно-орієнтованого підходу. Роль комп'ютера у модернізації процесу освіти при цьому неухильно зростає, що ставить учнів перед необхідністю бути його грамотними користувачами.

Крім того, впровадження інформаційних технологій в навчальний процес і об'єднання їх з традиційними методами викладання ставить школярів перед необхідністю бути готовими до інших форм навчання, до сприйняття вдосконаленого вмісту предметів, до самостійного пошуку міжпредметних зв'язків.

І, нарешті, найголовніша причина полягає в тому, що комп'ютер – це машина, яка може відповідати різним інтересам школяра: до малювання, письменництва, мов, музики, конструювання, наукам. Тому, використовуючи комп'ютер, можна організувати навчання дітей з врахуванням їх індивідуальних особливостей. Важливо лише допомогти дітям в усвідомленні того, що комп'ютер – це, перш за все, інструмент пізнання, а не іграшка.

А дорослим необхідно зрозуміти, що сьогодення – епоха інформаційних технологій. І відлучити сучасних дітей від комп'ютера вже не можливо, та і не потрібно. Але необхідно правильно підійти до організації роботи на комп'ютері. При правильному підборі роду занять він перетворюється в дуже корисний інструмент, що полегшує наше життя. Крім того, саме дорослим необхідно захистити дитяче здоров'я від неправильної роботи за комп’ютером. Досить стежити, щоб діти дотримувалися правил безпеки, санітарних норм і правил роботи для збереження свого здоров'я.

Основне завдання вчителя – всебічно заохочувати прагнення дітей використовувати комп'ютер як засіб самонавчання. Необхідно познайомити молодших школярів з цінностями, що дозволяють орієнтуватися в інформаційному просторі, це – достовірність, корисність, актуальність, повнота інформації. Саме у початковій школі складається їх відношення до комп'ютера або як до засобу розваги, або як до засобу творчого саморозвитку. І тому вчителю необхідно допомогти дітям в усвідомленні базових загальнолюдських цінностей в контексті інформаційної культури.

Комп'ютер сам по собі не поганий і не хороший. Він виконує лише наші команди, а людина визначає його цінність або некорисність (або навіть шкідливість). Комп'ютер – це перш за все інструмент пізнання, залучення до знань, накопиченим суспільством і акумульованим на електронних носіях – бібліотеках, музеях, енциклопедіях, навчальних програмах.

Використання комп'ютера вчителем початкових класів не повинне і не може бути самоціллю модернізації початкової освіти. Недопустимо, щоб основну частину часу молодші школярі проводили за комп'ютерами, а всілякі форми вербальної взаємодії вчителя і учнів, дітей один з одним зводилися до мінімуму.

К . Д. Ушинський писав, що учень повинен вчитися самостійно, а вчитель повинен уміло керувати цією самостійною працею. Але щоб була досягнута мета освіти, щоб освіта відбулася, вчитель повинен не лише керувати, але і захопити дітей, вміло вести їх за собою.

Впровадження Державного стандарту загальної початкової освіти – новий етап розвитку школи І ступеня Розпочався новий етап розвитку початкової освіти України. Оновлення змісту і навчально-методичного забезпечення здійснюється послідовно і водночас дуже швидко. Так, у 2010 році творчими колективами науковців і практиків було розроблено і обговорено серед педагогічної громадськості концепцію другого покоління Державного стандарту початкової загальної освіти. Цей документ був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 року № 462. Відповідно до вимог Державного стандарту розроблено і затверджено нові навчальні плани та програми. Згідно з цими програмами підготовлено рукописи підручників для першого класу, серед яких за результатами конкурсу кращі відібрані до друку.

З 1 вересня 2012/2013 навчального року учні перших класів розпочали навчання за новими програмами (наказ МОНмолодьспорту «Про навчальні програми для 1–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів» від 12.09.2011 р. № 1050) та підручниками (наказ МОНмолодьспорту «Про надання грифа навчальній літературі» від 07.02.2012 р. № 118). Робочі навчальні плани шкіл складені на основі нових Типових навчальних планів (наказ МОНмолодьспорту «Про типові навчальні плани початкової школи» від 10.06.2011 р. № 572).

2012/2013 навчальний рік для початкової школи був особливим. Адже з 1 вересня учні перших класів розпочали вивчення іноземної мови, що повинно забезпечити більш високий рівень її знань. Також з першого класу передбачено вивчення нового предмета «Природознавство», що дасть можливість розширити екологічний освітогляд школярів. Викладання природознавства стимулюватиме у дітей бажання вивчати предмети природничо-математичного циклу.

З 1 вересня 2013 року другокласники вивчають предмет «Сходинки до інформатики», що сприятиме розвитку інформаційно-комунікаційних компетентностей учнів. У Департаменті загальної середньої та дошкільної освіти МОНмолодьспорту розглядалося питання, чи краще вчителів інформатики навчити методики роботи з молодшими школярами, чи навпаки, додатково підготувати вчителів-початківців. Міністерство освіти надає перевагу другому варіанту, водночас, не позбавляючи заклади можливості самостійно вирішувати ці питання. Набагато простіше підготувати вчителів початкової школи до викладання основ комп’ютерної грамотності, аніж учителів інформатики навчати специфіки роботи з молодшими школярами. Адже майже всі вчителі вже на початковому рівні володіють інформаційно-комунікаційними технологіями, як цього потребує сучасність. Вони зможуть передати набуті знання дітям. Звичайно, інститути післядипломної педагогічної освіти стануть осередком необхідної підготовки.

Завданням навчального закладу є науково-методична підготовка вчителя до реалізації змісту нових Державних стандартів. Важливим аспектом цієї підготовки є самоосвіта педагога.

Керівникам навчальних закладів слід забезпечити належну увагу ефективній просвітницькій роботі з сім’єю щодо виховання здорової дитини, профілактики захворювань; з батьками першокласників організувати роботу щодо проходження обов’язкового медичного огляду майбутніх першокласників.

Обов’язковим є дотримання Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01).

Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах у перших класах становить 35 хвилин. Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня становить 20 годин. У першому класі домашні завдання не задаються.

Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музичного та образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров’я та фізичної культури. При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня. Робочий тиждень передбачає для учнів першого класу протягом навчального року додатковий розвантажувальний день – четвер, у розклад якого не вводяться предмети, що потребують значного розумового напруження (математика, мови).

Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів початкових класів на уроках письма, мови, читання, математики та інших необхідно через кожні 15 хвилин уроку проводити фізкультхвилинки, що складаються з динамічних, дихальних вправ, вправ для збереження зору, пальчикової гімнастики тощо.

У роботі з шестирічними першокласниками педагогам слід акцентувати увагу на:

  • дотриманні принципу наступності в системі «дитячий садок – сім’я – початкова школа»;

  • використанні методів, форм навчання, що від­повідають психологічним особливостям розвитку дитини-дошкільника;

  • сприянні розвитку дитини як особистості;

  • моделюванні стилів, способів партнерської діяльності, спілкування з дитиною. Слід пам’ятати про необхідність налагодження довірливих стосунків з учнем: вчинки дітей не варто засуджувати або схвалювати, їх треба аналізувати й розуміти.

  • доборі прийомів та методів роботи з дітьми, що забезпечують різноманітну, активну, практичну діяльність кожного учня. Ігрова діяльність має бути домінуючою під час навчання дитини у 1 класі. Адже у процесі гри світ дитинства природно поєднується зі світом науки.

У першому класі дається словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів. Навчання пов’язане не лише з успіхами, а частіше з помилками, невдачами. Першокласник прагне утвердити себе в новій ролі, шукає опори у ставленні вчителів до себе, бажаючи, щоб дорослі помічали його позитивні якості. Тому оцінка здатна викликати в учня цілу гаму гострих переживань. Радість і задоволення досягненнями у навчанні створюють позитивний емоційний фон стосунків з учителем та однокласниками, покращують рівень засвоєння знань. Почуття гіркоти, невдоволення невдачами можуть спричинити зниження самооцінки, зневіру, конфлікт з оточенням. Важливо на уроках створювати такі умови, коли невдоволеність від невдачі спонукатиме дитину шукати кращі способи навчальної діяльності. Педагогічна оцінка має бути тактовною; не акцентованою на невдачах дитини, а здатною створювати сприятливий емоційний фон для подолання труднощів. Уміло користуючись у роботі з першокласниками педагогічною оцінкою, вчитель закладає основи для формування в них умінь об’єктивно оцінювати результати своєї діяльності.

При формуванні груп продовженого дня для першокласників керуються постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 р. 1121 «Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу» та Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01).

Успіх розпочатих перетворень безпосередньо залежить від того, як глибоко усвідомить зміни кожен педагог. Чи прийме він нові умови, поведе за собою школярів, зуміє організувати навчальну діяльність учнів так, щоб забезпечити кожному з них ефективний інструмент пізнання – навчити вчитися упродовж всього життя.

  1. Мінімальний зміст освіти і вимоги до підготовки учнів початкової школи. Основні змістовні лінії. Вимоги до рівня знань, умінь і навичок, що визначені стандартом (Навчальна програма «Сходинки до інформатики»)

Відповідно до листа МОН України від 30.05.2013 № 1/9-383 «Про організацію навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2013/2014 навчальному році» та Державного стандарту початкової загальної освіти у 2013-2014 навчальному році другокласники розпочали вивчати новий навчальний предмет «Сходинки до інформатики».

Основним завданням курсу є опанування молодшими школярами практичних навичок сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями, з метою розв’язування життєвих та навчальних завдань. Курс «Сходинки до інформатики» є пропедевтичним.

При вивченні курсу передбачено декілька напрямків навчальної та розвиваючої діяльності учнів.

Перший напрямок – пізнавальний. У цьому напрямку учні засвоюють відомості про призначення комп'ютера, про можливості його використання, про його складові частини, основні принципи його роботи.

Другий напрямок – прикладний. У цьому напрямку учні здобувають навички роботи з клавіатурою, пошуку та запуску потрібних програм, підготовки та редагування текстів у текстовому редакторі, створення малюнків у графічному редакторі та iн.

Третій напрямок – алгоритмічний. Учні знайомляться з поняттям алгоритму, розрізняють їх основні види, вчаться складати i записувати прості алгоритми для виконавців.

Четвертий напрямок — розвиваючий. Учні розвивають свої творчі здібності та логічне мислення, шляхом виконання різноманітних творчих завдань.

П'ятий напрямок – підтримка, корекція i пропедевтика знань, умінь i навичок з інших предметів.

Кожний урок при вивченні «Сходинок до інформатики» проводиться із використанням комп’ютерів, тому клас ділиться на підгрупи так, щоб кожен учень був забезпечений індивідуальним робочим місцем за комп’ютером, але не менше 8 учнів у підгрупі, відповідно до наказу Міністерства від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 березня 2002 р. за № 229/6517.

При використанні комп'ютерної техніки на уроках безперервна тривалість занять повинна відповідати вимогам ДСанПіН 5.5.6.008-98 "Улаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах".

Час роботи молодших школярів за комп’ютером на уроці не повинен сумарно перевищувати 15 хвилин. Весь інший час уроку вчитель знайомить учнів з теоретичним навчальним матеріалом. Теоретична частина уроку може проводитись у формі бесіди, гри, обговорення ситуацій або повторення і закріплення вивченого матеріалу.

Після роботи за комп’ютером необхідно проводити гімнастику для очей, яка виконується учнями на робочому місці.

Курс «Сходинки до інформатики» розрахований на 35 годин у другому класі з розрахунку 1 година на тиждень.

Навчальний предмет "Сходинки до інформатики" визначений як пропедевтичний. Основна увага приділяється саме ознайомленню учнів з визначеним програмою набором понять і термінів, не формулюючи строгих означень, часто звертаючись до набутого життєвого досвіду учнів початкової школи, але не відходячи в той самий час від принципу науковості.

«Сходинки до інформатики» (авт. Г. В. Ломаковська, Г. О. Проценко, Ф. М. Рівкінд , Й. Я. Ривкінд).

Розгортання дидактично-методичного змісту програми з предмету "Сходинки до інформатики", визначає вибір, акцентування і послідовність усього навчального матеріалу. Він є не лише засобом навчання для вчителя (орієнтований сценарій уроку), а й для учня (формування навичок роботи з літературою, різноманітним програмним забезпеченням) та засобом забезпечення для нього ситуації успіху.

Формуванню системи знань сприяє використання авторами підручника визначених типів завдань, які зустрічаються не одноразово, а при вивченні різних розділів. Такими, наприклад, є завдання на встановлення відповідностей, на кодування і декодування повідомлень та інші.

Особливу увагу авторський колектив приділив підтримці, корекції i пропедевтиці знань з основних предметів. Це досягається шляхом роботи з різноманітними навчальними, навчально-контролюючими та пропедевтичними програмами з української, російської, англійської мови, математики та ін.

«Сходинки до інформатики, 2 клас» (авт. О.В. Коршунова) Матеріал підручника формує початкові уявлення про базові поняття інформатики та навички роботи з комп‘ютерними програмами, алгоритмічне, логічне та критичне мислення.

Первинне сприйняття навчального матеріалу зумовлюється такими особливостями дітей молодшого шкільного віку, як образність, конкретність та емоційність сприймання. Успішна реалізація цього процесу передбачена у підручнику поданням більшої частини матеріалу у намальованих історіях–коміксах та значною кількістю ілюстрацій. «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути» – такий принцип був закладений в ідею подання навчального матеріалу підручника.

Реалізація особистісно орієнтованої моделі навчання здійснюється наявністю у підручнику завдань з позначкою «Поміркуй», «Працюємо удвох», «Розв‘яжи», «Виконай удома». Передбачається, що завдання з позначкою «Поміркуй» будуть запропоновані учням, що потребують на уроці додаткового навантаження. Більшість завдань цієї категорії мають кілька розв‘язків або потребують від учня креативного мислення, спонукають до творчого вирішення завдань. Також учитель може запропонувати таким учням додаткове домашнє завдання, позначене значком «Виконай удома».

Завдання для роботи в парах позначені значком «Працюємо удвох». Більшість завдань, що розміщенні в цій категорії, – це навчальні ігри.

«Сходинки до інформатики» для 2 класу (авт. М. М. Корнієнко, С. М. Крамаровська, І. Т. Зарецька) Підручник складається з 6 розділів. Кожний розділ охоплює декілька тем, які розглядаються на окремих уроках. Кожний урок розміщений на 4 сторінках і містить: вступну частину, в якій зазначено тему й мету уроку, основні знання та навички, яких набудуть учні в ході уроку; теоретичну частину, поділену на кілька змістових блоків, що надає можливість дитині засвоювати певний обсяг систематизованих знань поступово; практичне завдання з описом порядку його виконання та очікуваними висновками; запитання і завдання, які містять запитання для контролю і самоконтролю знань, творче завдання та логічну задачу. Подання нового матеріалу супроводжують пропедевтичні та контролюючі запитання і завдання. До кожного уроку також включено рубрики «Комп’ютерний словничок», що містить нові слова, засвоєні на уроці, та «Цікавинки», у якій подано пізнавальну інформацію.

У другокласників віковою особливістю є наочно-дієве та наочно – образне мислення (все що вивчаємо, необхідно побачити і доторкнутися).

В цей період відбувається активне освоєння учбової діяльності. Починають розвиватися довільна увага і пам'ять. Але для тривалої концентрації дитині потрібна зовнішня допомога: цікаві картинки, звукові сигнали, ігрові ситуації. Увага залежить не лише від волі дитини, але і від темпераменту. Стійкість уваги знижується до кінця дня, тижня, учбової чверті, після захворювань.

У другому, як і у першому класі, мають продовжуватися лінії дошкільного розвитку: пріоритетність виховних завдань, цілісність впливу на дитину через взаємозв’язок навчальної та ігрової діяльності. Під час гри діти вільніше, ніж під час будь-якої іншої діяльності, ставлять цілі, реалізовують їх, аналізують результати. Граючись, вони виступають суб’єктами ігрового процесу, його активними творцями, спроможними впливати на буття, постійно самовдосконалюючись.

Окрім того, під час гри діти молодшого шкільного віку почувають себе вільно і комфортно. Це стосується всіх учнів, які мають різні психологічні особливості (і здібних, і активних, і пасивних).

Вчитель продовжує залишатися значимою фігурою. Але з'являється більш особове відношення до нього - прагнення до спілкування з ним на перервах, прогулянках У деяких другокласників може спостерігатися сильне прагнення до лідерства. Між деякими дітьми з'являється суперництво. Починає розвиватися здібність до співпраці у іграх і навчанні. Діти вчаться домовлятися, поступатися один одному, розподіляти завдання. Але це їм ще важко робити без допомоги вчителя.

У 2 - му класі за рішенням педагогічної ради навчальні досягнення учнів оцінюють в балах (окрім предметів «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Мистецтво», «Сходинки до інформатики»). Оцінювання другокласників має бути вмотивованим. Важливо, щоб дитина не втратила стимулу до праці. Оцінки в балах стають для дітей більш зрозумілими й мотиваційними, якщо супроводжуються коротким, точним коментарем вчителя. Завдання вчителя полягає в тому, щоб негативні й позитивні емоції, породжувані невдачами чи успіхами в навчанні, використовувати для активізації діяльності дітей.

Для семирічного школяра, який відчуває труднощі в засвоєнні навчального матеріалу, заохочення найменшого успіху має велике значення.

Вміло користуючись у роботі з другокласниками педагогічною оцінкою, вчитель закладає основи для формування в них умінь об'єктивно оцінювати хід і результати своєї діяльності, стимулює розвиток навчальних мотивів, створює атмосферу доброзичливих взаємин у класі, що необхідно для підтримування в учнів почуття власної гідності, доброти і чуйності, бажання працювати разом з однолітками.

В наступному навчальному році навчальні досягнення учнів 2-х класів з предметів «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Мистецтво», «Сходинки до інформатики» мають оцінюватись вербально. Наприклад,

Низький рівень(відтворення почутого, прочитаного, побаченого) 

  • Старайся! Будь уважним! Говори чіткіше!

  • Твоє письмо має бути кращим! Ти можеш більше!

  • Ти здатний на краще! Відповідай конкретніше!

  • Ти вже більше працюєш над собою!

  • Не сумуй, у тебе все вийде!

  • Доклади більше старань!

  • У тебе все вийде, тільки зверни увагу на...!

  • Добре!

  • Дійсно, це так!

  • Я рада, що ти зрозумів правильно!

  • Вже краще!

Середній(розуміння сприйнятого)

  • Досить добре!

  • Значно краще!

  • З успіхом тебе!

  • Дуже добре!

  • Досить вдало!

Достатній рівень(застосування знань у практичній діяльності)

  • Як гарно ти запитуєш!

  • Я погоджуюсь з тобою!

  • Ти вмієш правильно висловлюватися!

  • Який ти дотепний!

  • Ти багато вже вмієш!

  • Як влучно!

  • Чудово! Молодець!

Високий рівень (вияв творчих здібностей)

  • Ти можеш творити!

  • Ти маєш власну думку!

  • Блискуча відповідь! Пречудово!

  • Відмінно! Прекрасно! Бездоганно!

  • Ми пишаємось тобою!

  • Ти маєш своє „я”!

  • Ми гордимося твоїми досягненнями! 

За відмінні успіхи в навчанні учні 2- х класів можуть нагороджуватися похвальним листом “За високі досягнення у навчанні”.

Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів початкових класів на всіх уроках через кожні 15 хвилин обов’язково необхідно проводити фізкультхвилинки та гімнастику для очей.

Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах у других класах становить 40 хвилин.

З таких предметів як основи здоров'я та фізична культура, трудове навчання, художня праця, мистецтво (музика, образотворче мистецтво), інформатика домашні завдання задавати не бажано, окрім випадків визначених у підручниках (обговоріть з батьками, тощо).

ПРИМІТКА: з нового 2013-2014 начального року в усіх школах України  починаючи з 5 класу введено обов'язковим  навчальним предметом курс ІНФОРМАТИКА. Тому слід користуватись новою навчальною програмою з інформатики для 5 класу.

Введення в навчальний курсу ІНФОРМАТИКА  відбудеться  поетапно:

з 2013/2014 навчального року - в 5 класах;

з 2014/2015 навчального року - в 5, 6 класах;

з 2015/2016 навчального року - в 5, 6, 7 класах;

з 2016/2017 навчального року - в 5, 6, 7, 8 класах;

з 2017/2018 навчального року - в 5, 6, 7, 8, 9 класах.

5 клас      1год..тиждень всього      35 год.

6 клас      1год..тиждень всього      35 год.

7 клас      1год..тиждень всього      35 год.

8 клас      2год..тиждень всього      70 год.

9 клас      2год..тиждень всього      70 год.

Програма «Інформатика» для 5 – 9 класів спрямована на реалізацію мети та завдань інформаційно-технологічного компонента освітньої галузі «Технології», визначених у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти.

В основній школі інформатику починають вивчати як окремий навчальний предмет, зміст й вимоги до засвоєння якого є єдиними для всіх учнів. Урахування пізнавальних інтересів учнів, розвиток їхніх творчих здібностей і формування схильності до поглибленого навчання інформатики здійснюється завдяки особистісно орієнтованому підходу та запровадженню курсів за вибором та факультативних занять за рахунок варіативної складової навчального плану.

Програма розрахована на учнів, які до 5 класу не вивчали інформатики.

Зміст навчання інформатики структуровано за темами із визначенням кількості годин на їх вивчення. Такий розподіл змісту і навчального часу є орієнтовним. Учителю та авторам підручників надається право коригувати послідовність вивчення тем залежно від методичної концепції та конкретних навчальних ситуацій, від рівня підготовки учнів і сформованості у них предметної ІКТ-компетентності, вибудовуючи найбільш доречну для конкретного навчального закладу або класу траєкторію навчання. Водночас учитель не може порушувати порядок вивчення тем, між якими є змістові залежності (рис. 1). Запропонована кількість часу на вивчення кожної теми також є орієнтовною, вчитель може її змінювати (до 15 % від загального навчального часу для кожного класу). При цьому вчитель має забезпечити рівень навчальних досягнень учнів, зазначених у програмі з кожної теми.

Рис. 1. Змістові залежності між темами курсу інформатики

Зміст навчального предмета «Інформатика» містить фундаментальну складову, що реалізується шляхом вивчення основ науки «Інформатика», має прикладну спрямованість, що реалізується під час виконання запланованих тематично відповідних практичних робіт, розв‘язання компетентнісних задач, виконання індивідуальних і групових навчальних проектів та застосування різних форм (індивідуальної, парної, групової й колективної) організації діяльності учнів та інноваційних методів навчання.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

Сходинки до інформатики

2-4 класи

загальноосвітніх навчальних закладів

Пояснювальна записка