19.Основна заробітна плата і преміальні системи

Заробітна плата — грошове вираження вартості й ціни товару робоча сила та частково результативності функціонування робочої сили.

Преміальні системи заробітної плати пов'язують тарифні ставки з нормами витрат праці певною функціональною залежністю і передбачають виплату премій за поліпшення ефективності праці та зростання прибутків. Їх застосовують там, де робота має характер одноманітних операцій, може бути виміряна й виконується в темпі, який підлягає контролю окремої особи або групи робітників (наприклад, в електротехнічному або транспортному машинобудуванні США). Поточний контроль за робітником зведено до мінімуму. Застосування преміальних форм оплати праці базується на прийомах відрядної та погодинної заробітної плати.

Відрядно-преміальна система передбачає сплачування робітникові певної суми за кожен виріб. За норматив береться найменший можливий обсяг виробітку, завдяки чому він поширюється на більшість робітників. Ця система передбачає інтенсифікацію праці, поліпшення морального й соціального клімату на підприємствах.

За стимулювання, що базується на погодинних формах заробітної плати, як норму обирають обсяг роботи, що її виконує робітник середньої кваліфікації за одну годину. За перевиконання цієї роботи на 1% заробітна плата зростає також на 1%, але загальний розмір надбавок не перевищує 15—20% загального заробітку. Така система стимулює переважно кількість праці, а перевірку якості покладено на контролерів і майстрів. Повторний брак є підставою для вжиття дисциплінарних заходів, а неодноразові випадки браку — для звільнення робітника.

20. Основні джерела найму працівників: - Власні співробітники компанії. Перевагою цього джерела є те, що кандидати знають компанію та її продукцію. Компанія також добре знає кандидатів, причому більш глибоко, ніж людей, що приходять з боку. - Агентства по найму - надають списки потенційних претендентів за певну плату. Щоб внести людини до такого списку, агентства перевіряють претендентів на придатність для роботи в якості торгового представника.

- Освітні установи. Перевагою наймів з університетів є те, що кандидат швидше за все буде досить інтелігентним і може мати необхідної технічною підготовкою.. - Конкуренти. Перевагою цього джерела є те, що торгові представники вже знають ринок і споживачів, а також те, що способності претендента вже можуть бути відомі компанії, яка його наймає, в результаті чого ризик знижується. - Інші галузі та безробітні. Обидві ці категорії можуть надати претендентів, які мають досвід продажів.

- Оголошення в газетах; - Навчальні заклади (школи, технікуми, училища, інститути та т. д.); - Служби з працевлаштування; - Оголошення по радіо та телебаченню; - Профспілки.

21. Основні підсистеми менеджменту системи управління персоналу:

• правового та інформаційного забезпечення процесу управління персоналом

• аналізу та планування персоналу (розробка кадрової політики, розробка стратегії управління персоналом, аналіз кадрового потенціалу та ринку праці, кадрове планування, прогнозування потреб у персоналі);

• підбіру та наймання персоналу (проведення співбесід, тестів, анкетування);

• оцінювання персоналу (персональна оцінка - рівень знань, умінь, майстерності та особистісної відповідальності);

• організування навчання та підвищення кваліфікації персоналу;

• атестації і ротації кадрів (проведення заходів, спрямованих на вияв відповідності результатів діяльності, якостей і потенціалу особистості працівника вимогам, що висуваються до виконуваної роботи);

• мотивації персоналу (розробка систем мотивації, вироблення систем оплати праці, участі персоналу в прибутках і капіталі організації);

• обліку співробітників організації (облік прийому, переміщення, винагород співробітників та стягнень з них, звільнення персоналу);

• створення умов праці (створення безпечних умов для праці співробітників; дотримання норм психофізіології праці, кадрова безпека);

• соціального розвитку та соціального партнерства (організація харчування, медичного і побутового обслуговування).