2. Канальцева реабсорбція

Первинна сеча перетворюється на кінцеву завдяки процесам, які відбуваються в ниркових канальцях і збірних трубочках. У нирці людини за добу утворюється 150- 180 л фільтрату, або первинної сечі, а виділяється 1,5- 2,0 л. Решта рідини всмоктується у канальцях і збірних трубочках. Канальцева реабсорбція - це процес зворотного всмоктування води і речовин з первинної сечі у лімфу та кров. Основний сенс реабсорбції полягає в тому, щоб зберегти організму всі життєво важливі речо-вини у необхідних кількостях. Зворотне всмоктування відбувається у всіх відділах нефрону. Основна маса молекул реабсорбується у проксимальному відділі. Тут практично повністю реабсорбуються амінокислоти, глюкоза, вітаміни, білки, мікро-елементи, значна кількість іонів Na⁺, Cl^-, НСО₃^- тощо. У петлі Генлі, дистальному відділі канальця та збірних трубочках всмоктуються електроліти та вода.

Глюкоза. Вона поступає з просвіту канальця у клітини проксимального канальця за допомогою спеціального носія, який повинен обов'язково приєднувати іон Na⁺. Далі глюкоза попадає у кровотік.

У нормі при звичайній концентрації глюкози у крові і, відповідно, у первинній сечі вся глюкоза реабсорбується. При надлишку глюкози у крові, а значить, і в первинній сечі може відбутися максимальне завантаження канальцевих систем транспорту, тобто всіх молекул-носіїв. У цьому випадку глюкоза більше не зможе реабсорбуватися і з'явиться у кінцевій сечі (глюкозурія). Ця ситуація характеризується поняттям «Максимальний канальцевий транспорт». Величині максимального канальцевого транспорту відповідає старе поняття «Нирковий поріг виведення». Для глюкози ця величина складає 8-10 ммоль/л.

Речовини, реабсорбція яких не залежить від їх концентрації у плазмі крові, називаються непороговими. До них відносяться речовини, які або взагалі не реабсорбуються (інулін, манітол) або мало реабсорбуються та виділяються з сечею пропорційно накопиченню їх у крові (сульфати).

Білок. У нормі невелика кількість білка потрапляє у фільтрат і реабсорбується. Процес реабсорбції білка здійснюється за допомогою піноцитозу. Увійшовши до епітеліальних клітин, білок піддається гідролізу з боку ферментів лізосом і перетворюється на амінокислоти. Але не всі білки піддаються гідролізу, частина їх переходить у кров у незміненому вигляді. Цей процес активний і вимагає енергії.

За добу з кінцевою сечею видаляється не більш 20 - 75 мг білка. Поява білка у сечі носить назву протеїнурії. Протеїнурія може бути і у фізіологічних умовах, наприклад, після важкої м'язової роботи. В основному протеїнурія має місце при нефриті, нефропатіях, при мієломній хворобі.

Канальцевая секреція

Канальцевая секреція - це транспорт речовин з крові у просвіт канальців (сечу). Канальцева секреція дозволяє швидко екскретувати деякі іони, наприклад калію, органічні кислоти (сечова кислота) і основи (холін, гуанідин), включаючи ряд чужорідних організму речовин, таких як антибіотики (пеніцилін), рентгеноконтрастні речовини (діодраст), барвники (феноловий червоний) тощо.

Канальцева секреція є переважно активний процес, що відбувається з витрата-ми енергії для транспорту речовин проти концентраційного або електрохімічного градієнтів. Транспортні секретуючі механізми мають властивістю адаптації: при тривалому надходженні речовини у кровотік кількість транспортних систем посту-пово збільшується. Даний факт необхідно враховувати, наприклад, при лікуванні пеніциліном. Оскільки очищення крові від нього поступово зростає, потрібне збільшення дозування для підтримки необхідної терапевтичної концентрації.

Крім того, канальцевий епітелій синтезує і секретує речовини, що утворюються у самих клітинах епітелію, наприклад, аміак, гіпурову кислоту, які виділяються з сечею, а також ренін, простагландини, глюкозу з нирок, які поступають у кров.