Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія філософії - запитання й відповіді).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
385.02 Кб
Скачать
  1. Постать Сократа. Історико-філософські наслідки.

  1. Пошук універсальних понять

  2. Діалектика – ваша правда + моя неправда = істина

  3. Правильні дії – плекання душі – тому і говорив, щоб людина сама о цього дійшла

  4. Етика

  5. Правильний образ життя для грека – громадянина полісу - слухання законів

  6. Зло робиться через незнання добра

  7. Правильне – діяти до істинного щастя, людина не знає цього щастя тому творить зло

  8. сумнівна критика філософів шо ми робимо щось хоча знаєм,, що це недобре – ми знаємо що це недобре проте ми таки не знаєм що добре в істинному значенні тому не бачимо толку в неробінні не доброго

  9. Добродійність – знання – розуміння того що є справжнім благом для людини

  1. Філософія кініків. Діоген Сінопський

Кінізм – сократична школа, повернення до практичного філософування від теоретичних рефлексій. Філософія як спосіб життя. Символ руху кініків – Діоген Сінопський. Намагався створити аскетичний спосіб життя, був досить епатажним, сидів у бочці. Прозвали його СКАЖЕНИМ. Він вікидав теорет.дисципліни, абсурдними вважав метафізичні.Шукав людину, яка б плекала та розуміла свою природу. Найбільш суттєвими проблемами людини є потреби тварини. Кініки ідеалізують життя тварин(собак) і їх спосіб життя. Свобідний той, хто вільний від найбільшої кількості потреб. Свобода заради свободи!

Аскеза, зусилля, важка праця – шлях до доброчесності. Діоген каже про тренування душі й тіла, відмова від бажань та насолоди. Найнатуральніша у світі річ – сонце. Кініки самодостатня, соціальні та аполітичні. Вважали, що щастя виходить із душі , із середини, воно є наслідком самообмеження та розуміння власної природи. Вони пропонують духовне убозтво, вдікидають державність. Основна мета – жити по-кінічному.

  1. Александр

  2. Бочка

  3. Анти соціальність і до суспільність

  4. Платон і людина

  1. «Друга навігація» та її наслідки для античної філософії

Як і його вчитель, він поділяв суще на світ вічних неру­хомих, неділимих, тотожних собі ідей і на світ мінливих, подільних чуттєвих речей. Це і є 2 навігацією Платона.Своєрідне відкриття метафізики – надчуттєвого пізнання світу, який не має матеріального характеру.

Новий світ Яким пізнається раціонально, ВІН надчуттєвій, того досократики НЕ мают до задовольняють відношення, перше - смороду пішлі за Диктування творчими І релігійнімі правілмі, другий пробують пізнаті сортаменту буття самостійно.

«Друга навігація». Згідно з терміноло ¬ гією давніх мореплавців: Коли ущухав вітер І вітрила не функціону ¬ вали, судно переходило на Управління веслами, І Це мало назву дру ¬ гої навігації. Згідно з образною системою Платона перша навігація сімволізувала рух філософії за вітром Під вітрилами натуралістіч ¬ ної думки. Перша навігація, по суті, завершився невдачею, бо до-сократики НЕ вдався до кінця поясніті, Що чуттєве спріймаєть ¬ ся шляхом чуттєвого ж. «Друга навігація» Платона вдався до рішучого відсто ¬ Ронен від чуттів І чуттєвого, сталося зміщення центру філософської осі на суто раціональне, на ті, Що можлива схопіті Лише інтеле ¬ ктуально

"Друга навігація", або відкриття метафізики.

У філософії Платона існує момент, щодо якого всі філософські проблеми знаходять нову підставу, що ініцірут інший духовний клімат, службовець фоном для постановки та вирішення нових проблем. Це - відкриття реальності надчуттєвого, надфізіческого простору, ознаки якого не проглядаються в попередньої філософії фізису, раніше всі пояснювалося фізичним і механічним порядком. Платон вдався до образу, ним же і створеним - "друга навігація". Це привело до розуміння двох планів буття: Феноменального, відіміго, і невидимого, метафеноменальног, уловлюваного виключно інтелектом. Це завоювання з часом позначило підставу і найважливіший етап в історії західної думки. Тільки після цієї "другої навігації" можна говорити про "матеріальному" і "нематеріальному", "чуттєвому" і "сверхчувственном", "емпіричному" і "метаемпіріческом", "фізичному" і "надфізіческом". У світлі цих категорій пркдшествующіе філософи фізису виступають матеріалістами, бо природа і космос є тотальність речей не як таких, що є а речей. "Істинне буття" тепер вже утворює умосяжні, інтеллігибельних реальність.