2. Інфекшйно-токсичний шок.

(септичннй,бактеріотоксичний,ендотоксичний)

Це неспецифічний клінічний синдром, який виникає при інфекційних хворобах як наслідок метаболічних, нейрорегуляційних і гемодинамічних порушень.

ПРИЧИНИ:

1. Масивна дія мікробних токсинів.

2. Порушення судинного тонусу та згортанні крові.

3. Розлади мікроциркуляції.

Супроводжується згущенням та погіршенням реологічних властивостей крові.Ураження легень,печінки,нирок.

Виникає при: менінгококцемії,черевному тифі,лептоспірозі,туляремії,сибірці,дизентерії,грипі та інших інфекційних хворобах.

ОЗНАКИ:

1. Блідість шкіри,особливо обличчя.

2. Озноб.

3. Ціаноз.

4. Спадання вен.

5. Геморагічна висипка.

6. Зниження АТ.

7. Тахікардія.

8. Задишка.

9. Олігурія.

10. Анурія.

11. Блювота.

Існує три ступені важкотІ ІТШ:

1. Компенсований.

2. Субкомпенсований.

3. Декомпенсований.

НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА:

1.В/в: 0,9% р-н натрію хлориду - 400,0 (швидко),

2. Преднізолон 60-90 мг.

3. Гідрокортизон 125-250 мг.

4. Гепарин 10 000 ОД.

5. Панангін 10.0

6. В/в 10% р-н глюкози 400,0 ОД інсуліну.

7. Зволожений кисень через носові катетори.

8. Реополіглюкін 400,0 в/в при різкому падіння АТ.

9. Допамін 0,5% р-н-5,0 (20 крапель за 1 хв на 400,0 5% р-ну глюкози) для підтримки систолічного АТ до 70-80 мм. рт. Ст.

Наряду з протишоковими заходами обов'язково включають етіотропні препарати, вибір і дозування яких визначають відповідним збудником і найменшою небезпекою нефротичного впливу.

КРИТЕРІЇ ПОКРАЩЕННЯ:

1. Повернення свідомості.

2. Нормалізація артеріального тиску.

3. Відновлення діурезу.

4. Зниження ціанозу.

5. Зникнення: задишки,тахікардії.

З.Гіповолемічний шок (депдратаційний синдром)

Це тяжкий стан організму, викликаний різким водно-електролітним зсувом.

ПРИЧИНИ:

1. Гостре зневоднення як наслідок профузної діареї,блювоти.

2. Втрата одночасно організмом електролітів

3. Зменшення об'єму циркулюючої крові.

Внаслідок всього цього порушується реологічні властивості крові, розвивається гіпоксія та метаболічний ацидоз,виникає гіповолемія і шок. Частіше зустрічається при хворобах, які супроводжуються втратою рідини з діареєю та блювотою:

-холера;

-сальмонельоз;

-дизентнрія;

-харчові токсикоінфекції.

ОЗНАКИ:

1стадія - втрата рідини 1-5% від маси тіла:

-спрага;

-сухість слизових оболонок;

-лабільність пульсу.

2 стадія - втрата рідини 4-6% від маси тіла:

-різка слабкість;

-спрага;

-блідність;

-сухість шкіри;

-акроціаноз;

-легка охриплість голосу;

-корчі литкових м'язів;

-зниження тургору шкіри;

-зниження АТ.

3 стадія-втрата рідини 7-9% від маси тіла:

-загострення рис обличчя;

-«руки пралі»;

-афонія;

-корчі;

-тахікардія;

-зниження АТ;

-олігурія;

-анурія.

4 стадія-втрата рідини 10% і більше від маси тіла

ДЕКОМПЕНСОВАНЕ ЗНЕВОДНЕННЯ.АЛГІД. ШОК.

-всі вищеозначені симптоми;

-низький АТ;

-загальний ціаноз;

-запалий живіт;

-загальні токсичні корчі;

-задишка;

-тахікардія, ниткоподібний пульс;

-стан прострації;

-очі запалі,темні круги навколо очей;

- Facies cholerica

НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА: 1 етап- РЕАНІМАЦІЙНИЙ

В/в підігріти до 38*С струменно: трисіль(або

Ацесіль, лактасіль,кварта сіль) по 100-200 мл за 1 хв. перші 2-4 л, потім 50-75 мл за 1 хв на протязі години. Контролювати за АТ,що був не менше 100 мл рт. Ст.. максимальний за пульсом (не більше 100 уд. За 1 хв)