3. Патопсихологічні види психопатій експлозивна форма психопатії

Основним проявом психопатії з синдромом емоційної нестабільності є мінливість настрою, підвищена подраз­ливість, збудливість, неспроможність себе стримувати при хвилюваннях, афективні вибухи. Останні виникають швидко, з незначного приводу, характеризуються бурх­ливим наростанням, виразними судинними і вегетативни­ми реакціями (блідість чи почервоніння шкіри, загальна пітливість, розширення зіниць, надмірне Прискорення пульсу, порушення ритму і глибини дихання, диспепсичні розлади тощо). Дуже типовою є рухова реакція — збудження, напруження м'язів обличчя, мімічні реакції. Часто у хворих у стані хвилювання виступають сльози, вони починають заїкуватість, з трудом вимовляють слова, інколи вигукують лише окремі короткі фрази. Стани емоційного збудження можуть супроводитись звуженням свідомості. Цим слід пояснити окремі поступки, що їх здійснюють хворі при збудженні (ковтання землі, ганчірок, лез бритви, металевих предметів, ложок). У клінічній практиці зустрічаються хворі, що нанесли собі при збудженні поверхневі чи глибокі рани грудей, плечей, передпліч. Поширена думка, що афективні спалахи можуть припинитися, якщо на хворого під час збудження подіяти енергійно — прикрикнути, віддати відповідне розпорядження чи наказ. Така думка помилкова. Подібний вплив на хворого в момент його збудження ще більше посилює його емоційні реакції. У осіб з експлозивною психопатією не буває спокійного ставлення до конфліктів між сторонніми людьми; вони відразу ж встряють до них, стають на бік «несправе­дливо» скривджених. В той же час хворі дуже гостро сприймають зауваження на свою адресу, а на легкі кривди реагують як на тяжкі знущання. Така особливість послужила основою характеристики експлозивних психопатів як людей, що шукають конфліктів. Характерними рисами цих осіб без афекту є непосидючість, нездатність чекати, руховий неспокій, що легко виникає. Психопати з великим напруженням займаються діяльністю, яка вимагає терпіння і наполегливої зосередженої праці. Будь-яке чекання супроводжується у них переживаннями, викликає активний протест.

Із сказаного видно, що крім афективних розладів у осіб з психопатією спостерігаються порушення інтелек­туального опосередкування ситуації і відсутність здатно­сті стримуватися. Серед інших симптомів привертають до себе увагу вузькість інтересів і бідність психічного життя, поверхове конкретне мислення, незрілість бажань, легкодухість, схильність до базікання, хвалькува­тість, зосередженість на сексуальних переживаннях. У поведінці таких хворих виявляється демонстратив­ність, спроби оригінальничати. Зниження вольової ак­тивності призводить до виникнення у них потягу до нар­котиків, алкоголю та розвитку інших шкідливих звичок. Психопатичні особи з експлозивною симптоматикою виділяються серед інших людей незвичними поступками. У багатьох хворих, які усвідомлюють особливості своєї поведінки, виникають думки про власну неповноцінність. Цим певною мірою зумовлені прагнення до самоушкоджень, суїцидні погрози і спроби їх здійснити у важких для хворих ситуаціях.

Ці особливості поведінки й емоцій зв'язані з тим, що у психопатів цього типу процес активного гальмування значно слабший, ніж збуджувальний, тобто вони належать до сильного неврівноваженого (нестримного) типу. Звідси стає зрозумілим і той факт, що збудливі психопати погано переносять алкоголь, який пригнічує й без того зовсім недостатнє у них активне гальмування.

До варіантів слабкого типу можуть бути віднесені психопати астенічні, тривожно помисливі, нестійкі.