
- •Видавничо-книготорговельна бібліографія: понятійний апарат, проблеми визначення
- •Система посібників видавничо-книготорговельної бібліографії
- •Бібліотечно-каталожна бібліографія: поняття, система посібників, основні центри
- •Видавничо-книготорговельна бібліографія: понятійний апарат, проблеми визначення
- •2.) Система посібників видавничо-книготорговельної бібліографії
- •Перша підсистема. Інформація про літературу,
- •Що намічена до випуску
- •3. Інформація про видання, що є або можуть бути в наявності
- •3. Бібліотечно-каталожна бібліографія: поняття, система посібників, основні центри
ВИДАВНИЧО-КНИГОТОРГОВЕЛЬНА ТА БІБЛІОТЕЧНО-КАТАЛОЖНА БІБЛІОГРАФІЯ
Видавничо-книготорговельна бібліографія: понятійний апарат, проблеми визначення
Система посібників видавничо-книготорговельної бібліографії
Бібліотечно-каталожна бібліографія: поняття, система посібників, основні центри
Література
Швецова–Водка Г. М. Бібліографічні ресурси України : загальна характеристика : навч. посіб. / Г. М. Швецова-Водка ; Рівнен. держ. гуман. ун-т. – Рівне : [РДГУ], 2000. – 205 с.
Женченко М. Загальна і спеціальна бібліографія : навч. Посіб. Для студентів вищих навчальних закладів / Марина Женченко. – Київ : Жнець, 2011. – 255 с.
Видавничо-книготорговельна бібліографія: понятійний апарат, проблеми визначення
Видавничо-книготорговельна бібліографія — це бібліографія, призначенням якої є сприяння видавничій та книготорговельній діяльності. Таке визначення подає державний стандарт 7.0—77, і воно відповідає реальності, але виходячи з нього ми не можемо сказати чи є видавничо-книготорговельна бібліографія видом, який виділяється за суспільним призначенням (тобто поряд із державною, науково-допоміжною, рекомендаційною) чи видом, який виділяється за організаційно-відомчою ознакою (поряд з бібліотечною, науково-інформаційною та масово-інформаційною бібліографією).
Є пропозиції виділяти окремо видавничу та книготорговельну бібліографію за організаційно-відомчою ознакою, тобто розглядати їх як сукупність усіх різновидів діяльності (практичної, наукової, організаційної, педагогічної), які забезпечують функціонування бібліографічної інформації (БІ) у таких соціальних інститутах, як видавництво та книжкова торгівля. Наприклад, такими є погляди Олега Павловича Коршунова, Наталії Георгіївни Каменської, Маргарити Георгіївни Вохришевої. При такому підході в характеристиці видавничо-книготорговельної бібліографії треба говорити про особливості бібліографічної діяльності у видавництвах та книготорговельних організаціях, на відміну від бібліографічної діяльності бібліотек, книжкових палат, науково-інформаційних центрів, засобів масової інформації.
Але можливий ще й інший підхід до визначення видавничо-книготорговельної бібліографії, який виходить з особливостей бібліографічної продукції, що створюється з метою сприяння надходженню книг від видавництв до читачів, тобто з метою розповсюдження видань, сприяння книгообігу в суспільстві.
Серед видів бібліографічних посібників (БП), що виділяються за суспільним призначенням, відокремлюються видавничі та книготорговельні. Видавничі БП інформують про книжкову продукцію видавництв з метою її розповсюдження в суспільстві, замовлення з боку книготорговельних організацій, передплати майбутніми споживачами інформації. Книготорговельні БП інформують про видання, які надійшли до книгарень, з метою їх продажу покупцям. Деякі книготорговельні БП виконують суто службове призначення: допомагають продавцям організувати продаж видань; інформують про найбільш цінні букіністичні видання; інформують про видання, які можуть бути продані оптовим покупцям — майбутнім книготорговцям і т.п. Узагальнюючи, можна сказати, що як видавничі, так і книготорговельні БП мають за кінцеву мету інформування споживачів інформації про продукцію видавництв, для того, щоб сприяти її розповсюдженню. В організаційному відношенні створення видавничих та книготорговельних бібліографічних посібників може бути відокремленим одне від одного, але може бути й об’єднаним. Тому вважаємо можливим розглядати видавничо-книготорговельну бібліографію як вид, що виділяється за ознакою суспільного призначення, тобто як діяльність, спрямовану на створення видавничих і книготорговельних БП з метою сприяння книгообігу, розповсюдженню книги в суспільстві.
Такий підхід також не новий. Діяльність, спрямована на створення видавничих і книготорговельних БП, відокремлювалася теоретиками бібліографії як особливий вид бібліографії під назвою "масово-інформаційна" або "масова інформаційна" бібліографія Але ця назва зазнала критики. Було сказано, що недоцільно називати будь-який окремий вид бібліографії "інформаційною", тому що бібліографія взагалі є галуззю інформаційної діяльності. Сказати "інформаційна бібліографія" — це те ж саме, що сказати "інформаційна інформаційна діяльність". "Інформаційна діяльність" не може бути "інформаційною" або "неінформаційною", тому треба шукати інші терміни для позначення її видів.
Недоцільно також один із видів бібліографії називати "масовою". У такому разі можна подумати, що всі інші види бібліографії — немасові, між тим як деякі з них (наприклад, рекомендаційна) теж розраховані на дуже широке коло читачів.
Абрам Ілліч Барсук запропонував називати цей вид бібліографії рекламно-ознайомлювальною або асортиментною. Суспільне призначення цього виду — сприяти продажу та придбанню видань, які підготовлені до випуску у видавництвах або є в наявності в книгарнях, бібліотеках та інших службах книгорозповсюдження. Різновидами цього виду, на думку А. І. Барсука, є книготорговельна та бібліотечно-каталожна бібліографія. Ця пропозиція не знайшла підтримки у фахівців, тому її автор у наступних своїх працях не наполягав на назві "асортиментна бібліографія", а використовував традиційний термін "видавничо-книготорговельна бібліографія", який позначає найбільший підрозділ асортиментної бібліографії, що реально функціонує і має організаційну оформленість.
Видавничо-книготорговельна бібліографія інформує про продукцію певних видавництв та асортимент книжкової торгівлі з метою обслуговування будь-якого (не визначеного конкретно) споживача інформації. Вона дуже подібна до державної (облікової) бібліографії, яка інформує про видавничу продукцію певної країни. Відмінність в тому, що видавничо-книготорговельна бібліографія здійснюється безпосередньо видавництвом або книготорговельною установою, а державна — державним бібліографічним агентством (Книжковою палатою або відділом Національної бібліотеки). Але ця відмінність несуттєва. В деяких країнах видавничо-книготорговельні фірми готують і видають БП, які по суті є державними (обліковими). І навпаки, іноді державні бібліографічні служби (книжкова палата, національна бібліотека) видають БП, які за своїм призначенням є видавничими.
Існують й інші відміни видавничо-книготорговельної бібліографії від державної (облікової). По-перше, це обмеженість першої продукцією певного видавництва (чи видавництв) або асортиментом певної книгарні. По-друге, рекламний характер видавничо-книготорговельної бібліографічної інформації, її спрямованість на пропаганду діяльності конкретного видавництва чи книгарні. По-третє, спрямованість бібліографічної діяльності на допомогу продажу книг, а не на науково обґрунтований бібліографічний облік.
Все це обумовлює особливості видавничо-книготорговельної бібліографічної продукції. Вона, з одного боку, дуже повна, ретельна, оперативна в інформуванні про всі видання, які мають вийти у видавництвах або вже вийшли. З іншого боку, вона дуже ненадійна (деякі видання, відображені у перспективних видавничих БП, можуть не вийти), не подає усіх можливих відомостей про документи, якщо в них не зацікавлені видавництва (наприклад, про обсяг видання, тобто кількість сторінок). Усі ці особливості втілюються у видавничо-книготорговельних БП.