Перверзна форма психопатії

Це збірна група. Багато дослідників не відносять її до патологічних проявів особистості. Статеві збочення виникають у рамках різних форм психопатій, але вони можуть бути і як самостійні порушення, без інших ознак нестабільності. Передумовою для формування перверзій у психопатичних осіб є підвищена і дуже рано розвину­та статева збудливість. Утворення і особливості переверзій залежать від впливу навколишнього середовища, пси­хогенних чинників (неправильне виховання, знайомство з порнографією, розбещуючий приклад дорослих і одно­літків). Має значення також вік: що раніше формуєть­ся збочення, то стійкішу патологію воно зумовлює. Ста­теві збочення поділяють на дві групи:

1) збочення, при яких порушується об'єкт статевого потягу (гомосексуа­лізм, педофілія, геронтофілія, зоофілія, некрофілія, транс-вестизм, фетишизм, нарцисизм);

2) збочення, при яких порушується спосіб статевого задоволення (садизм, ма­зохізм, ексгібіціонізм, плюралізм, пігмаліонізм тощо).

Перверзії обох груп нерідко поєднуються або ж чергу­ються.

Гомосексуалізм — статевий потяг до осіб своєї ста­ті. Гомосексуальні тенденції у жінок визначаються та­кож як лейсбіське кохання, трибадія. Педофілія — стате­вий потяг до дітей; геронтофілія — до людей похилого віку; зоофілія — до тварин; некрофілія — до покійників, трансвестизм— сексуальне збудження виникає при переодяганні в одяг протилежної статі; фетишизм — сексу­альними об'єктами при цій формі е окремі предмети і ре­чі, що належать жінці (взуття, одяг чи предмети туале­ту); нарцисизм — самозакоханість, статевий потяг до власного тіла. При цій перверзії сексуальне збуджен­ня виникає при огляді власного оголеного тіла чи його зображення в дзеркалі.

Садизм — збочення, при якому статеве задоволення виникає за умови завдання болю чи страждань партнеро­ві; мазохізм — статеве задоволення відчуває особа, якій завдають болю чи іших страждань; ексгібіціонізм — ста­теве задоволення досягається при оголенні геніталій; плюралізм (тріолізм) — прагнення до здійснення стате­вого акту в присутності кількох осіб; пігмаліонізм — одержання статевого задоволення при огляді фотографій голих жінок, жіночих скульптур, порнографічних листі­вок.

4. Сомато-неврологічні прояви психопатій

У клінічній картині психопатій певне місце посіда­ють неврологічні розлади. Звичайно спостерігається зни­ження рефлексів слизових оболонок, підвищення сухожильних рефлексів, стійкий дермографізм, посилення сенсорної чутливості, нахил до загального тремтіння, фе­номени орального автоматизму, дуже жваві реакції зі­ниць на світло.

Звертає на себе увагу непостійність неврологічних симптомів. У період погіршення загального стану у хво­рого виявляють розширення сухожильних рефлексоген­них зон, підвищення шкірних рефлексів, розлади реакції вегетативної нервової системи (порушення судинної ін­нервації, «гра» вазомоторів, акроціаноз, підвищення пі-лоромоторного рефлексу). З поліпшенням загального стану зменшуються рефлексогенні зони, стає більш стій­ким латентний період рефлексу, менш вираженими ознаки неврівноваженості реакцій вегетативної нервової системи. Згладжуються чи зникають також неспецифічні особливості: схильність до різних моторних і судомних реакцій — загального тремтіння, тіків, спазмів (особливо ковтальних м'язів), посіпувань чи тремтіння окремих груп м'язів.

У скаргах хворих значне місце посідають неприємні соматичні відчуття, при обстеженні нерідко виявляють різні функціональні розлади серцево-судинної системи, дискінезії травного каналу, нестійкість артеріального тиску (особливо при фізичних навантаженнях). У таких хворих, як правило, буває підвищеною серцево-судинна збудливість. Майже у всіх хворих при функціональних навантаженнях (присідання, біг, фізична робота) розви­ваються різноманітні вегетативні зміни, з'являється тремтіння. Після лікування, у період спокійного стану, результати названих проб близькі до нормальних показ­ників. Важливою ознакою психопатій є і розлад сну: по­дане засинання і неглибокий чутливий сон, сновидіння відтворюють події дня і конфлікти. При поліпшенні ста­ну хворого сон поступово нормалізується, при погіршенні —- знову порушується.