
- •Модуль з тп( описовий)
- •1.Поняття робочого часу та його види.
- •2.Правові ознаки нормального робочого часу
- •3.Скорочений робочий час: поняття, види, правове регулювання
- •4.Неповний робочий час
- •5.Надурочний робочий час
- •6. Режим робочого часу та його види
- •8.Спеціальний режим робочого дня.
- •2.Перерва для відпочинку і харчування: поняття та порядок її надання.
- •13. Правове регулювання вихідних днів
- •19. Поняття та гарантії права працівників на відпустку.
- •21.Поняття та види щорічної додаткової відпустки.
- •22. Додаткова відпустка за роботу у шкідливих і важких умовах праці.
- •23. Додаткова відпустка за особливий характер праці
- •24Інші додаткові відпустки, передбачені законодавством України.
- •25. Порядок надання щорічних відпусток
- •26. Перенесення щорічної відпустки за ініціативою працівника, роботодавця та в інших випадках, передбачених Законом України «Про відпустки».
- •27. Порядок поділу щорічної відпустки на частини
- •28. Відкликання працівника з щорічної відпустки
- •29. Поняття, види та особливості додаткових відпусток у зв’язку з навчанням.
- •30. Творча відпустка: поняття, особливості та порядок надання.
- •43. Джерела коштів на оплату праці
- •44. Сфера державного регулювання оплати праці. Правові гарантії працівників на оплату праці
- •45. Мінімальна заробітна плата як державна гарантія оплати найманої праці
- •46. Порядок обчислення середньої заробітної плати
- •47. Індексація заробітної плати
- •48. Тарифна система оплати праці
43. Джерела коштів на оплату праці
Джерелами виплати заробітної плати для підприємств є частина доходу, для установ та організацій, які фінансуються з бюджету — кошти відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності.
44. Сфера державного регулювання оплати праці. Правові гарантії працівників на оплату праці
Закон "Про оплату праці" визначає сферу державного регулювання заробітної плати найманих працівників в Україні. На державному рівні відбувається:
встановлення розміру мінімальної заробітної плати;
встановлення державних норм і гарантій оплати праці;
встановлення умов і розмірів заробітної плати керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності;
встановлення умов і розмірів заробітної плати працівників підприємств, установ і організацій, що фінансуються чи до туються з бюджету;
регулювання фондів оплати праці працівників підприємств- монополістів згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;
оподаткування доходів працівників.
45. Мінімальна заробітна плата як державна гарантія оплати найманої праці
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання. Стаття 3 Закону "Про оплату праці" визначає її як законодавче встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг робіт).
До мінімальної заробітної плати не включаються доплати за роботу в надурочний час, у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я, а також премії до ювілейних дат, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога.
При визначенні розміру мінімальної заробітної плати враховуються:
вартісна величина мінімального споживчого бюджету;
загальний рівень середньої заробітної плати;
продуктивність праці, рівень зайнятості та інші економічні умови.
Мінімальна заробітна плата не повинна бути нижчою за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу. У відповідності із законодавством мінімальна
заробітна плата встановлюється з урахуванням величини прожиткового мінімуму.
46. Порядок обчислення середньої заробітної плати
Держава також регулює порядок обчислення середньої заробітної плати для різноманітних виплат.
Обчислення середньої заробітної плати для оплати відпусток або виплати компенсації за невикористану відпустку провадиться, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи. У тих випадках, коли працівник пропрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час. У всіх інших випадках середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за 2 останні календарні місяці роботи. Якщо протягом цих 2 місяців працівник не працював, то середня заробітна плата обчислюється за попередні 2 місяці. Той період, впродовж якого за ним згідно з чинним законодавством не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Останнім часом спостерігається тенденція до звуження сфери державного регулювання заробітної плати і розширення сфери договірного її регулювання.