
- •1. Проектування транспортно− виробничих процесів в сільськогосподарському виробництві………………………………………...
- •2. Дослідження транспортного процесу перевезень…………………………
- •3.1. Собівартість транспортно-технологічного процесу (ттп) із застосуванням компенсаторів……………………………………………..
- •1.1. Транспортно-технологічні процеси під час виробництва сільськогосподарської продукції.
- •1.2. Обгрунтування складу та режимів роботи комплексу транспортно-технологічних засобів для внесення мінеральних добрив за прямоточною технологічною схемою
- •1.3 Обгрунтування складу та режимів роботи комплексу транспортно-технологічних засобів для внесення мінеральних добрив за перевантажувальною технологічною схемою
- •Висновок
- •1.4 Розрахунок потреби у транспортних засобах для обслуговування бункерних збиральних агрегатів (зернозбиральних комбайнів)
- •1.5 Розрахунок складу збирально-транспортного комплексу за технологічною схемою з перенавантаженням зерна
- •2.1. Факторне дослідження продуктивності автомобілів та собівартості перевезень (простій цикл перевезень)
- •2.2 Аналіз впливу теп на продуктивність атз
- •3.1 Собівартість транспортно-технологічного процесу (ттп) із застосуванням компенсаторів
- •3.2 Розрахунок собівартості прямих перевезень зерна
- •3.3 Розрахунок економічної ефективності
- •Висновок
- •Список літератури
Висновок
Підсумовуючи дані, які ми отримали при розрахунках складу та режимів роботи комплексу транспортно-технологічних засобів для внесення мінеральних добрив за прямоточною та перевантажувальною технологічними схемами визначили, що ефективніше використовувати перевантажувальну схему внесення добрив, так як продуктивність розкидача за цією схемою майже в більша – 1,32 т/год., продуктивності розкидача за перевантажувальною схемою- 3,5 т/год.; витрати пального(5,03 кг/т) та прямі експлуатаційні затрати(93,77грн/год) більші, так як використовується більше агрегатів для внесення мінеральних добрив. Але за рахунок збільшення продуктивності розкидача більш ефективною є перевантажувальна технологічна схема в порівнянні з прямоточною.
1.4 Розрахунок потреби у транспортних засобах для обслуговування бункерних збиральних агрегатів (зернозбиральних комбайнів)
Для дотримання потоковості збирального процесу необхідно визначити таку кількість транспортних засобів, яка забезпечила б безперервну роботу збиральних агрегатів. Цю кількість визначають в залежності від типу збиральних агрегатів. Розглянемо розрахунок кількості ТЗ для обслуговування збиральних комбайнів на прикладі зернозбиральних комбайнів (ЗК) за умов безперервності збирально-транспортного процесу, яка відображається рівнянням:
,
(1)
де
,
WА
— продуктивність за годину технологічного
часу відповідно ЗК
та автомобільних транспортних засобів
(АТЗ), т/год;
mК та пА — відповідно кількість ЗК та АТЗ, одиниць.
Для умов роботи ЗК під час прямих перевезень продуктивність ЗК за годину змінного часу визначається як
,
т/год., (2)
де
- продуктивність ЗК за годину робочого
(основного) часу, яка знаходиться за
даними технічної характеристики ЗК;
-
коефіцієнт використання
часу зміни, який визначається як:
(3)
де -
- коефіцієнт циклового часу зміни
коефіцієнт, який визначає частку часу
від тривалості часу зміни на циклові
операції. В залежності від надійності
ЗК та організації роботи його величина
змінюється в межах
=
0,73 – 0,90. Для комбайнів вітчизняного
виробництва і країн СНД приймається
менше значення, для ЗК виробництва США,
Німеччини – більше;
-
коефіцієнт використання циклового часу
зміни. Він
характеризує частку часу на окремі
складові циклового часу зміни ЗК, яка
застосовується для аналізу
збирально-транспортного процесу (ЗТП),
залежить від продуктивного часу і
дорівнює:
(4)
де tОЧ – тривалість очікування комбайном АТЗ для розвантаження бункера ЗК за робочий цикл:
год
tX – тривалість холостих ходів на поворотах, яка припадає на 1 цикл роботи комбайна год., (tX = 0,06 год.).
tБ —час заповнення бункера комбайна:
год.; (5)
ωК — об'єм бункера комбайна, м3;
dв — об'ємна маса зерна (0,75), т/м3;
tРОЗ —тривалість зупинки ЗК для розвантаження його бункера;
де WШК – продуктивність вивантажувального шнека ЗК, т/год.;
Продуктивність ЗК за годину технологічного часу:
т/год. (6)
Кількість комбайнів, що необхідні для збирання урожаю з площі S, га при урожайності зерна U, т/га, знаходиться за формулою:
од. (7)
де СEILING – функція, яка повертає найближче більшає ціле значення;
ТЗМ - тривалість зміни (ТЗМ=8 год.);
КЗМ – коефіцієнт змінності (1,5), який показує кількість змін, що працює комбайн за добу;
ДР – кількість робочих днів для збирання зерна за агровимогами (12 днів).
Вибір номінальної
вантажності АТЗ
проводиться
з урахуванням того, що в його кузов
доцільно завантажувати ціле максимальне
число бункерів
зерна ЗК, і величина статичного
коефіцієнту використання вантажності
АТЗ
наближається до максимуму (до одиниці).
Тобто доцільна умова
кратності вантажопідйомності АТЗ і
бункера ЗК, яка визначається виразом:
,
(8)
3,55=3,375
де
-
номінальна вантажопідйомність бункера
обраного ЗК;
q – вантажність автомобіля, т;
- число бункерів, що перевозяться за їздку автомобілем;
=
- вантажопідйомність бункера
комбайна.
Для
відомої марки АТЗ (відомого
)
маємо
,
а величина
. (9)
- статичний коефіцієнт використання вантажності автомобіля;
Кількість одиниць АТЗ для перевезення зерна від ЗК залежить від продуктивності АТЗ WA і знаходиться як
(10)
де
- частка
часу простою автомобіля в очікуванні
завантаження зерном з бункера комбайна
від тривалості його робочого циклу. За
даними статистики і літературних джерел
.
— тривалість
перебування автомобіля в пункті
розвантаження, яка
залежить від
рівня механізації і організації робіт,
приймається 0,1 год.;
lij – відстань перевезення зерна з поля (пункту і) в пункт розвантаження (пункт j);
тривалість
завантаження АТЗ зерном
від комбайнів:
;
,
км/год. — середня технічна
швидкість автомобіля на шляху від поля
на тік, яку визначають за формулою:
км/год,
де
– технічна швидкість руху транспортного
засобу відповідно з вантажем і без
вантажу, км/год.
Приблизні середні технічні швидкості руху АТЗ залежно від стану доріг і при відстані транспортування вантажів до 40 км наведені в табл. 1.
Таблиця 1 - Приблизні середні технічні швидкості руху АТЗ, км/год.
Дороги |
АТЗ |
|
Без вантажу |
З вантажем |
|
3 поліпшеним покриттям |
60 |
50 |
Грейдерні |
50 |
35 |
Степові |
35 |
17 |
Польові |
18 |
12 |
- середня
швидкість автомобіля в поле, км/год.
Значення ρ визначається з рівності
шт.
Продуктивність АТЗ на перевезенні зерна від комбайна визначається за формулою:
(12)
Кількість їздок одного автомобіля за час роботи його на маршруті ТМ =ТЗМ КЗМ (робочий день) визначається як:
(13)
Кількість перевезеного зерна за 1 робочий день одним АТЗ:
т/день.
Загальна кількість зерна, що перевезена групою АТЗ за роб0очий день:
. (14)
Час зміщення початку роботи АТЗ, хв. з групою комбайнів визначається як
хв.,
Графік узгодження роботи ЗТК, який містить групу комбайнів Єнісей-1200 і автомобілі (в прикладі ГАЗ-САЗ-53Б) показано на рис. 1. У верхній його частині у прийнятому масштабі відкладають час роботи комбайнів,
який для окремого
комбайна становить послідовність
відрізків тривалості: заповнення бункера
зерном
та тривалості вивантажування зерна
.при
Початок роботи комбайнів зміщений
один щодо іншого на розраховану величину
інтервалу руху в хвилинах.
Рис.1. Графік узгодження роботи збирально-транспортних засобів
Загальний сезонний обсяг перевезення зерна розраховується за формулою
При цьому повинен відбуватися баланс
,
т
,т