25. Порядок надання щорічних відпусток

Відпустки надаються працівникам за наявності у них відповідного стажу, який дає право на відпустку. Законодавством України визначено порядок обчислення стажу, який дає право на щорічні відпустки. При цьому встановлені правила обчислення стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, і окремо визначається стаж роботи, з яким пов'язується право на щорічну додаткову відпустку.

До стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються час фактичної роботи працівника на умовах трудового договору (в тому числі на умовах неповного робочого часу) тощо.

Крім стажу, що дає право на щорічну основну відпустку, Закон України «Про відпустки» регулює порядок обчислення стажу, який дає право на щорічну додаткову відпустку. Зокрема, передбачено, що до такого стажу зараховується:

а)  час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці;

б)  час роботи вагітних жінок.

Інші не передбачені законодавством періоди роботи не можуть зараховуватись до стажу роботи, який дає право на щорічні додаткові відпустки.

Щорічні основна і додаткова відпустки повної тривалості за перший рік роботи надаються після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

Однак Законом України «Про відпустки» передбачено певні категорії працівників, яким щорічна відпустка повної тривалості надається до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік за їхнім бажанням (жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда; неповнолітні, які до початку відпустки не досягли 18 років тощо).

Такі категорії працівників, яким щорічна відпустка може надаватися повної тривалості до закінчення шести місяців роботи на підприємстві, передбачаються також спеціальним законодавством, колективним чи трудовим договором.

Щорічні відпустки за наступні роки роботи надаються працівнику у будь-який час відповідного робочого року згідно з графіком відпусток. Цей графік затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації.

Законодавством визначено певний порядок та умови складання графіка відпусток. Зокрема, при його розробці необхідно враховувати інтереси виробництва, а також особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

26. Перенесення щорічної відпустки за ініціативою працівника, роботодавця та в інших випадках, передбачених Законом України «Про відпустки».

Працівник має право вимагати перенесення відпустки на інший період, ніж це передбачено графіком відпусток, у разі, якщо роботодавець не повідомив працівника про дату її початку не пізніше ніж за два тижні.

Перенесення відпустки на вимогу працівника передбачено також при несвоєчасній виплаті роботодавцем заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки.

Вважається, що вимога працівника про перенесення щорічної відпустки на інший період повинна бути висловлена ним у письмовій формі.

Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або її тривалість продовжена у таких випадках, передбачених законодавством:

1) тимчасова непрацездатність працівника;

2)  виконання працівниками державних або громадських обов'язків, якщо на час їх виконання згідно з законодавством він підлягає звільненню від основної роботи зі збереженням заробітної плати;

3)  настання строку відпустки по вагітності та пологах;

4)  збіг щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.

Закон України «Про відпустки» надає право роботодавцю за власною ініціативою переносити відпустку на інший період, якщо надання відпустки у раніше передбачений період може несприятливо позначитись на нормальному ході роботи підприємства.