
- •Тема №1. Предмет, задачі, методологічні основи патопсихології
- •Тема №2. Принципи побудови патопсихологічного дослідження.
- •1. Принципи патопсихологічного дослідження.
- •2. Патопсихологічний експеримент
- •4. Тести
- •5. Опитувальники
- •6. Проективні методики
- •Тема: Синдроми раннього дитячого аутизму
- •1. Клінічні прояви синдрому
- •2. Форми раннього дитячого аутизму.
- •3. Етіологія раннього дитячого аутизму
- •«Внутрішня картина хвороби» в патопсихології
- •Тема: Епілепсія.
- •1. Визначення епілепсій, її види і причини.
- •2. Пароксизмальні прояви епілепсії.
- •Психічні еквіваленти.
- •4. Зміни особистості при епілепсії
- •Епілептичним припадками Перша допомога при епілепсії.
- •Тема: Затримка психічного розвитку
- •Тема: Аутогенне тренування. Початковий етап.
- •1. Поза «кучера»
- •§ 20. Аутогенна модифікація
- •§ 21. Вищий ступінь аутогенного тренування
- •§ 22. Аутогенне тренування і музика
- •§ 23 Аутогенне тренування в повсякденному житті
- •Тема: Порушення особистості
- •1. Порушення особистості.
- •2. Формування патологічних потреб і мотивів.
- •3. Порушення смислоутворення.
- •4. Порушення підконтрольності поведінки
- •5. Аномалії характеру і акцентуації індивідуально-психологічних властивостей особистість.
- •6. Взаємозв'язок особистісної акцентуації з відхиленнями поведінки
- •Тема: Способи подолання стресу
- •Неефективні та ефективні способи подолання стресу
- •Успішні способи подолання стресу
- •Активний вплив на проблему
- •3. Зміна погляду на проблему
- •Прийняття проблеми і зменшення фізичного ефекту стресу
- •В основу першої класифікації закладена природа антистресового впливу: психологічна, фізіологічна, біохімічна та фізична:
- •2. Друга класифікація методів нейтралізації стресу побудована в залежності від способу застосування антистресового впливу:
- •5. Комплексні способи подолання стресу
- •Порушення вольової (ефекторної) діяльності
- •Порушення цілеспрямованої діяльності
- •Воля и ее нарушения
- •Порушення емоцій (почувань)
- •Порушення емоцій.
- •3. Синдроми емоційних порушень
- •Тема: Порушення мислення.
- •Природа мислення.
- •1.1 Форми мислення
- •2. Продуктивні розлади мислення.
- •Формальні порушення мислення.
- •Тема: Порушення мовлення
- •Розвиток мовлення
- •2. Порушення мовлення
- •Тема: Порушення пам'яті
- •1. Визначення пам’яті, процеси і види пам’яті.
- •2. Види порушення пам'яті.
- •3. Корсаковський синдром.
- •4. Механізми порушення пам’яті.
- •Тема: Порушення свідомості. Типи і синдроми порушеної свідомості.
- •Тема: Основні психопатологічні синдроми
- •3. Синдроми емоційних порушень
- •4. Синдроми розладів пам’яті
- •5. Синдроми порушень моторної сфери
- •6. Психоорганічні синдроми
- •7. Невротичні синдроми
- •Тема: Порушення сприйняття
- •Порушення сприйняття
- •Синдром Кандинського-Клерамбо (синдром психічного автоматизму).
- •Увага та її порушення.
- •Психологічна травма та посттравматичні стресові розлади (птср)
- •Тема: Психопатії як патохарактерологічний розвиток особистості.
- •1. Визначення і класифікація психопатій.
- •2. Етіологія і патогенез психопатій.
- •3. Патопсихологічні види психопатій експлозивна форма психопатії
- •Астенічна форма психопатії
- •Психастенічна форма психопатії
- •Істерична форма психопатії
- •Паранойяльна форма психопатії
- •Перверзна форма психопатії
- •4. Сомато-неврологічні прояви психопатій
- •5. Динаміка і діагностика психопатій.
- •6. Диференціальна діагностика
- •Тема: Основні методики самонавіювання
- •Загальні|спільні| положення|становища|
- •Довільне самонавіювання (метод Куе)
- •Прогресивна м'язова релаксація (метод Джекобсона)
3. Патопсихологічні види психопатій експлозивна форма психопатії
Основним проявом психопатії з синдромом емоційної нестабільності є мінливість настрою, підвищена подразливість, збудливість, неспроможність себе стримувати при хвилюваннях, афективні вибухи. Останні виникають швидко, з незначного приводу, характеризуються бурхливим наростанням, виразними судинними і вегетативними реакціями (блідість чи почервоніння шкіри, загальна пітливість, розширення зіниць, надмірне Прискорення пульсу, порушення ритму і глибини дихання, диспепсичні розлади тощо). Дуже типовою є рухова реакція — збудження, напруження м'язів обличчя, мімічні реакції. Часто у хворих у стані хвилювання виступають сльози, вони починають заїкуватість, з трудом вимовляють слова, інколи вигукують лише окремі короткі фрази. Стани емоційного збудження можуть супроводитись звуженням свідомості. Цим слід пояснити окремі поступки, що їх здійснюють хворі при збудженні (ковтання землі, ганчірок, лез бритви, металевих предметів, ложок). У клінічній практиці зустрічаються хворі, що нанесли собі при збудженні поверхневі чи глибокі рани грудей, плечей, передпліч. Поширена думка, що афективні спалахи можуть припинитися, якщо на хворого під час збудження подіяти енергійно — прикрикнути, віддати відповідне розпорядження чи наказ. Така думка помилкова. Подібний вплив на хворого в момент його збудження ще більше посилює його емоційні реакції. У осіб з експлозивною психопатією не буває спокійного ставлення до конфліктів між сторонніми людьми; вони відразу ж встряють до них, стають на бік «несправедливо» скривджених. В той же час хворі дуже гостро сприймають зауваження на свою адресу, а на легкі кривди реагують як на тяжкі знущання. Така особливість послужила основою характеристики експлозивних психопатів як людей, що шукають конфліктів. Характерними рисами цих осіб без афекту є непосидючість, нездатність чекати, руховий неспокій, що легко виникає. Психопати з великим напруженням займаються діяльністю, яка вимагає терпіння і наполегливої зосередженої праці. Будь-яке чекання супроводжується у них переживаннями, викликає активний протест.
Із сказаного видно, що крім афективних розладів у осіб з психопатією спостерігаються порушення інтелектуального опосередкування ситуації і відсутність здатності стримуватися. Серед інших симптомів привертають до себе увагу вузькість інтересів і бідність психічного життя, поверхове конкретне мислення, незрілість бажань, легкодухість, схильність до базікання, хвалькуватість, зосередженість на сексуальних переживаннях. У поведінці таких хворих виявляється демонстративність, спроби оригінальничати. Зниження вольової активності призводить до виникнення у них потягу до наркотиків, алкоголю та розвитку інших шкідливих звичок. Психопатичні особи з експлозивною симптоматикою виділяються серед інших людей незвичними поступками. У багатьох хворих, які усвідомлюють особливості своєї поведінки, виникають думки про власну неповноцінність. Цим певною мірою зумовлені прагнення до самоушкоджень, суїцидні погрози і спроби їх здійснити у важких для хворих ситуаціях.
Ці особливості поведінки й емоцій зв'язані з тим, що у психопатів цього типу процес активного гальмування значно слабший, ніж збуджувальний, тобто вони належать до сильного неврівноваженого (нестримного) типу. Звідси стає зрозумілим і той факт, що збудливі психопати погано переносять алкоголь, який пригнічує й без того зовсім недостатнє у них активне гальмування.
До варіантів слабкого типу можуть бути віднесені психопати астенічні, тривожно помисливі, нестійкі.