
- •Лекція 2. Основні проблеми управління якістю
- •2. Системний та процесний підходи до управління якістю на підприємстві
- •Підходи до визначення категорії „процес” та класифікація процесів
- •Сучасні підходи до визначення категорії „процес”
- •Підходи до класифікації процесів
- •Формування Карти процесів суя та системний підхід до оцінки процесів
- •Формування Карти процесів суя
- •Огляд напрямів оцінки процесів
Огляд напрямів оцінки процесів
Напрями оцінки процесів |
Коротка характеристика |
1. Якісні |
Відображають суб’єктивні оцінки керівників, оцінки експертів і інші суб’єктивні оцінки |
2. Кількісні: |
|
2.1. Абсолютні |
Відображають показники часу виконання, технічні, вартісні показники, показники якості |
2.2. Відносні |
Відображають план/факт, порівняння з іншими процесами, питому вагу |
3. Результативність |
Відображає відповідність потребам і очікуванням споживачів. Відображає відношення фактичного виходу до запланованого. |
4. Ефективність |
Відображає мінімізацію використаних ресурсів. Відображає відношення фактичного виходу до використаних ресурсів |
5. Адаптивність |
Відображає здатність пристосовуватися до змін, задовольняти майбутні вимоги споживачів |
6. Продуктивність |
Відображає відношення фактичного виходу до тривалості процесу |
7. Цінність |
Відображає відношення задоволеності споживача до його очікуваних потреб |
Узагальнений алгоритм оцінки процесів відображено на рис.
Перехід до процесно-орієнтованого підходу створить ряд переваг для подальшого функціонування системи, найголовніші серед них такі: побудова структури, діяльність якої спрямована на постійне поліпшення якості кінцевого результату і задоволення потреб споживачів, зацікавленість кожного виконавця в підвищенні якості кінцевого результату і, відповідно, у якісному виконанні своєї роботи, спрямування і об'єднання, іноді розрізнених зусиль підрозділів на виконання конкретних функцій, у єдиний потік загальних зусиль підприємства, організації, націлених на досягнення конкретного стратегічного результату – задоволення споживачів, зниження навантаження на керівника за рахунок розподілу відповідальності між виконавцями процесів, висока гнучкість і адаптивність системи управління, що зумовлено її саморегулюванням і природною орієнтацією на споживачів, прозорість і доступність сприйняття системи управління, спрощення процедур координації, організації і контролю, можливість комплексної автоматизації.