
- •Модуль з тп( описовий)
- •1.Поняття робочого часу та його види.
- •2.Правові ознаки нормального робочого часу
- •3.Скорочений робочий час: поняття, види, правове регулювання
- •4.Неповний робочий час
- •5.Надурочний робочий час
- •6. Режим робочого часу та його види
- •8.Спеціальний режим робочого дня.
- •2.Перерва для відпочинку і харчування: поняття та порядок її надання.
- •13. Правове регулювання вихідних днів
- •19. Поняття та гарантії права працівників на відпустку.
- •21.Поняття та види щорічної додаткової відпустки.
- •22. Додаткова відпустка за роботу у шкідливих і важких умовах праці.
- •23. Додаткова відпустка за особливий характер праці
- •24Інші додаткові відпустки, передбачені законодавством України.
- •25. Порядок надання щорічних відпусток
- •26. Перенесення щорічної відпустки за ініціативою працівника, роботодавця та в інших випадках, передбачених Законом України «Про відпустки».
- •27. Порядок поділу щорічної відпустки на частини
- •28. Відкликання працівника з щорічної відпустки
- •29. Поняття, види та особливості додаткових відпусток у зв’язку з навчанням.
- •30. Творча відпустка: поняття, особливості та порядок надання.
- •43. Джерела коштів на оплату праці
- •44. Сфера державного регулювання оплати праці. Правові гарантії працівників на оплату праці
- •45. Мінімальна заробітна плата як державна гарантія оплати найманої праці
- •46. Порядок обчислення середньої заробітної плати
- •47. Індексація заробітної плати
- •48. Тарифна система оплати праці
13. Правове регулювання вихідних днів
14.Поняття вихідних днів, загальний порядок їх встановлення Вихідні дні - дні щотижневого відпочинку. При 5-денному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при 6-денному один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при 5-денному робочому тижні , якщо він не визначений законодавством , визначається графіком роботи підприємства , установи, організації , погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації , і як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем. Законодавство про працю розглядає різні варіанти визначення другого вихідного дня ( ст. 67,67,68 КЗпП).
15. Особливості встановлення вихідних днів на підприємствах , пов'язаних з обслуговуванням населення Згідно з ст.68 КЗпП на підприємствах, в установах, організаціях , де робота не може бути перервана в загальний вихідний день у зв'язку з необхідністю обслуговування населення ( магазини, підприємства побутового обслуговування , театри , музеї і інші) , вихідні дні встановлюються місцевими радами.
16. Особливості встановлення вихідних днів на безперервно діючих підприємствах ( ст.69 КЗпП). На підприємствах, в установах, організаціях, зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов'язаних з роботою транспорту, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації. Необхідність установлення особливого порядку надання вихідних днів не тільки на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а й на вантажно-розвантажувальних роботах зумовлюється тим, що підприємства і організації, зокрема, підприємства і організації автомобільного транспорту, які відправляють і отримують вантажі через залізничні станції, порти і пристані, з метою недопущення понаднормативних простоїв залізничних вагонів, суден річкового і морського флоту та автотранспортних засобів, повинні забезпечити відпуск, навантаження, доставку та прийняття вантажів рівномірно протягом усіх днів тижня.
17.Порядок залучення працівників до роботи у вихідні дні (ст.71 КЗПП). Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті. Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках: 1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків; 2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна; 3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів; 4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення. Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
18. Правове регулювання святкових і неробочих днів : поняття, види та порядок залучення працівників. Законодавством України про працю передбачені такі святкові дні : 1 січня - новий рік, 7 січня - Різдво Христове, 8 березня - Міжнародний жіночий день , 1-2 травня - День міжнародної солідарності трудящих , 9 травня - День перемоги, 28 червня - день К.У, 24 серпня - День незалежності України . Робота також не проводиться в дні великих релігійних свят. Такі дні, згідно зі ст.73 КЗпП, називаються "неробочими" , чим наголошується на їх недержавному рівні. Робота у святкові і неробочі дні допускається лише у виняткових випадках , аналогічно як і у вихідні дні та на тих же умовах. Робота у ці дні компенсується або подвійною оплатою, або надання іншого дня відпочинку.