Дикі тварини

Біжить рудувата вона по землі,

І з гілки на гілку стрибає,

Ладненько складає горішки в дуплі,

Очиці хитресенькі має.

Частуєш – приймає у лапки малі,

Кусає, як хтось нападає.

А ну ж бо, хто першим вгадає? (Білочка)

Хвіст трубою, спритні ніжки –

Стриб із гілки на сучок!

Носить все вона горішки

В золотий свій сундучок.

В неї очі, мов горішки,

Кожушина хутряна,

Гострі вушка, наче ріжки,-

У дуплі живе вона. (Білочка)

Ой, яка ж вона гарненька,

Пишнохвоста і руденька,

Не звірятко, просто диво,

Невгамовне, пустотливе.

Вгору – вниз, на гілку, з гілки.

Хто це буде, діти? (Білка)

Хутряна руденька шуба

Із сосни стриба надуба.

Хвіст у неї, як мітла,

А сама на зріст мала.

Очі сяють, як намисто,

Мов дві цяточки вогнисті.

В неї хата гарна, тиха,

Взимку повненька горіхів.

В лісі вона любить жити,

Відгадайте,хто це, діти? (Білочка)

Хто на зиму заліг

Під корчем у барліг? ( Ведмідь )

Вайлуватий, буркотливий,

Одягнувся в кожшину,

Мед шукає і ожину. ( Ведмідь )

Ходить диво по рівнині,

Дві гори несе на спині. ( Верблюд )

Ходить хмуро під дубами,

Хижо клацає зубами,

Весь, як є, - жорстока лють,

Очі так її і ллють.

Зачаївся і примовк.

Грізний звір цей, звісно, -… ( Вовк )

Невеличкий сам на зріст,

Довгі вуха, куций хвіст. ( Заєць )

Не ходжу я, а стрибаю,

Бо нерівні ноги маю.

Через поле навмання

Перегнав би я коня.

Я страшений боягуз,

Всіх на світі я боюсь.

В полі, в лісі – навкруги,

Скрізь у мене вороги.

Часом лізу я у шкоду,

Їм капусту на городах,

Моркву, ріпу, буряки.

Відгадайте – хто такий? ( Заєць ).

Влітку носить сіру шубу,

Взимку – білого кожуха,

Має з тріщиною губу,

Косі очі й довгі вуха. ( Заєць ).

Довгі вуха, куций хвіст,

Невеличкий сам на зріст,

На городі побував,

Там капустки пожував.

Довгі лапки – скік та скік:

Ми погрались, а він втік. ( Заєць ).

Мужичок – хитрячок

Із голок та шпичок

Пошив собі піджачок.

І у тому піджачку

Він гуляє по садку,

Натикає на голки

Груші, яблука, сливки

І до себе на обід

Він скликає цілий рід. ( Їжачок ).

Хоч не шиє він ніколи.

Та голок має доволі.

Хто це? ( Їжачок ).

Цю спортсменку кожний знає –

Видатна стрибунка!

Їй ніщо не заважає,

Навіть повна сумка. (Кенгуру)

Під землею риє хід

Сліпий, та спритний чорний… ( кріт )

Ікла, грива, лапи сильні.

Антилопи, будьте пильні:

Може вийти з-за дерев

Найгрізніший в світі … (лев)

Ой, який кошлатий звір,

Поважний, як король!

Скоро з Африки йому

Вишлють бандероль. (лев)

Я руда, низького зросту,

Хитра я і довгохвоста,

На курей я дуже ласа –

В них таке смачненьке м’ясо.

Вовку-брату я сестриця,

А зовуть мене … ( лисиця ).

Хто ж до нас наближається,

По лісах блукає,

Довгий хвіст має,

Слід замітає? (Лисиця)

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має,

Їй на місці не сидиться,

Звати як її? (Лисиця)

Прийшла кума з довгим віником

На бесіду з нашим півником.

Схопила півня на обід

Та й замела мітлою слід. (Лисиця)

Хвостик, як ниточка,

Сама, як калиточка,

А очі, як намистинки. ( Мишка )

Хто на своїй голові ліс носить?

( Олень )

Сірий, та не вовк,

Довговухий, та не заєць,

З копитами, та не кінь. (Осел)