30.Ринок праці як об’єкт вивчення науки управління персоналом

Об'єкт (лат. objectus — предмет) вивчення науки управління персоналом — соціальна підсистема будь-якої організації, яка функціонує у сфері виробництва товарів і (або) послуг.

Об'єкт керування персоналом - один працівник або група працівників.

Суб'єкт керування виступають фахівці, керівники всіх рівнів, які виконують функцію керування стосовно своїх підлеглих.

Персонал виступає й суб'єктом керування. Це проявляється участю в рішеннях прийнятих зборами акціонерів, участю в планированиии, прийнятті рішень, контролю, оцінці.

В міру зростання розподілу праці і його спеціалізації відбувається виділення різних категорій працівників. Наука виділяє різні класифікації кадрів: 1.за посадовими ознаками; 2.за рівнем управління; 3.за спец. Освітою; 4.за галузями економіки. Базова класифікація працівників за цією ознакою ділиться на 3 групи: 1.керівники; 2.спеціалісти; 3.технічні виконавці.

31.Робоче місце та його структура

Робоче місце — це зона трудової діяльності робітника, або групи робітників, оснащена всім необхідним для успішного здійснення роботи.

Планування робочого місця передбачає раціональне розміщення у просторі матеріальних елементів виробництва, зокрема устаткування, технологічного та організаційного оснащення, а також робітника. Робоче місце має робочу, основну і допоміжну зони. В основній зоні, яка обмежена досяжністю рук людини в горизонтальній і вертикальній площинах, розміщуються засоби праці, що постійно використовуються в роботі. У допоміжній зоні розміщуються предмети, котрі застосовуються рідко. Велике значення має раціональне технологічне й організаційне оснащення робочих місць, що передбачає забезпечення їх основним технологічним устаткуванням, технологічним і організаційним оснащенням (інструментом, пристроями, допоміжними матеріалами, запасними частинами та устаткуванням для їх зберігання і розміщення, а також засобами сигналізації, освітлювальною апаратурою, робочими меблями, тарою тощо).

32. Способи залучення потенційних кандидатів та пошук керівників вищої ланки

Головне завдання — складання списку кваліфі­кованих кандидатів для подальшого добору в межах можли­востей фінансових ресурсів, виділених організацією з цією метою, і людських ресурсів, наявних для виконання роботи з добору кандидатів. Для залучення кандидатів використову­ються такі способи:

— пошук всередині організації;

— підбір за допомогою персоналу;

— кандидати, які запропонували послуги;

— оголошення в засобах масової інформації;

— пошук у навчальних закладах;

— звертання до державної служби зайнятості;

—використання приватних агентств з добору персоналу.

Від вибору способу залежить ступінь затрат на ці завдання і рівень кваліфікації кандидатів.

33. Суть та особливості контрактної форми найму працівників

 Контракт є особливою формою трудового договору, в якому термін його дії, права, обов'язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися за згодою сторін.

Беручи загалом, особливість контракту як виду трудового договору полягає в тім, що він є одночасно і юридичною формою найму працівників, і формою, що регламентує трудові обов'язки та регулює взаємні права й зобов'язання, і формою, яка визначає умови оплати праці. У такий спосіб контракт поглиблює договірну сферу регулювання індивідуальних умов праці та її оплати, підвищує відповідальність сторін.

Суть контрактної системи найму: найманий працівник протягом всього термін дії контракту зобов'язується внести конкретний внесок у виробничо-комерційну діяльність організації, виконуючи ряд умов передбачених у контракті за згодою сторін.