2.2. Зміст і типологія соціологічних теорій середнього рівня

Потреба в міцних і плідних зв'язках різних рівнів системи соціоло­гічного знання зростала в процесі розвитку суспільства і наук про нього. Адже зростали й вимоги до практичного вирішення соціальних проблем у сучасному суспільстві, в тому числі в окремих сферах людей, в різних соціальних спільнотах та інститутах. Постає нагальна потреба в теоретичному осмисленні та поясненні, в універсальному теоретичному апараті для узагальнення результатів емпіричних дослід­жень. Але пристосувати існуючий теоретичний апарат для вивчення та­ких різних за своєю природою соціальних феноменів, як сім'я, держава, девіантна поведінка тощо, загальнотеоретична соціологія не могла.

У свою чергу теоретична соціологія відчувала гостру нестачу емпірич­ного соціологічного матеріалу. Незважаючи на те, що кількість емпірич­них досліджень різко зросла, вузькопрактичний, утилітарний характер не давав змоги зв'язати в єдину систему, підняти до рівня теоретичного узагальнення. Розрив між загальнотеоретичною соціологією та емпірич­ними дослідженнями збільшувався і став серйозно гальмувати подаль­ший розвиток соціології, заважати об'єднанню зусиль обох рівнів системи соціологічного знання. У практичній діяльності це призвело до створен­ня, з одного боку, спекулятивних, не обгрунтованих на достатньо широкій емпіричній базі даних, теоретичних конструкцій, а з іншого — до появи напрямів отримання соціологічних знань, які заперечували необхідність загальносоціологічних, фундаментальних теорій (наприклад, емпіризм).

Одну із спроб вирішення цієї проблеми було запроваджено П.Сорокі-ним. В його моделі соціологія має два рівні: теоретична соціологія, що розробляє понятійно-категоріальний апарат для вивченні суспільства, та емпірична соціологія, що досліджує окремі явища та факти суспільного життя (див. рис.2.1).

Сорокін

СОЦІОЛОГІЯ

Мертон

СОЦІОЛОГІЯ

1		1
Теоретична		Емпірична
соціологія —		соціологія —
розробляє		вивчає окремі
основний		явища та
понятійний		соціальні
апарат,		факти
необхідний
для вивчення
суспільства

Загальносоціологічний рівень (загальносоціологічні теорії) — виявляє глобальні закономір­ності розвитку суспільства

Середньосоціологічний рівень

(теорії середнього рівня) обмір­ковують певні соціальні систе­ми (сім'я, соціальні групи та ін.)

Емпіричний рівень (емпірична соціологія) — вивчає конкретні факти, описує класифікує, інтерпретує

Рис.2.1. Рівні соціологічного знання

Інший шлях до вирішення цієї проблеми (див. рис.2.1) запропонував американський соціолог Р.Мертон ще в 50-х роках XX ст., який полягав у формуванні ще одного рівня соціологічного знання — теорій середнього рівня, який би займав проміжне положення між фундаментальними загаль-носоціологічними теоріями та емпіричним узагальненням соціологічної інформації.

На думку автора цього терміна Р. Мертона, теорії середнього рівня — "це теорії, що містяться в проміжному просторі між окремими, але теж необхідними робочими гіпотезами, які в значній в

процесі повсякденних досліджень, та систематичними спробами створити єдину загальну теорію, яка пояснюватиме всі спостережувані типи соціаль­ної поведінки, соціальних організацій і соціальних змін" [23, с.40].

На такі теорії середнього рівня покладається узагальнення і структу-рування емпіричних даних у межах окремих сфер соціологічного знання, таких, як вивчення політики, конфліктів, сім'ї, освіти та ін. (У вітчизняній соціології теорії середнього рівня називають ще спеціальними соціологі­чними теоріями або галузевими соціологічними теоріями.)

При цьому теорія, концентруючи в собі систему

перевірених вихідних наукових тверджень, є базою для розвитку логічних теорій середнього рівня, які значною мірою збагачують соціо­логічну науку в цілому і сприяють удосконаленню регулювання соціаль­них процесів та суспільних відносин на рівні функціонування соціальних інститутів, окремих сфер чи сторін соціального життя суспільства та його ланок. Соціологічні теорії середнього рівня — це галузі соціологічного знання, які мають своїм предметом дослідження відносно самостійні, специфічні підсистеми суспільного цілого і соціальних процесів.

Кожна соціологічна теорія середнього рівня розглядає ту чи іншу сферу (політика, праця, культура, мораль), окрему соціальну спільноту (сім'ю, колектив, соціальний регіон) або соціальний процес (освіта, виховання) як відносно самостійну систему з її спільними зв'язками, цілеутвірними і фактоутвірними характеристиками, специфічними умовами походжен­ня, функціонування й розвитку. Завдання будь-якої соціологічної теорії середнього рівня — вивчення і пояснення соціальної системи (напри­клад, таких соціальних інститутів, як наука, культура, політика, еконо­міка, мистецтво, право, які є соціальними системами), спільних і особли­вих характеристик соціально-потенційних механізмів функціонування й розвитку

Кожна соціологічна теорія середнього рівня має не лише свій предмет дослідження, а й покликана виробляти особливий підхід до вивчення соці- альних процесів, специфічних явищ суспільного життя і навіть і тих же соціальних процесів та явищ, свою систему понять і категорій.

Як показує практика розвитку соціологічної науки, найдоцільнішою є класифікація соціологічних теорій середнього рівня за такими групами:

1. спеціальні соціологічні теорії соціальних спільнот — соціологія особистості, колективу, організації, міста, села, сім'ї, регіональна, етно-соціологія, соціологія молоді й інших вікових груп, демографічна (народо­населення);

2. галузеві соціологічні теорії, що вивчають сфери (галузі) суспільно­го життя і соціальну реалізацію форм суспільної свідомості: соціологія праці, культури, мистецтва, управління, побуту, дозвілля, науки, політи­ки, економіки, права, релігії, освіти, виховання, медицини, охорони здоро­в'я, громадської думки;

3. міжгалузеві (міждисциплінарні або концептуальні) соціологічні теорії, тобто теорії, які розглядають те чи інше явище як процес у соціо­логічному просторі, на відміну від інших аспектів. Серед них теорії соці­альної революції, соціального розвитку, соціальної структури (у захід­ній соціології — соціальної стратифікації), соціальних потреб, соціологічного аналізу; способу життя, масових комунікацій (спілкуван­ня) та ін. До цієї групи соціологічних теорій може бути віднесена будь-яка соціологічна концепція про найбільш інтегральні соціальні явища і процеси.

Утім, останнім часом у спеціальній науково-методичній літературі з'явились дворівневі класифікації соціологічних теорій середнього рівня [25, с.19]: 1) спеціальні соціологічні теорії, які досліджують розвиток та відтворення людиною окремих соціальних спільнот, а також суть і ос­новні характеристики людини соціальної; 2) галузеві соціологічні теорії, які розкривають механізми життєдіяльності і функціонування соціаль­них спільнот у певних сферах суспільного життя та процеси соціалізації людини.

Такий підхід, на наш погляд, має об'єктивне право на існування, оскіль­ки робить класифікацію соціологічних теорій середнього рівня більш логічною і простою. Справді, немає жодних серйозних підстав, щоб не об'єднати другу і третю групи з попередньої трирівневої класифікації.

Поряд з цим аналіз свідчить, що розвиток соціологічних теорій се­реднього рівня йде шляхом подальшої диференціації і, відповідно, об­ґрунтування необхідності розробки нових теорій, наприклад, соціології шлюбу, соціології народження, соціології кіно, театру, соціології жур­налістики тощо, а також шляхом інтеграції. Адже деякі з них утворю­ють групи, наприклад, соціології праці, соціології управління, соціоло­гії фізкультури і спорту, соціології права, соціології масових комуніка­цій

Таким чином, з появою соціологічних теорій середнього рівня су- часна система соціологічного знання набула більш упорядкованої три- рівневої структури (див. Слід зазначити, що завдяки соціологі-

чним теоріям середнього рівня, які на рівні спеціальних теорій узагаль­нюють емпіричні соціологічні дані, створюється відповідний теорети-ко-емпіричний масив інформації, придатний для подальшого його уза­гальнення на рівні загальносоціологічних теорій. У зворотному напрямі взаємодії соціологічні теорії середнього рівня адаптують результати за-гальносоціологічних теоретичних досліджень до особливостей іншої спеціальної або галузевої соціологічної теорії, що дає змогу ви­користовувати як методичну базу для проведення конкретно-соціоло­гічних (емпіричних) досліджень.

Частина І. Проблеми теорії та історії соціології Загальна соціологічна теорія

Спеціальні соціологічні теорії

Теорії, що		Теорії, що вивча-		Теорії, що
вивчають окремі		ють життєдіяль-		вивчають окремі
спільноти		ність спільнот в		елементи соціаль-
• соціологія міста		окремих сферах		ного механізму
• соціологія села		• соціологія		• соціологія
• етносоціологія		виховання		активності
• таін.		• соціологія праці		• соціологія
		• соціологія		організації
		економіки		• соціологія
		• соціологія освіти		соціального
		• та ін.		контролю
				• та ін.

т

Теорія, методика і техніка конкретно-соціологічних (емпіричних) досліджень

Рис.2.2. Структура соціологічної системи знання

Ю Резюме

Система соціологічного знання має складну структурну будову. При найширшому визначенні виокремлюють дві досить самостійні зони: макросоціологію і мікросоціологію, а також два основних напрями: теоретичний (фундаментальний) і емпіричний (прикладний). Завдяки розвитку соціологічних теорій середнього рівня система со­ціологічного знання на сучасному етапі свого розвитку набула трирів-невої структури: 1) загальносоціологічна теорія, або фундаменталь­ний рівень знання; 2) соціологічні теорії середнього рівня, або спеціа­льні та галузеві соціологічні теорії, які конкретизують положення за­гальної теорії, здійснюючи перехід від загальних концептуальних пи­тань до операціональних; 3) конкретно-соціологічні (емпіричні) до­слідження, або прикладний рівень знань.

Соціологічні теорії середнього рівня обґрунтував американський соціо­лог Роберт Мертон в 50-х роках XX ст.. Вони являють собою систему галузей соціологічної науки, які вивчають окремі соціальні спільноти, організації, інститути, процеси та явища або окремі сфери суспільно­го

4. Типологію теорій середнього рівня становлять: 1) спеціальні соціоло­гічні теорії, які досліджують розвиток та відтворення людиною окре­мих спільнот, а також сутність і основні характеристики людини соціаль­ної; 2) галузеві соціологічні теорії, які розкривають механізми життє­діяльності і функціонування соціальних спільнот у певних сферах суспільного життя та різноманітні процеси соціалізації людини.

5. Соціологічні теорії середнього рівня, яких налічується понад 250, ство­рили цілу низку суттєвих переваг для подальшого розвитку системи сучасного соціологічного знання. Серед них головними є такі:

1. можливість створення надійної та зручної теоретичної основи для дослідження конкретних сфер людської діяльності й окремих соціа­льних структур (систем), уникаючи ускладненого і досить абстракт­ного понятійно-категоріального апарату фундаментальних теорій;

2. створення тіснішої взаємодії соціології з реальним життям людей, яке завжди перебуває в полі зору теорій середнього рівня, що відобра­жають практичні проблеми суспільного життя;

3. більш предметна демонстрація можливостей конкретно-соціоло­гічних (емпіричних) досліджень для керівництва органів влади й управління, науковців і спеціалістів несоціологічних галузей науко­вого знання.

|РЦ список використаної та рекомендованої літератури

/. Гавриленко І. М. Соціологія: У 2 кн.: Навч. посіб. — К.: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2000.

2. Гіденс Е. Соціологія — К.: Основи, 1999.

3. Дюркгейм 3. Социология. Ее предмет, метод, предназначение: Пер. с фр. — М.: Канон, 1995.

4. Кравченко А. И. Социология: Учебник. —М.: Логос, 1999.

5. Лукашевич Н. П., ТуленковН. В. Социология: Учеб. пособ. — К.: МАУП, 2002.

6. Лукашевич М. П., Туленков М. В. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2004.

7. Мигович І. І. Основи соціології. — Ужгород: Патент, 1996.

«V. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. Фрагменти. — К.: Абрис, 1996.

9. Попова И. М. Социология. Введение в специальность: Учебник. — К.: Тандем, 1997.

10. Сірий Є. В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії / Навч. посіб. — К.: Атіка, 2004.

11. Смелзер Н. Социология. — М.: Феникс, 1994.

12. Сорокин П. Система социологии. — Пп, 1920.

ІЗ.Социологическаятеория сегодня І Под ред. В. Танчера. — К.: НАН Украиньї, 1994.

14. Соціологія: Загальний курс: Навч. посіб. /ПічаВ. М. —К.: Каравела, 2000.

15. Соціологія: Навч. посіб. / За ред. С. О. Макєєва — К.: Українська ен­циклопедія ім. М. П. Бажана, 1999.

16. Социология на пороге XXI века: новьіе направлення исследований / Под ред. С. И. Григорьева, Ж. Кознен-Хуттера.—М.: Интеллект, 1998. Социология: наука об Учеб. пособ. / Под ред. В. П. Андру-щенко, Н. И. Горлача. — X.: Рубикон, 1996.

18. Социология. Основьі общей теории / Под ред. Г. В. Осипова, Л. Н. Мос-квичева — М.: Аспект-Пресс, 1996.

19. Социология: / Сост. А. А. Грицанов и др. — Минск: Книжний Дом, 2003.

20. Спеціальні та галузеві соціології: Навч. посіб. /За ред. В. Є. Пилипенка. — К.: Каравела, 2003.

21. ТернерДж. Структура социологической теории.—М.: Прогресе, 1985. 22.ТощенкоЖ. Т. Социология. — М.: Прометей, 1994.

23. Фролов С. С. Социология. — М.: Логос, 1996. 24.ХарчеваВ. Г. Основи социологии: Учебник. — М.: Логос, 1997. 25. Черниш Н. Й. Соціологія: Курс лекцій. — Львів: Кальварія, 1996. 26.ШапоеаяМ. Загальна соціологія. — К.: УЦДК, 1996. 27.Швьірев В. С Теоретическое и змпирическое в научном познании. — М.: Наука, 1978.

28. ЩепаньскийЯ. Злементарньїе понятия социологии. — М.: Прогресе, 1969.

29. Знциклопедическиісоциологический словарь І Под общ. ред. Г. В. Оси­пова. - М.: ИСПИ РАН, 1995.

ЗО.Якуба О. О. Соціологія: Навч. посіб. —X.: Константа, 1996.

3 3

Розділ 3. СОЦІОЛОГІЧНІ ЗАКОНИ

І КАТЕГОРІЇ

ІДЗ^ГІ В результаті вивчення цього розділу Ви повинні вміти:

/ визначити поняття "соціологічний закон" та пояснити його сутність і відмінність від законів інших наук;

/ розкрити структуру і види соціологічних законів, а також коротко охарактеризувати кожний з видів; /розібратися в класифікації соціологічних за­конів та проілюструвати форми їх прояву в сус­пільстві;

/ пояснити, що таке категорії соціології, у чому їхня сутність і відмін­ність від соціологічних законів;

/ розкрити типологію соціологічних категорій і роль у розвитку соціологічного знання;

/ пояснити зміст основних категорій соціології і класифікувати за різ­ними підставами.