1.Поняття робочого часу та його види.

Робочий час – це встановлений законом, колективним договором чи угодою сторін період протягом якого працівники зобов’язані виконувати роботу. Обумовлену трудовим договором.

Норма робочого часу визначається робочими днями або робочими тижнями.

Робочий тиждень – це встановлений законом чи на його підставі тривалість роботи працівника протягом доби відповідно до графіка чи розпорядку роботи.

Законодавець надає право роботодавцем при укладенні колективного договору встановити меншу норму тривалості робочого часу (ч.2 ст 50 КЗпП)

Види:

1. Основний – це встановлений законом або трудовим договором тривалість робочого часу яку безумовно повинен відпрацювати працівник (нормальний, скорочений,неповний робочий час)

2. Неосновний – законодавцем закріплене відхилення від основного робочого часу(надурочні роботи, тривалість робочого часу у вихідні, святкові та неробочі дні)

2.Правові ознаки нормального робочого часу

Це час визначений законом як норма робочого тижня для працівників, зайнятих у звичайних умовах незалежно від виду . характеру, форми виконуваної роботи та обліку робочого часу.

Ст..50 КЗпП Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.

3.Скорочений робочий час: поняття, види, правове регулювання

Враховуючи особливі умови та характер виконуваної роботи, вік чи стан здоровя працівника, КЗпП передбачає зниження порівняно зі звичайною норму тривалість робочого часу. Цей вид робочого часу називають скорочений робочий час.

Ознаки:

• Перелік працівників передюаений вичерпно у законодавстві.

• Роботодавець має право вийти за рамки законодавства та надати можливість окремим працівникам виконувати роботу на умовах скороеного робочого часу і за рахунок прибутку.

• Скорочена тривалість робочого часу є нормальною та максимально допустимою нормою робочого часу для працівників які мають право на такий вид робочого часу.

• Субєкти, умови та порядок застосування скороченого робочого часу є обов’язковими для роботодавця і не залежить від волі працівників.

• Виконання роботи на умовах скороченої тривалості робочого часу не звужує обсяг трудових прав працівників (не випливає на розмір заробітної плати, тривалість відпусток, тощо)

Норма скороченого робочого часу є неоднаковою

Від 16-18 рр. не більше 36 годин на тиждень

Не досягли 16 років – 24 години на тиждень.

Від 14 до 15 років, які працюють у період канікул – 12 годин на тиждень

Працівники на роботах з особливо шкідливими умовами праці не більше 36 годин на тиждень.

Для лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою освітою – 38,5 год.

Лікарі які займаються амбулаторним прийомом – 33год.

Для вчителів – 18 навчальних годин.

Для вихователів загальнонаціональних навчальних закладів – 30 годин.

Вихователь дошкільних установ – 36 год.

Скорочени робочий час 6 год на день

Інваліди – 36 год на тиждень

Тривалість робочого дня скорочується на 1 год при роботі в нічний час(22 год вечора до 6 год ранку)

У нічний час забороняється використовувати працю вагітних жінок, жінок які мають дітей до 3 років, осіб молодших 18 р.