Тема 9. Правові основи безпеки господарювання та захисту прав споживачів

Лекція 9. Правові основи безпеки господарювання та захисту прав споживачів

1. Державні гарантії права на інформацію

2. Комерційна таємниця (інформація) як об’єкт правової охорони

3. Неправомірне збирання інформації, розголошення та використання комерційної таємниці

4. Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення комерційної таємниці (інформації)

5. Законодавство про захист прав споживачів

6. Права споживачів та їх захист

7. Контроль у сфері захисту прав споживачів та відповідальність

1. Державні гарантії права на інформацію.

Громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Право на інформацію гарантується Конституцією України, ЗУ «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII(редакція від 10.08.2012р.), ЗУ «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (редакція від 13.01.2011р.) та забезпечується:

• обов’язком органів державної влади, а також органів місцевого і регіонального самоврядування інформувати про свою діяльність та прийняті рішення;

• створенням у державних органах спеціальних інформаційних служб або систем, що забезпечували б у встановленому порядку доступ до інформації;

• вільним доступом суб’єктів інформаційних відносин до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності,що визначаються законодавством;

• створенням механізму здійснення права на інформацію;

• здійсненням державного контролю за додержанням законодавства про інформацію;

• встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.

Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як:

• надання інформації, що не відповідає дійсності;

• примушення до поширення або перешкоджання поширенню певної інформації, а також цензура;

• безпідставна відмова від поширення певної інформації;

• використання і поширення інформації стосовно особистого життя громадянина без його згоди особою, яка є власником відповідної інформації внаслідок виконання своїх службових обов’язків;

• розголошення державної або іншої таємниці, що охороняється законом, особою, яка повинна охороняти цю таємницю;

• порушення порядку зберігання інформації;

• навмисне знищення інформації;

• необґрунтоване віднесення окремих видів інформації до категорії відомостей з обмеженим доступом;

• порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави та інших.