Розділ 6. Соціальна структура суспільства

ІІГЛгІ В результаті вивчення цього розділу Ви повинні вміти:

/ визначати термін "соціальна структура суспільства" та виділяти основні елементи соціальної структури суспільства;

розкривати поняття "соціальний статус" і виділити його видові особливості, а також зв'язок з поняттями "соціальна роль", "соці­альний ранг";

пояснювати механізм соціальної нерівності, що формується на основі рангових показників, а також виділяти форми нерівності, які існують у сучасному суспільстві;

/ розкривати сутність основних теорій соціальної структури суспільст­ва, а також визначати переваги й обмеження;

/ пояснювати зміст соціальної стратифікації, розкривати сутність ви­дів і основних стратифікаційних моделей сучасного суспільства;

/ розкривати значення категорії "соціальна мобільність" та її роль в ди- наміці соціальної структури сучасного суспільства; визначати основні елементи соціально-класової структури українсь- кого суспільства і показувати вплив на динаміку його розвитку.

6.1. Сутність соціальної структури суспільства

У попередньому розділі мова йшла про соціальну систему (самою ве- ликою з якої є суспільство в цілому) як сукупність різноманітних соціаль- них явищ і процесів, що детерміновані соціальними відносинами і зв'язка- ми, в результаті чого утворюється цілісний соціальний організм (об'єкт). При цьому окремі соціальні феномени, явища і процеси виступають в якості системоутворюючих елементів, без яких, природно, неможливе існування тієї чи соціальної системи.

У свою чергу, будь-яка соціальна система (у т.ч. і суспільство) має визначену соціальну структуру, під якою в самому загальному вигляді розуміється сукупність взаємозалежних та взаємодіючих соціальних груп, соціальних інститутів і соціальних відносин (зв'язків) між ними [41, с.348].

Соціальна структура суспільства є частиною його як соціальної сис- теми, що поєднує в собі два компонента: перший це соціальний склад, тобто певний набір елементів даної структури, серед яких виділяють різ- ні за типами соціальні спільності і групи людей, а другий — це соціальні зв'язки, тобто певний набір зв'язків цих елементів, що розрізняються за масштабами розповсюдження дії, так і за значенням в ха-

рактеристиці соціальної структури суспільства на визначеному ступені його функціонування й розвитку (див.

Соціальна структура суспільства

Соціальний склад (елементи)

Соціальні зв'язки (зв'язки елементів)

Основні елементи соціальної структури:

1. Соціальні спільноти (великі і малі соціальні групи).

2. Соціальні класи.

3. Нації (тобто соціально-етнічні структури).

4. Соціально-професійні групи

(тобто соціально-професійні структури).

5. Соціально-демографічні структури.

6. Соціально-територіальні (або соціально-поселенські) спільноти.

Рис.6.1. Соціальна структура суспільства Отже, соціальна структура суспільства — це стійкий зв'язок елемен­тів у суспільній системі, який означає об'єктивний (реальний) розподіл суспільства на окремі соціальні спільності (класи, шари, прошарки, верст­ви і групи) і, в той же час вказує на різне положення людей по відношен­ню один од одного, виходячи з численних критеріїв. Більш того, соціаль­на структура присутня в усьому тому, що має місце в суспільстві, в усіх формах соціальної поведінки, в соціальних інституціях, об'єднаннях, гру­пах, рухах тощо.

При цьому соціальна структура має певні властивості, а саме: а) стійкі зв'язки між будь-якими елементами суспільства, тобто стійкі взаємозале­жності, кореляції; б) регулярність, сталість та повторюваність цих взає­модій; в) наявність рівнів або "поверхів" відповідно значимості елемен­тів, що входять до її структури; г) регулюючий, ініціюючий та динаміч­ний контроль за поведінкою елементів.

Кожний з елементів соціальної структури суспільства, у свою чергу, є складною соціальною системою зі своїми численними підсистемами і зв'я­зками. Основними елементами соціальної структури є індивіди (люди) та

їх групи, що займають визначені соціальні позиції (статуси) у суспільстві та виконують в ньому визначені соціальні функції (ролі). На основі ста- тусно-рольових ознак і відбувається об'єднання індивідів у соціальні гру- пи, інші соціальні спільноти. Тому соціальну структуру суспільства ви- значають ще і як сукупність соціальних статусів і ролей, що подібна пе- реплетенням незліченних гілок і гілляк, які власне і складають крону де- рева [16, с. 98]. У свою чергу, соціальні статуси і ролі — це похідні суспі- льного розподілу праці, які засвоюються індивідами в процесі со- ціалізації (див.

Соціальна структура суспільства

Соціально-		Соціально-		Соціально-		Соціально-		Соціально-
поселенсь-		професій-		класова		етнічна		демогра-
ка під-		на під-		підструк-		підструк-		фічна під-
структура		структура		тура		і Т^т~		структура

Соціальна організація установ

Соціальні і

норми

Система со­ціальних ста­тусів і ролей

Система соціального контролю

І

Рис. 6.2. Соціальна структура суспільства

Таким чином, соціальна структура — це анатомічний "кістяк" суспі­льства, де "плоттю", що оточує даний "кістяк", є культура суспільства, а цементуючим чинником виступає соціальний контроль, що включає різні норми і санкції, прийняті в даному суспільстві. Крім того варто підкрес­лити, що будівельними "цеглинками" соціальної структури суспільства служать саме соціальні статуси і ролі, що зв'язуються між собою функ­ціональними відносинами. Вони ідеально підходять для цього, оскільки ні індивіди, ні соціальні групи, ні соціальні норми, або цінності такими компонентами суспільного "будинку" виступати не можуть.

Для прикладу давайте розглянемо, що ж являє собою будинок вза­галі. Це, насамперед, сукупність несучих вертикальних підпор та гори­зонтальних перекриттів, з'єднуючих вузлів, вхідних отворів і додат­кових елементів, що створюють або естетичний (інтер'єр, дверні віконні прикраси), або психологічний (балкон, санвузол) комфорт. Зви­чайно, конкретні форми, архітектурні види й особливості будинків різноманітні і залежать від культури народу, історичної епохи, кліма­тичних умов і таланта архітектора. Однак основу будинку складають вертикальні підпори і горизонтальні перекриття, що функціонально зв'язані між собою.

У такий же спосіб це відбувається й у "суспільному будинку". У ньо­му також повинні бути основні елементи, функціональний взаємозв'я­зок яких утворює каркас суспільства. Це — соціальні статуси і ролі, функціонально зв'язані завдяки суспільному розподілу праці. Наприк­лад, соціальні статуси — "будівельник", "батько", "президент", "водій", "чоловік", "спортсмен" і т.п. — це усього лише порожні осередки. Кож­на з них заповнюється визначеною кількістю людей, але вони постійно міняються: хтось умирає, хтось звільняється і переходить на інше місце роботи і т.д. Однак осередки залишаються, оскільки вони необхідні суспільству. Без них воно не зможе нормально функціонувати: лікар потрібний, щоб лікувати, учитель, щоб учити, і так до нескінченності. Кожен осередок — на своєму місці і виконує цілком визначену і важли­ву суспільну функцію.

Уявимо собі суспільство, де одна людина виконує усі функції: він — і президент, і воєначальник, і лікар, і будівельник, і кравець. Чи зможе таке суспільство нормально функціонувати та розвиватися? Зрозуміло, що не зможе. Адже кожну функцію "майстер на всі руки" буде викону­вати абияк, йому не вистачить на це ні часу, ні знань, ні умінь. У такому суспільстві є відсутнім поділ праці. А останнє (тобто суспільство) ви­никає лише тоді, коли різні функції закріплюються за різними групами спеціально підготовлених людей. Це називається спеціалізацією. Сучас­не суспільство — це суспільство фахівців, а не дилетантів. Фахівцям приходиться кооперуватися між собою, адже вони не можуть обійтися однин без одного: пекарю потрібні чоботи, будинок, міцне здоров'я і навчання дітей. Тому він обмінює результати (продукти) своєї праці на товари і послуги шевця, будівельника, лікаря і вчителя. А ті, у свою чергу, роблять так само. У такий спосіб на основі спеціалізації і коопе­рації праці формується функціональний зв'язок статусів і ролей, що і складають суть суспільного розподілу праці.