1.2.4 Вибір блоку змінних конденсаторів

Вхідні дані:

f '_max= 1,639 МГц ;

f'_min= 0,784 МГц ;

k' = 2,09

Вибраний конденсатор – Спидола

C_min= 10 пФ

C_max = 200 пФ

1.2.4.1 Визначення еквівалентної ємності схеми, при якій вибрав елементи перебудови, чи забезпечує перекриття під діапазону

С'сх = (41)

де С’cx — еквівалентна ємність схеми

Сmax – максимальна ємність вибраного конденсатора, пФ

Cmin — мінімальна ємність вибраного конденсатора, пФ

K’пд — коефіцієнт перекриття діапазону з запасом

С’_сх = = 55,5 пФ

1.2.4.2 Оскільки С’cx більше 0, визначаю дійсну ємність схеми.

С_сх = С_{в н}+ С_m+ С_l (42)

Оскільки приймач транзисторний і працює на середніх хвилях приймаю :

Ст — ємність монтажу для середніх хвиль

С - власна ємність котушки індуктивності, пФ (беру 10 пФ)

С_вн – ємність яка вноситься в контур настройки каскаду.

У схемах на транзисторах звичайно m₂<<1, а m₁=1,6, тому вважаємо,

Що С_вх=0

С_вн = С_вхm₂²+ С_вихm₁² (43)

де С_вх — вхідна ємність електричного приладу наступного каскаду

С_вих — вихідна ємність електричного приладу каскаду УРЧ

С_вн=6,4 пФ

Знаходжу дійсну ємність схеми

С_сх=6,4+10+10=26,4пФ

1.2.4.3 Оскільки С’_сх = 55,5 пФ >С_сх = 26,4пФ ,то потрібно розрахувати додаткову ємність, яку, потрібно включити в контур для забезпечення заданого перекриття

С_дод = (44)

де С_дод — додаткова ємність, пФ

С_дод=55,5-26,4=29,1 пФ

1.2.4.4 Визначаю еквівалентну ємність контуру вхідного кола

С_е=(С_min+ С’_сх) (C_max+ С’_сх) (45)

С_е=(10+55,5) (200+55,5)=(65,5 255,5) пФ

1.2.5 Розподіл послаблення по трактах радіоприймача

Сумарне послаблення всього пристрою не повинно перевищувати 14 дБ (для АМ>250 кГц не більше 14 дБ) [1 табл.2.13 ст.29]

Підсилювач радіочастоти - 3 дБ (1,42)

Підсилювач проміжної частоти - 7 дБ (2,24)

Попередній підсилювач низької частоти - 2 дБ (1,26)

Кінцевий підсилювач низької частоти - 2 дБ (1,26)

1.2.6 Знаходження частотних спотворень по трактах радіоприймача

Частотні спотворення М = 12 дБ

Підсилювач радіочастоти - 3 дБ

Підсилювач проміжної частоти - 4 дБ

Тракт низької частоти - 5 дБ

1.2.7 Визначення кількості контурів та їх еквівалентної добротності в тракті радіо частоти

Вхідні дані :

f’_min= 800 кГц ;

f’_max= 1600 кГц;

дБ (10) ;

П = 9 кГц ;

f_пр. = 465 кГц ;

дБ (1,42); [1 табл.2.13 ст.29]

 = 0,6 ; [1 табл.2.15 ст.31]

Q_к = 100; [1 табл.2.14 ст.30]

1.2.7.1 Приймаю число одиночних вибіркових контурів

n_с = 1

1.2.7.2 Визначаю необхідну добротність контурів, що забезпечує задане ослаблення на краях смуги пропускання [1 ст.29]

, (46)

де - нижня границя діапазону з запасом ;

П – смуга пропускання ;

n_c – кількість одиночних контурів ;

_п – ослаблення на краях смуги тракту радіочастоти ;

₌42,45

1.2.7.3 Визначаю необхідну добротність контурів, що задає задану вибірковість по дзеркальному каналу [1 ст.30]

, (47)

де (48)

n_с – число одиночних контурів ;

_дз. – вибірковість по дзеркальному каналу, раз ;

- верхня границя діапазону з запасом , кГц ;

- верхня дзеркальна частота , кГц

кГц

тому, що частоту гетеродина приймаю нижче частоти сигналу.

;

1.2.7.4 Визначаю конструктивну еквівалентну добротність контуру [1 ст.30]

, (49)

де  - коефіцієнт шунтування контуру електронним пристроєм

Q_к – конструктивна добротність контуру

1.2.7.5 Оскільки Q_и = 34 <Q_п = 42,45 <Q_екв. = 60 , то вибираю Q_є з проміжку Q_и< Q_п<Q_єк. [1 мал. 2.21 б ].

Приймаю Q_{є max} = 34 число одиночного контуру n_с = 1 .

1.2.7.6 Приймаючи, що узгодження входу транзистора з контуром буде здійснюватися на максимальній частоті діапазону, визначаю еквівалентну добротність контуру на нижній частоті діапазону [1 ст.33]

, (50)

де - еквівалентна якість контуру на максимальній частоті

, (51)

де Q_k– конструктивна добротність контуру

;

; (52)

де тому, що ці опори майже рівні [1 ст.34]

- мінімальна частота сигналу , МГц

- максимальна частота сигналу ,МГц

; (53)

Оскільки _. =41,6 ˂ Q_п = 42,45, то розрахунок зроблений правильно і остаточно приймаю : n_c= 1 , Q_{є max}= 34 ; Q_{є min} = 41,6 [1 ст.34]

1.2.7.7 Для крайніх точок діапазону і визначаю [1 ст.37] :

а) допоміжні коефіцієнти :

; (54)

; (55)

; (56)

; (57)

де - розстрочка, при якій вибірковість по сусідньому каналу, кГц ;

- максимальна частота сигналу ,МГц ,

- мінімальна частота сигналу , МГц ,

П - смуга пропускання ,

- еквівалентна якість контуру на максимальній частоті ,

- еквівалентна якість контуру на мінімальній частоті ,

б) визначаю дзеркальні частоти

, (58)

де - мінімальна частота сигналу , кГц ,

f_пр – проміжна частота, кГц ;

кГц

f_дз.max знаходжу за формулою (29) :

кГц

в) визначаю вибірковість по сусідньому каналу :

; (59)

; (60)

г) визначаю ослаблення на краях смуги :

(61)

; (62)

= 1,05 дБ < = 1,18 дБ < =3 дБ

Вихідні дані виконані

д) визначаю вибірковість по дзеркальному каналу

; (63)

(34,4 дБ);

; (64)

( 34,6дБ);

де - максимальна частота сигналу , мГц ,

- мінімальна частота сигналу , МГц ,

- еквівалентна якість контуру на максимальній частоті ,

- еквівалентна якість контуру на мінімальній частоті ,

Оскільки дБ > дБ > дБ ,

то розрахунок зроблений правильно. [1 ст.37]

е) визначаю вибірковість по проміжній частоті,

(65)

(31дБ);

Оскільки > 30 дБ то розрахунок зроблений правильно.