
- •1 Попередній розрахунок
- •Вибір структурної схеми приймача
- •1.2 Розрахунок структурної схеми трч
- •1.2.1 Вибір проміжної частоти
- •1.2.2 Вибір числа піддіапазонів і їх меж
- •1.2.3 Вибір підсилювального елементу для тракту радіочастоти та
- •1.2.4 Вибір блоку змінних конденсаторів
- •1.2.5 Розподіл послаблення по трактах радіоприймача
- •1.2.6 Знаходження частотних спотворень по трактах радіоприймача
- •1.2.7 Визначення кількості контурів та їх еквівалентної добротності в тракті радіо частоти
- •1.3 Визначення числа і параметрів вибіркових систем тракту проміжної частоти
- •1.3.1 Розрахунок фільтру зосередженої селекції (фзс)
- •1.3.2 Розрахунок підсилення до детектора
- •1.4 Розрахунок структурної схеми тракту нч
- •1.4.1 Вибір типу електродинамічного гучномовця
- •1.4.2 Вибір типу транзистора вихідного каскаду пнч
- •1.4.3 Визначення кількості каскадів попереднього підсилення
1.4 Розрахунок структурної схеми тракту нч
Питання проектування і розрахунку підсилювача низької частоти
(ПНЧ) на транзистора буде показано далі.
Щоб забезпечити передачу максимальної потужності в навантаження, кінцеві підсилювачі виконую за схемою з безтрансформаторним виходом.
Попередні підсилювачі виконую на транзисторах.
Для зменшення нелінійних і частотних спотворень в кінцевих каскадах рекомендується охоплювати їх негативним зворотнім зв’язком, але, щоб не ускладнювати схему, я не буду його (зворотній зв’язок) застосовувати.
Підсилювальні
каскади низької частоти на транзисторах
можуть проектуватися по схемах як із
загальним емітером, так і з загальною
базою і загальним колектором. Однак
найчастіше застосовується схема з
загальним емітером, тому що вона легше
поєднується з іншими каскадами і має
більший вхідний опір (приблизно в 10
разів) і менший вихідний (десятки кОм),
ніж схема з загальною базою. З цих
міркувань я вибираю схему з загальним
емітером.
Так як у моєму приймачі мала вихідна потужність (Рвих. = 0,6Вт), у схемі вихідного підсилювача низької частоти використовую двохтактний, транзисторний підсилювач з безтрансформаторним зв’язком. [1 ст.56].
1.4.1 Вибір типу електродинамічного гучномовця
Вихідними даними, необхідними для вибору динамічного гучномовця є :
номінальна вихідна потужність (Рвих.=0,6 Вт);
середній звуковий тиск при заданій номінальній потужності в оговореній технічними вимогами смузі частот;
смуга відтворених частот (Fmin=0,2 кГц ; Fmax=4,5кГц);
нерівномірність частотної характеристики;
При виборі гучномовця для настільного чи стаціонарного приймача основна увага звертається на його акустичні дані і частотну характеристику.
Також для стаціонарних приймачів важливий такий параметр як маса. В поняття маси входить і маса гучномовця, яка має бути мінімальною.
Якщо вибирати гучномовець по потужності, то, в моєму випадку, я вибираю гучномовець середньої потужності – на 0,6 Вт (1ГД – 37). З вхідним опором – 8 Ом
При
виборі гучномовців необхідно, щоб їхній
робочий діапазон частот і середній
звуковий тиск були більше чи дорівнювали
діапазону частот і звуковому тиску,
заданих технічними умовами. [1 ст.57]
1.4.2 Вибір типу транзистора вихідного каскаду пнч
У більшості випадків попередні каскади ПНЧ можуть бути виконані на малопотужних транзисторах. При цьому, якщо частоти, що підсилюються не перевищують одиниць кілогерц , вибір транзисторів виконується по низькочастотних параметрах з наступних міркувань :
мінімальна вартість ;
найбільшої величини коефіцієнта підсилення транзистора по струму в схемі з загальним емітером. [1 ст.58]
с) Вибираю транзистори які будуть працювати в парі «КТ814А і КТ815А» різної структури але однакових параметрів:
Тепловий опір транзистора (40…100) приймаю: Rт п-с =40;
Максимальна потужність, що розсіюється на колекторі: Ркmax=1 Вт
Максимально допустимий постійний струм колектора (без радіатора): Ікmax =0,5 A
Максимально допустимий струм бази: ІБ max =0,05 A
Максимально допустима напруга колектор – емітер: Uкєmax =25 В
Статичний коефіцієнт передачі струму біполярного транзистора в схемі з загальним емітером : (40…70) h21є мін = 60