Астенічна форма психопатії

Хворі з астенічною формою психопатії характеризу­ються розвинутим почуттям власної неповноцінності, ра­нимістю, підвищеною вразливістю. Це сором'язливі, лег­кодухі і лякливі люди, їм властиві пасивно-захисні фор­ми поведінки у важких ситуаціях. Вони хворобливо спри­ймають грубість, нетактовність, а при потребі захистити себе губляться, бентежаться, ніяковіють, плачуть, їх лег­ко виводять з рівноваги зміни звичних стереотипів. Во­ни бояться темряви, непритомніють при вигляді крові. Вважають себе негарними, смішними, думають, що ото­чуючі їх люди сміються над ними, ставляться до них із презирством. Це не маячення, а логічний висновок із почуття власної неповноцінності. Вони червоніють з не­значного приводу, неспроможні виступати на зборах, від­повідати на іспитах. Астенічна психопатія сприяє розвит­ку психогенних захворювань з іпохондричною симптома­тикою, а в гострих ситуаціях — з явищами загальмованості чи ступору. Оскільки астенікам властива не тільки слабкість, а й підвищена чутливість, яка в окремих ви­падках переважає, деякі автори виділяють групу сенси­тивних психопатій.

Астенічні психопати (конституціональне нервові) внаслідок надзвичайної слабкості нервових процесів відзначаються дуже низькою працездатністю, навантажуваністю. Для них тяжкими і непереносними е не тільки справді сильні подразники, а й такі, які цілком під силу для інших типів. Вони занадто чутливі і вра- зливі, швидко втомлюються, дуже важко зосереджуються на більш-менш тривалий час. У тих випадках, коли потрібні напо­легливість, упертість, активність, вони легко губляться, зазда­легідь відмовляються від виконання завдання, не вірячи в свої сили. Тому їхні успіхи в роботі або навчанні нижчі від їх можливостей.

Тривожно-помисливі психопати — це особи, невпевнені в собі, в правильності своїх дій або суджень. Вони схильні до постійної перевірки зробленого ними, до сумнівів, вагань, їм важко прийняти те чи інше рішення навіть у незначному питанні, їм властива тривожність, постійне чекання якихось ускладнень, нещасть, неприємностей, які зв'язані з усім, що відбувається з ними в даний момент, або з тим, чого вони чекають. Особи три­вожно-помисливого характеру також належать до слабкого типу.

Психастенічна форма психопатії

Основу хворобливого стану при психастенічній психопатії становить тривожно-недовірливий характер. Психастеніки близькі до астенічних психопатій; тут теж йдеться про астенічний стан, але більш складний, з більше вираженими явищами психічної слабкості. Це люди невпевнені в собі, що в усьому сумніваються, тривожні, неспокійні, нерішучі, розгублені. Вони непевні правиль­ності своїх думок і дій, знижена активність вищих психічних функцій. Для цих хворих характерні затримки реалізації прийнятих рішень, нахил до самоаналізу, а також до хворобливою мудрування. У таких осіб легко виникають різні форми причепливих станів.

У психастеніків слабо розвинуте почуття реальності, вони погано вловлюють, а значить, погано враховують реальні умови і вимоги життя, внаслідок чого можуть неправильно реа­гувати на той чи інший подразник. У той же час різні теоретичні побудови, абстрактні теорії даються їм легше. Однак у разі потреби реалізувати свої плани вони можуть зазнати краху внаслідок недоврахування реальних, конкретних умов.

Таким чином, перша сигнальна система у психастеніка явно слабка, і друга переважає над нею. Разом з тим психопатам цього типу властиві нерішучість, схильність до застрявання на якихось думках («розумова жуйка»), причому легко виникають окремі нав'язливі стани. Хворі добре справляються з невеликою за масштабами роботою, вони педантичні, ретельні, однак легко губляться, коли перед ними ставлять нові вимоги або розширю­ють коло попередніх.