
- •Тема 1. Загальна характеристика господарських правовідносин та господарського законодавства України.
- •1. Поняття господарського права. Предмет та методи господарського права.
- •2. Поняття господарського законодавства.
- •3. Господарська діяльність та господарські відносини.
- •4. Учасники відносин у сфері господарювання.
- •5. Участь держави у сфері господарювання.
- •6. Конституційні основи правопорядку у сфері господарювання.
- •Тема 2. Законодавство про суб’єкти господарської діяльності та правове регулювання відносин власності в Україні.
- •1. Підприємництво як вид здійснення господарської діяльності.
- •2.1.5. Державна підтримка підприємництва.
- •2. Правове регулювання ліцензування господарської діяльності.
- •3. Правове становище підприємств.
- •5. Правове становище некомерційних субєктів господарського права.
- •6. Правове регулювання відносин власності в Україні
- •7. Правовий режим майна господарюючих суб’єктів
- •Майно у сфері господарювання.
- •Гарантії та захист майнових прав субєктів господарювання.
- •Тема 3. Господарсько-договірні зобов’язання та господарсько-правова відповідальність
- •1. Поняття господарського зобов’язання.
- •2. Підстави виникнення господарського зобов’язання. Класифікація господарських зобовязань.
- •4. Загальна характеристика окремих видів господарських договорів.
- •6. Види господарсько-правової відповідальності.
- •Тема 4. Правове регулювання банкрутства та правовий захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання
- •3. Організаційно-правові питання запобігання банкрутства.
- •4. Черговість задоволення претензій кредиторів
- •5. Провадження у справах про банкрутство.
- •6. Ліквідаційна процедура.
- •6. Мирова угода.
- •Тема 5 Правовий захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання
- •1. Конституційні гарантії захисту прав суб’єктів господарювання.
- •2. Система господарських судів.
- •4. Підвідомчість справ господарським судам. Підсудність справ.
- •6. Досудове врегулювання господарських спорів.
- •7. Порядок розгляду господарських спорів господарськими судами.
- •8. Розгляд господарських спорів третейськими судами.
- •Тема 6. Правові засади обмеження монополізму в економіці України
- •1. Правові засади підтримки тазахисту економічної конкуренції.
- •2. Зловживання монопольним становищем на ринку.
- •3. Антимонопольні органи та їх компетенція.
- •4. Відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.
- •Тема 7. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •8.1. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
- •2. Поняття зовнішньоекономічної діяльності. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •3. Види зовнішньоекономічної діяльності.
- •5. Державні гарантії захисту іноземних інвестицій, встановлені законодавством.
- •6. Поняття спеціальної (вільної) економічної зони. Правовий режим вільних економічних зон.
- •7. Зовнішньоекономічний контракт:поняття, форма, зміст.
- •Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.
- •Преамбула.
- •3.Предмет договору (контракту).
- •4.Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).
- •5. Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг).
- •6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).
- •7. Умови платежів.
- •8. Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг).
- •10. Форс-мажорні обставини.
- •11. Санкції та рекламації.
- •12. Урегулювання спорів у судовому порядку.
- •13. Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.
- •8. Правила інкотермс.
- •Тема 8. Правові основи банківської та біржової діяльності
- •1. Банківська система України.
- •2. Порядок створення банків.
- •3. Правове регулювання кредитно-розрахункових відносин та порядок відкриття рахунків в банку.
- •4. Порядок та форми розрахунків у господарському обігу.
- •5. Поняття та види бірж.
- •6. Біржові угоди.
- •7. Правила біржової торгівлі.
- •8. Правовий статус фондової біржі.
- •Тема 9. Правові основи безпеки господарювання та захисту прав споживачів
- •1. Державні гарантії права на інформацію.
- •2. Комерційна таємниця (інформація) як об’єкт правової охорони.
- •3. Законодавство про захист прав споживачів.
- •4. Контроль у сфері захисту прав споживачів.
- •5. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів.
1. Підприємництво як вид здійснення господарської діяльності.
Підприємництво, відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
З даного визначення випливають певні необхідні правові вимоги до підприємницької діяльності. В першу чергу це безпосередня самостійна і систематична діяльність Це означає, що підприємець починає і проводить свою діяльність на свій розсуд, без будь-яких застережень. Підприємницька діяльність повинна носити постійний характер. По-друге, підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик підприємця. Це означає, що підприємець приймає на себе будь-які наслідки підприємницької діяльності як позитивні так і негативні. По-третє, метою підприємницької діяльності є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Для цього і починає підприємницьку діяльність підприємець. Тобто, характерною ознакою підприємницької діяльності є її комерційний характер.
Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування.
. Принципи підприємницької діяльності.
Принципи підприємницької діяльності закріплені в ст. 44 Господарського кодексу України, відповідно до якої підприємництво здійснюється на основі:
♦ вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;
♦ самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;
вільного найму підприємцем працівників;
комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;
♦ вільного розпорядження прибутком, що залишається підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;
♦ самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічНО1- діяльності використання підприємцем належної йому 4 частки валютної виручки на свій розсуд.
Суб’єкти господарювання.
Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.
Суб’єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського Кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;
3) філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності.
Суб’єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління та права оперативно-господарського використання майна.
Суб’єкти господарювання господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним та господарським законодавством.
Суб’єкти господарювання відокремлені підрозділи (структурні одиниці) господарських організацій можуть діяти лише на основі права оперативно-господарського використання майна, без статусу юридичної особи.
Суб’єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб’єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.
Суб’єкти господарювання можуть утворюватися шляхом примусового поділу (виділення) діючого суб’єкта господарювання за розпорядженням антимонопольних органів відповідно до анти-монопольно-конкурентного законодавства України.
Створення суб’єктів господарювання здійснюється з додержанням вимог антимонопольно-конкурентного законодавства.
Умови здійснення підприємництва.
Правовою передумовою здійснення підприємницької діяльності фізичними та юридичними особами є їх державна реєстрація. Відповідно до ст. 58 Господарського кодексу України державна реєстрація, що є формою легалізації підприємницької діяльності, проводиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання суб’єкта підприємництва
Відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, який вступив в дію з 1 липня 2004 р. державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб підприємців це внесення запису до Державного реєстру суб’єктів господарської діяльності про реєстрацію юридичної особи або фізичної особи суб’єкта підприємницької діяльності, про їх перереєстрацію, про реєстрацію змін до реєстраційної картки, про реєстрацію змін, доповнень до установчих документів юридичної особи, про реєстрацію зміни місцезнаходження (для юридичної особи) або місця проживання (для фізичної особи суб’єкта підприємницької діяльності), про взяття на облік (зняття з обліку) філії, представництва юридичної особи, про реєстрацію припинення юридичної особи або фізичної особи суб’єкта підприємницької діяльності.
Державна реєстрація підприємств в Україні - комплекс процесуально-правових дій, спрямованих на внесення інформації про підприємство державним реєстратором до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ), після чого підприємство набуває статусу юридичної особи. Датою реєстрації підприємства є дата внесення відповідного запису державним реєстратором в ЄДР. Документ, який засвідчує державну реєстрацію є Виписка з ЄДР.
Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи підприємця.
Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:
заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;
копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;
два примірники установчих документів;
документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.
Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.
Строк державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати три робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи.
Для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем, повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи:
♦ заповнену реєстраційну картку на проведення державноїї, реєстрації фізичної особи підприємця;
♦ копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов’язкових платежів;
♦ документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи підприємця.
Строк державної реєстрації фізичної особи підприємця не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи підприємця.