Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Весь курс лекций по Патопсихологии Елены Евгени...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.6 Mб
Скачать

2. Етіологія і патогенез психопатій.

Етіологія психопатій багатогранна. Основна роль в їх виникненні належить конституційним і генетичним чин­никам. У патофізіологічному аспекті формування психо­патій пов'язано з виникненням за несприятливих умов розвитку порушень у, співвідношенні основних процесів вищої нервової діяльності та взаємодії другої і першої сигнальних систем. В істериків переважає перша сиг­нальна система; вони належать до художнього типу. При паранойяльних психопатіях спостерігається патологічна інертність нервових процесів і формування застійних вогнищ у другій сигнальній системі. При експлозивній психопатії переважають процеси збудження над гальму­ванням.

Зупинимося на питанні про зв'язок психопатій з особливостями вищої нервової діяльності.

Оскільки психопатією ми називаємо патологічний характері то, природно, постає питання, що таке «характер, тобто що лежить в основі особливостей реагування і які види характерів і можуть бути в нормі».

Відповідь на це ми знаходимо в працях І.П. Павлова і його учнів. Згідно з одержаними І.П. Павловим експериментальний ми даними, особливість реакції на подразник зв'язана з особливостями вищої нервової діяльності, тобто з тим, якою силою врівноваженістю і рухомістю характеризуються процеси збудження й активного гальмування.

Поклавши в основу класифікації (за номенклатурою Гіппократа) ці властивості, І.П. Павлов визначив чотири типи вищої нервової діяльності, які практично частіше спостерігаються, хоча, крім них, можливі й інші типи, так звані середні.

Слабкий — це такий тип, у якого обидва процеси, тобто збудження й активне гальмування, слабкі (меланхолік). :

Сильний неврівноважений, який характеризується тим, що в нього збудження сильне, а активне гальмування слабке (холерик).

У Сильного врівноваженого типу обидва процеси сильні. За­лежно від того, наскільки вони рухомі, розрізняють два варі­анти.

Сильний урівноважений рухомий (сангвінік) і сильний урів­новажений інертний (флегматик).

Ці чотири типи є спільними для людини і вищих тварин, оскільки у останніх також є вища нервова діяльність з власти­вими їй силою, врівноваженістю і рухомістю. І. П. Павлов на­зиває ці типи загальними, причому кожний з них має численні варіації.

Однак на відміну від тварин людині притаманні дві сигналь­ні системи, і вони можуть бути неоднаково розвинуті. Тому, крім наведеної вище, можлива ще одна класифікація типів, але вже не загальнобіологічна, а специфічно людська.

За співвідношенням сигнальних систем розрізняють такі крайні типи. .

Художній тип — особи з переважанням першої сигнальної системи внаслідок її великої сили.

Розумовий тип, у якого друга сигнальна система переважає над першою внаслідок слабкості останньої.

Середній тип, який характеризується рівномірним розвитком обох сигнальних систем, з певним переважанням другої.

Хоча наведена класифікація типів є описом різних варіантів нормальних характерів, проте слід вважати, що й різні варіанти, патологічного характеру можуть являти собою крайній вид» того чи іншого типу. Патологія є наслідком нерівномірного надмірного розвитку або, навпаки, недорозвитку тих чи інших властивостей, що виходять за рамки варіантів норми і розціню-ються як патологічні.