Лекція №12 з фізіології на тему: «Фізіологія виділення» Органи виділення

У процесі життєдіяльності в організмі людини утворюється значна кількість продуктів обміну, які повинні бути видалені з організму. Крім того, організм пови-нен бути звільнений від токсичних і чужорідних речовин, надлишку води, солей, лі-карських препаратів. Іноді процесам виділення передує знешкодження токсичних речовин, наприклад, у печінці (фенол, індол, скатол, з'єднуючись з глюкуроновою і сірчаною кислотами, перетворюються на менш шкідливі речовини).

Органи, що виконують функції виділення, називаються видільними, або екскреторними. До них відносять нирки, легені, шкіру, печінку та травну систему. Головне призначення органів виділення - це підтримка постійності внутрішнього середовища організму. Екскреторні органи функціонально взаємозв'язані між со-

бою. Функціональні порушення одного з цих органів змінює активність іншого. Наприклад, при надмірному виведенні рідини через шкіру при високій температурі знижується об'єм діурезу.

Порушення процесів виділення неминуче веде до появи патологічних порушень гомеостазу аж до загибелі організму. Легені та верхні дихальні шляхи видаляють з організму вуглекислий газ і воду. Крім того, через легені виділяється більшість ароматичних речовин, як, наприклад, пари ефіру та хлороформу при наркозі, сивушні масла при алкогольному сп'янінні. При порушенні функції виділення нирок через слизову оболонку верхніх дихальних шляхів починає виділятися сечовина, яка розкладається, створюючи відповідний запах аміаку з рота. Слизова оболонка верхніх дихальних шляхів здатна виділяти йод з крові.

Печінка та травний канал виводять з жовчю з організму ряд кінцевих продуктів обміну гемоглобіну та інших порфіринів у вигляді жовчних пігментів, кінцеві продукти обміну холестерину у вигляді жовчних кислот. У складі жовчі з організму екскретують також лікарські препарати (антибіотики), бромсульфалеїн, фенолрот, маніт, інулін і ін.

Травна система виділяє продукти розпаду харчових речовин, воду, речовини, що поступили з травними соками та жовчю, солі важких металів, деякі лікарські препарати та отруйні речовини (морфій, хінін, саліцилати, ртуть, йод), а також барвники, що використовуються для діагностики захворювань шлунку (метиленовий синій або конгорот).

Шкіра здійснює функцію виділення за рахунок діяльності потових і у меншій мірі сальних залоз. Потові залози видаляють воду, сечовину, сечову кислоту, креа-тинін, молочну кислоту, солі лужних металів, особливо натрію, органічні речовини, летючі жирні кислоти, мікроелементи, пепсиноген, амілазу та фосфатазу. Роль потових залоз у видаленні продуктів білкового обміну зростає при захворюваннях нирок, особливо при гострій нирковій недостатності. Із секретом сальних залоз з організму виділяються вільні жирні кислоти, продукти обміну статевих гормонів/

Функції нирок

Нирки є основним органом виділення. Вони виконують в організмі багато функцій. Одні з них прямо або побічно пов'язані з процесами виділення, інші - не мають такого зв'язку. Функціями нирки є:

1. Виділення, або екскреторна, функція. Нирки видаляють з організму надлишок води, неорганічних і органічних речовин, продукти азотистого обміну та чужорідні речовини: сечовину, сечову кислоту, креатинін, аміак, лікарські препарати.

2. Регуляція водного балансу та відповідно об'єму крові, поза- і внутріклітинної рідини завдяки виведенню з сечею води.

3. Регуляція постійності осмотичного тиску рідин внутрішнього середовища шляхом зміни кількості осмотично активних речовин, що виводяться: солей, сечовини, глюкози.

4. Регуляція іонного складу рідин внутрішнього середовища і іонного балансу організму шляхом вибіркової зміни екскреції іонів з сечею.

5. Регуляція кислотний-основного стану шляхом екскреції водневих іонів (Н⁺), нелетких кислот і основ.

6. Утворення та виділення у кровоплин гормонів і фізіологічно активних речо-

вин: реніну, еритропоетину, активної форми вітаміну D, простагландинів, брадікинінів, урокінази (інкреторна функція).

7. Регуляція рівня артеріального тиску шляхом секреції реніну, екскреції натрію та води, зміни об'єму циркулюючій крові тощо.

8. Регуляція еритропоезу шляхом шляхом вироблення гормону еритропоетину.

9. Регуляція гемостазу шляхом утворення урокінази, тромбопластину, тромбоксану, а також участі в обміні фізіологічного антикоагулянту гепарину.

10. Участь в обміні білків, ліпідів і вуглеводів (метаболічна функція).

11. Захисна функція: видалення з внутрішнього середовища організму чужорідних, часто токсичних речовин. При різних патологічних станах виділення ліків через нирки іноді істотно порушується, що може приводити до серйозних побічних ефектів аж до отруєнь.