23. Атомістична теорія Демокріта

1. Атомізм – атоми і порожнеча

2. Довготривала революція

3. Епікур, Тит Лукрецій Кар «про природу речей», Леввкіпп – весь світ складається з атомів – пилинки на сонці

4. Атоми відрізняються між собою за формою, величиною

5. Вони завжди рухаються

6. Зі смертю тіла і духовні атоми розлітаються в просторі

24. Софістика і зміщення осі філософського пошуку з космосу на людину

1. Космологи – це все в уяві, тому почало скептичне ставлення

2. І не було людини яка б могла систематизувати знання

3. почалась між державна взаємодія – різні культури і нації постає питання про людину і її формування

4. Раніше робилась теорія а потім все оцінювалось через призму цієї теорії

5. Софісти посилаються на емпіричний досвід і навчання

6. Емпірична індукція

7. Через навчання і появились школи, плюс вивчення закликало глобалізм, чи космологи в значенні подорожування

8. Розвиток демократії – риторика

9. Західний релятивізм – я кажу істину і в цьому маю переконати еристика(ви маєте те чого не втратили) і сугестія(навіювання а не істина)

25. Античні просвітники: особливості філософської пропаганди софістів

1. Протагор

1. «Людина міра всіх речей, сущих в тому що вони існують, не сущих в тому, що вони не існують»

2. Що здається істинним тобі – істина для тебе, що мені для мене

3. неясність питання і тимчасовість життя не дають мені зрозуміти є боги чи їх нема

2. Продік

1. Спочатку люди обоготворю вали землю, ріки, рослини

2. Потім всі ремесла обоготворились - Гефест

26. Мудрець перед лицем смерті: Сократ «пізнай самого себе»

1. Бог після смерті

2. Недосконалість законів але необхідність слідувати їм

3. Смерть є благом а не злом – звільнення від недосконалості тіла

4. Смерть – звільнення від недосконалого тіла

5. Істина через почуття не пізнається

6. Знання - пригадування

7. Любов, краса добро – існували в душевному світі за яким душа скучає

8. Душа – вічна і незмінна

9. Всі речі прекрасні через прекрасне як таке

10. Душа приносить життя, протилежність життю – смерть, протилежність смерті – безсмертя – душа безсмертна

27. Особливості філософського стилю Сократа: Іронія і Маєвтика «я знаю, що я нічого не знаю…» «самі не можуть народити»

1. Сократ «Пізнай самого себе» - пошук сутності людини, душа(Розум, поведінка, мораль і раціо) – сутність людини.

2. Потрібно виплекати душу.

3. Доброчесність – робити шось благим і досконалим – досконалість душі(знання і пізнання).

4. Людина не знає що таке добро тому чинить зло.

5. Цінності не матеріальні а скарби душі..

6. Діалектика, маєвтика(пологи) і іронія(нічого не знав)

28. Переоцінка Сократом традиційних цінностей

Був натурфілософом, став етично-моральним пізнасебелістом

Сутністю людини є її душа, яка заслуговує на удосконалення,турботу, плекання. Душа є мислячою активністю, це інтелект і морально-орієнтована поведінка. Людина користується тілом як інструментом. А основна ціль - плекання душі.

Доброчесність він вважав способом життя, який веде до досконалості. Вона стосується лише людини. Незнання та невігластво – порок людини. Сократ казав, що людина чинить зло лише тому, що не знає, що таке добро. Скарби душі – ось багатство. Пізнання – запорука благої справи.(діяти відповідно до того до чого покликаний(людина думає,собака сторож)

На думку Сократа справжньою мудрістю володіють лише боги, люд. може тільки прагнути до неї, наповнюючись лише частковою мудрістю. Сократ говорить про Бога в кожному із нас, про внутрішній голос. Тобто кожен із нас має інтуїцію добра і зла. Поставивши у центр своєї філософії людину, Сократ стверджує, що пізнати світ людина може, тільки пізнавши душу людини і її справи, і в цьому основне завдання філософії. Сократ не боявся смерті, бо вважав, що далі його душа знайде вічність, переродиться.