
- •Тема №1. Предмет, задачі, методологічні основи патопсихології
- •Тема №2. Принципи побудови патопсихологічного дослідження.
- •1. Принципи патопсихологічного дослідження.
- •2. Патопсихологічний експеримент
- •4. Тести
- •5. Опитувальники
- •6. Проективні методики
- •Тема: Синдроми раннього дитячого аутизму
- •1. Клінічні прояви синдрому
- •2. Форми раннього дитячого аутизму.
- •3. Етіологія раннього дитячого аутизму
- •«Внутрішня картина хвороби» в патопсихології
- •Тема: Епілепсія.
- •1. Визначення епілепсій, її види і причини.
- •2. Пароксизмальні прояви епілепсії.
- •Психічні еквіваленти.
- •4. Зміни особистості при епілепсії
- •Епілептичним припадками Перша допомога при епілепсії.
- •Тема: Затримка психічного розвитку
- •Тема: Аутогенне тренування. Початковий етап.
- •1. Поза «кучера»
- •§ 20. Аутогенна модифікація
- •§ 21. Вищий ступінь аутогенного тренування
- •§ 22. Аутогенне тренування і музика
- •§ 23 Аутогенне тренування в повсякденному житті
- •Тема: Порушення особистості
- •1. Порушення особистості.
- •2. Формування патологічних потреб і мотивів.
- •3. Порушення смислоутворення.
- •4. Порушення підконтрольності поведінки
- •5. Аномалії характеру і акцентуації індивідуально-психологічних властивостей особистість.
- •6. Взаємозв'язок особистісної акцентуації з відхиленнями поведінки
- •Тема: Способи подолання стресу
- •Неефективні та ефективні способи подолання стресу
- •Успішні способи подолання стресу
- •Активний вплив на проблему
- •3. Зміна погляду на проблему
- •Прийняття проблеми і зменшення фізичного ефекту стресу
- •В основу першої класифікації закладена природа антистресового впливу: психологічна, фізіологічна, біохімічна та фізична:
- •2. Друга класифікація методів нейтралізації стресу побудована в залежності від способу застосування антистресового впливу:
- •5. Комплексні способи подолання стресу
- •Порушення вольової (ефекторної) діяльності
- •Порушення цілеспрямованої діяльності
- •Воля и ее нарушения
- •Порушення емоцій (почувань)
- •Порушення емоцій.
- •3. Синдроми емоційних порушень
- •Тема: Порушення мислення.
- •Природа мислення.
- •1.1 Форми мислення
- •2. Продуктивні розлади мислення.
- •Формальні порушення мислення.
- •Тема: Порушення мовлення
- •Розвиток мовлення
- •2. Порушення мовлення
- •Тема: Порушення пам'яті
- •1. Визначення пам’яті, процеси і види пам’яті.
- •2. Види порушення пам'яті.
- •3. Корсаковський синдром.
- •4. Механізми порушення пам’яті.
- •Тема: Порушення свідомості. Типи і синдроми порушеної свідомості.
- •Тема: Основні психопатологічні синдроми
- •3. Синдроми емоційних порушень
- •4. Синдроми розладів пам’яті
- •5. Синдроми порушень моторної сфери
- •6. Психоорганічні синдроми
- •7. Невротичні синдроми
- •Тема: Порушення сприйняття
- •Порушення сприйняття
- •Синдром Кандинського-Клерамбо (синдром психічного автоматизму).
- •Увага та її порушення.
- •Психологічна травма та посттравматичні стресові розлади (птср)
- •Тема: Психопатії як патохарактерологічний розвиток особистості.
- •1. Визначення і класифікація психопатій.
- •2. Етіологія і патогенез психопатій.
- •3. Патопсихологічні види психопатій експлозивна форма психопатії
- •Астенічна форма психопатії
- •Психастенічна форма психопатії
- •Істерична форма психопатії
- •Паранойяльна форма психопатії
- •Перверзна форма психопатії
- •4. Сомато-неврологічні прояви психопатій
- •5. Динаміка і діагностика психопатій.
- •6. Диференціальна діагностика
- •Тема: Основні методики самонавіювання
- •Загальні|спільні| положення|становища|
- •Довільне самонавіювання (метод Куе)
- •Прогресивна м'язова релаксація (метод Джекобсона)
2. Види порушення пам'яті.
Посилення пам'яті (гіпермнезія) — звичайно короткочасне посилення пам'яті на тлі хворобливих станів, а зрідка й у здорових людей. Воно проявляється в легкості відтворення минулих вражень, неможливої при звичайному стані психіки. При цьому відбувається лише посилення наочно-образної пам'яті, тоді як логічно-смислова пам'ять і процеси запам'ятовування можуть навіть слабшати. Спостерігається гіпермнезія у маніакальних хворих, при гарячкових станах під час інфекційних захворювань, у сновидіннях, а також у гіпнотичному стані і в хвилини смертельної небезпеки.
Ослаблення пам'яті (гіпомнезія) проявляється насамперед у погіршенні вибірної репродукції, утрудненому відтворенні того, що потрібне в даний момент, у зниженні здатності відтворення окремих подій, деталей минулого (дати, цифри, імена). Звичайно спостерігається на схилі віку, при атеросклерозі, іноді при виражених астенічних станах.
Амнезія — відсутність спогадів, випадіння з пам'яті подій певного відрізка часу. Амнезія може бути загальною, коли випадають з пам'яті всі події того чи іншого періоду. Більшість станів порушеної свідомості (кома, сопор, паморочні й аментивні стани) характеризуються тим, що весь період хворобливого стану охоплюється наступною повною амнезією. Амнезія може бути й частковою, що охоплює лише деякі події або певні системи зв'язків. Так, наприклад, у хворого-поліглота після травми спостерігалося випадіння з пам'яті всіх слів однієї з іноземних мов, якими він володів.
Окремим видом часткової амнезії є афектогенна вибірна амнезія, яка поширюється лише на події негативного емоційного забарвлення, тоді як інші події того ж періоду часу, нейтральні за емоційним забарвленням, зберігаються в пам'яті. Цей вид амнезії часто спостерігається при істерії.
У відношенні до початку захворювання розрізняють ретроградну амнезію, при якій випадають з пам'яті події, що передували захворюванню, і антероградну амнезію, яка поширюється на події, що мали місце після початку хвороби. Очевидно, у виникненні останньої велике значення має порушення запам'ятовування і відтворення. Ретроградна амнезія може бути зв'язана з порушенням репродукції, яке нерідко має тимчасовий характер. Іноді після травми черепа пам'ять на події, що передували захворюванню, пізніше може частково (рідше повністю) відновлюватися. Можлива антероретроградна амнезія, яка являє собою поєднання обох описаних вище різновидів амнезії. Близька до антероградної так звана фіксаційна амнезія, що проявляється в неможливості запам'ятовування, відсутності пам'яті на поточні події. Поряд з порушеннями репродукції фіксаційна амнезія є однією з ознак корсаковського синдрому. Ретардованою називають запізнілу амнезію; вона характеризується тим, що відразу після захворювання, яке супроводилося, наприклад, порушенням свідомості, хворий може розповісти про минулі переживання (галюцинації, почуття страху тощо), але надалі настає амнезія цих переживань.
За динамікою амнезії можна поділити на три групи: а) загальна прогресуюча; б) стаціонарна; в) регресуюча.
Прогресуюча амнезія починається з гіпомнезії, має безперервний перебіг і може закінчитись корсаковським синдромом (в першу чергу втрачаються спогади про події недавнього минулого, зникає менш систематизований і менш організований матеріал. Найкраще зберігаються в пам'яті події дитинства, юності, а також рухові навички, хода, манера триматися. Таким чином, утрата матеріалу пам'яті відбувається у зворотній послідовності до його нагромадження:
від недавнього до давно минулого, від індивідуального до загального (закон Рібо).
Цей вид амнезії спостерігається при старечому недоумстві, вираженому церебральному атеросклерозі.
Стаціонарна амнезія характеризується незмінним перебігом. Регресуюча амнезія поступово зменшується у своїй вираженості.
Парамнезії (омани пам'яті) — несправжні спогади. Сюди належать псевдоремінісценції — несправжні спогади реального змісту. Це — спогади про події, яких не було у відрізок часу, згадуваний хворим, але вони мали місце чи могли бути в минулому. Наприклад, хворий хірург, що перебуває кілька тижнів у лікарні, каже, що сьогодні вночі він оперував кількох тяжкохворих.
До парамнезій належать псевдоремінісценції, конфабуляції і криптомнезії
Конфабуляції — спогади про події, яких не тільки не було», але й не могло бути в житті хворого, бо вони мають фантастичний зміст. Наприклад, хворий твердить, що він спускався в якесь підземелля, де лежали купи золота. Псевдоремінісценції, а іноді й конфабуляції нерідко заповнюють наявні у хворого прогалини пам'яті.
Крім описаних вище, так званих мнестичних, конфабуляцій, які виникають на тлі порушень пам'яті (головним чином, амнезій), виділяють також онейричні конфабуляції, що спостерігаються при сновидних змінах свідомості; зміст їх може визначатися пережитим у делірії. Відомі також маячні конфабуляції, які поєднуються з фантастичним маяченням величності, що поширюється й на минуле.
До порушень пам'яті відносять розлади почуття знайомості. При них спостерігається симптом «уже баченого» (deja vu), коли те, що сприймає людина вперше, викликає в неї таке почуття, наче вона вже з цим зустрічалася. Симптом «ніколи не баченого» (jamais vu) полягає в тому, що раніше бачене і навіть звичне здається незнайомим. Ці порушення звичайно короткочасні і можуть спостерігатися при епілепсії, шизофренії, іноді навіть у здорових в стані неповного сну або втоми.
Редуплікуюча парамнезія відмічається при амнестичних розладах, зумовлених екзогенними органічними ураженнями, і проявляється в тому, що події, які відбуваються в даний момент, здаються такими, що вже відбулися раніше. Хворий вважає, що він уже був один або кілька разів в іншій, але такій же клініці, бачив іншого, але такого ж лікаря. На відміну від симптому «вже баченого» тут попереднє переживання було таке ж, як і теперішнє, але не те саме.
Криптомнезією називають таке порушення пам'яті, при якому побачене ввісні, прочитане, почуте здається пережитим насправді. Сюди належать і ті випадки, коли факти чи думки, запозичені в інших або вичитані з книжок, при згадці про них вважаються за свої власні. Такі помилки пам'яті слід відрізняти від плагіату (свідомого привласнення чужих ідей).
Екмнезії— «життя в минулому», коли з пам'яті випадають події кількох десятків років, а спогади далекої юності залишаються, і людина поводиться як у тому віці, спогади про який залишились.
Окремим видом розладів пам'яті є анекфорія — відтворення тих чи інших фактів при підказуванні.
Порушення мотиваційного компоненту пам'яті
Мотиваційний компонент є невід'ємним в будові і протіканні процесів пам'яті, його порушення особливо виявляються у хворих з ендогенними захворюваннями (шизофренією). У хворого порушується особове ставлення до навколишнього світу. Він запам'ятовує тільки те, що вважає потрібним і важливим. У хворих на шизофренію порушення мотиваційної сторони виражаються в запам'ятовуванні одягу, форми, кольори. Здорові люди запам'ятовують вигляд людини. Змінене ставлення до оточуючого і своїм можливостям призводить до розпаду структури психічної діяльності (А. Р. Лурія, З. Л. Рубинштейн і ін.). Дослідження показують, що у хворих з різними формами патології змінюється і закономірність відтворення завершених і незавершених дій. Так, у хворих на шизофренію, в психічному стані яких наголошувалася емоційна млявість і спотворення мотивів, не виникав ефект кращого відтворення незавершених дій. В нормі він рівний коефіцієнту 1,9; у хворих на шизофренію - 1,1. Навпаки, хворі з епілептичною хворобою, страждаючі гіпертрофічною ригідністю емоційних установок, продемонстрували переважання незавершених дій над завершеними (1,8). Ці дані доводять, що в порушеннях мнестичної діяльності знаходить своє віддзеркалення по-різному змінена структура мотиваційної сфери хворих.