Тема 7. Оцінювання і калькуляція в системі бухгалтерського обліку
Поняття оцінки в бухгалтерському обліку
Калькуляція: сутність, види, значення
Калькулювання собівартості продукції
1. Поняття оцінки в бухгалтерському обліку
Для здійснення управління та ведення бухгалтерського обліку господарської діяльності підприємства необхідно мати певні показники його діяльності, які повинні бути виміряні. У бухгалтерському обліку для відображення руху засобів, коштів, обсягів здійснення господарських процесів використовують три види вимірників:
натуральні;
трудові;
грошові.
За допомогою натуральних та трудових показників вимірюють майно та господарські операції. У бухгалтерському обліку використовуються всі три види вимірників, але основним є грошовий, за допомогою якого можна узагальнити всі господарські факти, явища та процеси. Господарські факти, які не мають грошової оцінки, в бухгалтерському обліку не відображаються.
З формуванням економічної теорії щодо вартості відбулося її прикладне застосування в бухгалтерському обліку (рис. 1).
Рис. 1. “Вартість” як методологічна база “оцінки”
в бухгалтерському обліку
Між економічними категоріями “цінність”, “вартість”, “ціна” та “оцінка” існує тісний зв’язок. Зазначені поняття поєднує грошова оцінка, яка, будучи елементом методу бухгалтерського обліку та передумовою відображення фактів господарського життя в первинних документах, є поняттям досить складним і не обмежується рамками бухгалтерського обліку (рис. 2).
Рис. 2. Взаємозв’язок категорій
“цінність”, “вартість”, “ціна” та “оцінка”
Отже, можна відмітити, що взаємозв’язок категорії “цінність”, “вартість”, “ціна” та “оцінка” є основою ефективного вартісного вимірювання об’єктів обліку, яке передбачає відображення господарських засобів, їх джерел та господарських процесів у грошовому вираженні. За допомогою таксування натуральні (речові та трудові) характеристики перетворюються на вартісні. Грошова оцінка фактів господарського життя є передумовою їх запису у системі бухгалтерського обліку, а саме в первинних документах, облікових регістрах та бухгалтерській звітності. Саме оцінка є особливістю бухгалтерського обліку, яка відрізняє його від інших видів обліку. За допомогою вартісного відображення об’єктів бухгалтерського обліку облік набирає не тільки узагальненого та порівняного вигляду, а й стає важливим джерелом інформації для обчислення системи показників господарської діяльності, характеристики фінансового стану суб’єкта господарювання.
Оцінка - це відображення об'єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірнику з метою узагальнення їх в цілому по підприємству.
Відповідно до чинного законодавства в Україні бухгалтерська звітність складається в національній грошовій одиниці - гривні. Тобто, якщо підприємство здійснює операції в іноземній валюті, то в бухгалтерському обліку їх реєструють за курсом Національного банку України на дату здійснення операції чи на звітну дату.
Застосовуючи методи оцінки активів та зобов'язань, необхідно виходити з таких принципів:
обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється, ураховуючи припущення, що його діяльність буде тривати далі;
історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, на підставі витрат на їх виробництво та придбання;
єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці.
Для складання фінансової звітності підприємства основною оцінкою є історична собівартість.
Оцінки в бухгалтерському обліку здійснюються:
на дату придбання активів або виникнення зобов'язань;
на дату балансу.
В умовах зміни цін або інфляції активи, що утримуються на балансі підприємства, підлягають переоцінці. Окремими П(С)БО визначено, що дооцінка можлива лише для необоротних активів (основних засобів, нематеріальних активів). Запаси оцінюють переважно за собівартістю придбання.
Визнання та оцінка активів на дату придбання, зобов'язань на дату їх виникнення
Оцінка активів на дату придбання включає суму всіх переданих підприємством грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) активів.
Загальна сума здійснених витрат на придбання активу становить його собівартість, або первісну вартість.
Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.
Якщо активи отримують в обмін на інші немонетарні активи або безоплатно, їх первісна вартість визначається за справедливою вартістю.
Справедлива вартість - це вартість, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.
Приклад
ТзОВ „Одісей" придбало генератор для виробництва теплової енергії, вартість якого становить - 2 400 000 гри., в тому числі податок на додану вартість 400 000 грн. Витрати на реєстрацію прав власності дорівнюють 4 200 грн., витрати на його встановлення (монтаж) - 480 000 , в т.ч. ПДВ 80 000 грн. Первісна вартість генератора, за якою його слід оприбуткувати на баланс, становитиме 2 404 200 грн. (2 400 000 - 400 000 + 4200 + 480 000 - 80 000).
Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.
Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.
Витрати відображають в обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком-зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Фінансові інвестиції первісно оцінюють та відображають у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням фінансової інвестиції. Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на цінні папери власної емісії, то собівартість фінансової інвестиції визначається за справедливою вартістю переданих цінних паперів. Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на інші активи, то її собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів.