Антагонізм граду земного і граду Божого Августина Блаженного «Про град Божий»

Написано після навали готів і сплюндрування риму

Неважливе матеріальне

Самогубств гріх

Проти язичницьких богів – за платона який поетів вигнати хотів

Бог знає про наші майбутні гріхи але ми грішимо не тому що він знає про них

За платона проти інших філософів

Час і простір появився із творенням світу

У місті Божому всі матимуть кращі тілан

Не матеріальні а духовні гріхи держава може стати частиною міста Божого якщо підкориться церкві, і прийме християнство

Необхідне хрещення, існує предестанація

Філософські і богословські погляди Августина блаженного

Зрештою істину Августин знаходить у християнстві, до якого він переходить у 387 р. насамперед під впливом християнського проповідника, міланського єпископа Амвросія. Пізніше він був призначений пресвітером і зведений у сан єпископа північноафриканського міста Гіппо. Тут у 430 р. він і помер.

перевагу душі над тілом, волі і почуттів над розумом

Бог є вищою сутністю, тільки його існування випливає з власного єства, все інше з необхідністю не існує. Він єдиний, існування якого незалежно, все інше існує лише завдяки божественній волі.

Августин відкидає представлення, відповідно до якого світ, будучи створеним один раз, розвивається далі сам.

як самобутня субстанція не може бути ні тілесною властивістю, ні видом тіла. Вона не містить у собі нічого матеріального, має лише функцію мислення, волі, пам'яті, але не має нічого спільного з біологічними функціями.

що душа близька богу і безсмертна.

волюнтаризм а не раціоналізм

світ - акт божественної волі. Згідно з Августином, світ як вільний акт бога є творінням розумним, бог створив його на основі власної ідеї.

Досягнення людського щастя припускає насамперед пізнання бога й іспит душі.

Людське пізнання про вічні і незмінних ідеях переконує людини, що їх джерелом може бути лише абсолют - вічний і надвременний, безтілесний бог. Людина не може бути творцем, він лише сприймає божественні ідеї.

Істину про бога не може пізнати розум, але віра. Віра ж скоріше відноситься до волі, ніж до розуму. Підкреслюючи роль почуттів або серця, Августин затверджував єдність віри і пізнання. При цьому він прагнув не підняти розум, але лише його дополніт'. Віра і розум взаємно доповнюють один одного: "Розумій, щоб міг вірити, вір, щоб розуміти". Філософія Августина відкидає концепцію автономного положення науки, де розум є єдиним засобом і мірою істини.

Віра над розумом - вичення душі І Бога

Бог створив природу доброю, але отруїла її зла воля. З цим пов'язаний інша теза: Зло не є чимось, що абсолютно протилежно добру, воно є лише недолік добра, його релятивна щабель.

Етиці Августина властиво те, що він приписував злу інше походження, ніж добру. Зло походить від людини, має земний характер, добро ж виникає від бога, продукт божої милості. Людина відповідає за зло, але не за добро.

«Сповідь» Августина. Ключові проблеми

«Сповідь» як сповідь»

Сповідь «Як я став християнином»

Августин – сповідь грішника, який кається у гріхах

Маніхейство – відповідь на всі питання

Розчарувався в Біблії, зачарувався Цицероном і філософією

Маніхейство – є добро і зло, щоб перемогти зло потрібен аскетизм

Людське тіло зло – Августин шукав відповідь на «Зло»

Але вчення відкидало особисту свободу, його проповідники були не ерудованими та і сам Августин читав чимало філософії

Августин любив точність а у Маніхеїв її не було ось він їх і кинув

Християнство(VII-VIII)

Мілан і Амвросій

Амвросій освічена людина і Августин прощається із Маніхеями

Приймає католицизм і захоплюється новою академією(Плотін)

Все створене Богом – добро, зло – відхід від Бога

Хрещення Августина і смерть Моніки

Пам'ять(Х)

В ній є безліч образів які виникають через наші чуття

Є образи речей і самі речі які не можуть звестись до образів

Самосвідомість – пам'ять об’єднає минуле з теперішнім допомагає побачити майбутнє

Присутність пам’яті – обов’язків елемент дії людини

Пам'ять має функцію набуття інтелектуального знання - чуттєвий елемент(звуки) і об’єкт знання(не сприймається чуттями)

Знання – рефлексія – пам'ять находить образи, впорядковує і використовує

Час(XI)

Час і світ створені одночасно

Якби нічого не проходило не було б минулого, якби ніщо не приходило не було б майбутнього якби нічого не відбувалось не було б теперішнього

24 години – дневі і нічні години(Антарктида)

Настояне пройденого – пам'ять, настояне теперішнього – споглядання, теперішнє майбутнього – його очікування

Час без створеної людини не існує

Рух не є оприділяючим час – сонце і гончарне колесо