48. Феномен культури та багаторанність її виявів.

Культура як феномен ще зародилася в Стародавній Греції. Тільки там під значенням культури використовували термін пайдейя, що означав «внутрішня культура», або, кажучи іншими словами «культура душі».

«Уперше поняття «культура» з’явилось у Стародавньому Римі. Його ввів Цицерон для визначення філософії як «культури розуму». За тих часів слово «культура» вживалось у значенні «обробіток землі для забезпечення її родючості», а отже, й філософія, на думку мислителя, вважалася культурою тому, що вона обробляла розум для його кращого плодоносіння.» К.являє собою людський спосіб буття, що визначає увесь спектр практичної і духовної діяльності людства, його ставлення до навколишнього світу і визначення свого місця і ролі в ньому. Культуру можна поділити на такі форми: матеріальна культура, духовна культура, інформаційна культура та фізична культура. «Матеріальна культура — це засоби виробництва, житло, предмети домашнього побуту, одяг, засоби транспорту та зв’язку – все те, що є результатом виробничої, матеріальної діяльності людини.» Тобто це є перетворення природних матеріалів і енергії відповідно до людських цілей, створення штучного середовища проживання. Матеріальна культура створює і задає рівень життя суспільства, формує матеріальні запити людей і пропонує засоби їх задоволення.

Духовна культура - це продукт суспільного розвитку, її основне призначення полягає у продукуванні свідомості. До неї відносять продукти духовної діяльності людини, які існують переважно в ідеальному вигляді: поняття, уявлення, вірування, почуття і переживання, доступні свідомості і розумінню всіх людей. Духовна культура створює особливий світ цінностей, формує і задовольняє наші інтелектуальні та емоційні потреби. Завдяки закріпленню в знаках, символах, організаційних формах, комп'ютерній техніці, духовна культура стає відносно самостійною від свого творця, людини. У ній об'єктивуються і виділяються особливі сфери духовної творчості.

Інформаційна культура — її основою є знання про інформаційне середовище, закони його функціонування, уміння орієнтуватися в інформаційних потоках, ефективної життєдіяльності в інформаційному суспільстві.

Фізична культура — перетворення біологічного начала в самій людині; формування соціально необхідних навичок, умінь і якостей людського тіла.

Крім основних форм культури виділяють також різні її види. Існує досить різноманітна класифікація видів культури, але серед усіх них можна визначити найголовніші: культура виробництва, культура управління, політична культура, художня культура, культура міжособистісних відносин, екологічна тощо.

Культура пронизує всі напрямки людської життєдіяльності — від основ матеріального виробництва й елементарних людських потреб до найвеличніших виявів людської творчості. Вона впливає на всі сфери суспільної та індивідуальної життєдіяльності — працю, побут, дозвілля, мислення, практичну діяльність, етику, етикет.

49. Глобальні проблеми сучасності.

Складні проблеми,що постали перд людством упродовж останніх десятиріч і можуть бути розв’язанні лише в масштабах всієї еволюції отримали назву глобальних.

Глобалістика – це методологія наддержавного планетарного всесвітнього підходу до вирішення земних проблем.

Поява її необхідності диктується умовами і вирішенням:

– негативних наслідків науково-технічного прогресу;

– розширенням сфери міжнародного поділу праці;

– моральними наслідками;

– катастрофічним погіршенням рівня життя у найменш розвинутих країнах;

– загостренням міжнародних, релігійних та етнічних

конфліктів.