2. Вимоги до оформлення курсової роботи

Загальні вимоги.

Загальний обсяг курсової роботи не повинен перевищувати 35-40 сторінок рукописного тексту (25-30 сторінок тесту надрукованого на комп'ютері на одному боці стандартного аркуша формату А 4 розміром 210х297 мм (60 знаків в рядку, включаючи проміжки між словами, 28-30 рядків), шрифт Times New Roman, розмір шрифту 14; міжрядковий інтервал 1,5), за виключенням схем, таблиць, списку літератури та додатків. Стиль тексту – звичайний, із полями ліворуч – 30 мм, праворуч – 10 мм, зверху і знизу - по 20 мм.

При складанні змісту роботи слід враховувати такі вимоги:

• треба зазначати у змісті номери аркушів, на яких починаються відповідні структурні частини роботи (вступ, розділи, підрозділи тощо);

• такі структурні частини роботи як вступ, висновки, список використаних джерел, додатки – у змісті подаються без нумерації, тобто перед ними номери не проставляються;

• назви структурних частин роботи у змісті друкуються від межі лівого берега;

• назви структурних частин роботи – «Вступ», «Розділ», «Висновки», «Список використаних джерел», «Додатки» друкуються великими літерами звичайним жирним шрифтом;

• номери розділів проставляються арабськими цифрами, після яких крапка не ставиться;

• номер підрозділу є складним і складається з номера розділу в межах роботи і порядкового номера підрозділу в межах розділу, які між собою розділяються крапкою;

• номер підрозділу починається від межі лівого поля, після номера ставиться крапка. У цьому ж рядку після крапки з великої літери рядковими літерами звичайним світлим шрифтом друкується назва підрозділу;

• крапка в кінці жодної структурної частини роботи не ставиться.

Текст кожної структурної частини роботи починається з нового аркуша. Слова «Вступ», «Розділ», «Висновки», «Список використаних джерел», «Додатки» і назви розділів, друкуються центровано до тексту великими літерами жирним шрифтом.

Слово «Розділ» і номер розділу друкуються центровано в одному рядку, а назва розділу – також центровано в наступному рядку. Крапка після номера розділу не ставиться.

Назви підрозділів починаються з великої літери, друкуються центровано до тексту рядковими літерами жирним шрифтом. Крапка після назв структурних частин роботи не ставиться (зразок оформлення сторінки наведено в додатку В).

Посилання. Особливу увагу при виконанні курсової роботи слід приділити використанню наукових праць інших авторів. Таке використання можливе лише за умови дотримання авторських прав, за допомогою належним чином оформлених посилань.

При виконанні курсової роботи студент зобов’язаний робити посилання на джерело, звідки він запозичив матеріал. Послання на використані джерела зазначаються в тексті роботи проставлянням порядкового номера посилання за списком використаних джерел.

Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання. У разі виникнення необхідності послатися на думки авторів, праці яких є рідкісними (або давніми) і не можуть бути безпосередньо опрацьовані студентом, допускається використання цитат таких авторів з інших джерел.

Посилання по тексту робляться у квадратних дужках з позначенням порядкового номеру за списком використаних джерел. Якщо посилання здійснюється в цілому на джерело чи групу джерел, то в дужках зазначаються лише номери посилань, наприклад, «... у працях О. Я. Базілінської, І. М. Боярко, Н. І. Власюк, Р. О. Костирко [1, 3, 4, 5] зазначається, що...».

Коли необхідно зробити посилання на конкретні сторінки використаних джерел, то слід зазначати і номери посилань, і номери сторінок у джерелах, наприклад, «...Н. І. Власюк та Б. М. Литвин [4, с. 86–88; 7, с. 21–27] стверджують про...».

У випадку, коли автор курсової роботи бажає в тексті запозичити думку іншого автора, він може вчинити це двома способами: за допомогою точної цитати, або передати думку іншого автора без точного цитування. В обох випадках посилання є обов`язковим.

Необхідною умовою виконання курсової роботи є вміння студента на підтвердження своєї правоти посилатися на авторитетні джерела або дискутувати зі своїми опонентами. У цьому випадку академічний етикет вимагає правильно відтворювати текст цитати. Текст цитати береться в лапки, приводиться в тій же граматичній формі, що в джерелі, зі збереженням особливостей авторського тексту. При непрямому цитуванні (викладі думок інших авторів своїми словами) варто гранично точно викладати авторські думки й коректно оцінювати думки опонента. Цитування не повинне бути ні надлишковим, ні недостатнім: надлишкове цитування створює враження компілятивного характеру роботи, а недостатнє – знижує цінність роботи студента.

У разі використання чужого матеріалу (цитат, таблиць, схем і т.д.) без посилання на джерело, курсова робота повертається автору для доопрацювання.

Примітки. У роботі допускається використання приміток. Примітки до тексту, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. …

2. ...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують, і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Нумерація.

Нумерація має бути наскрізною, причому першою сторінкою курсового проекту є титульна сторінка. Номер сторінки ставиться з другої сторінки вступу у правому верхньому куті сторінки без будь-яких знаків (крапки у кінці, виділення рисками, дужками тощо). Рисунки і таблиці включаються у загальну нумерацію в межах розділу.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», наприклад «РОЗДІЛ 2», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка набирають заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.1.» (перший підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Оформлення ілюстративного матеріалу.

Ілюстрації (рисунки, схеми, графіки, діаграми тощо) необхідно подавати в курсовому проекті безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Ілюстрації необхідно розташувати на сторінці у зручній для ознайомлення формі, тобто, щоб для вивчення рисунку чи таблиці сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою.

Приклад оформлення ілюстрації наведений у додатку Г.

Оформлення таблиць.

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). При посиланні на таблицю вказують її повний номер, а слово «Таблиця» пишуть скорочено, наприклад «(табл. 1.2)». Під словом «Таблиця» розміщується заголовок таблиці симетрично до форми таблиці. Слово «Таблиця» і заголовок починаються з великої букви. Назва не підкреслюється.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Приклад оформлення таблиць наведений у додатку Д.

Оформлення формул.

Формули в нумерують у межах розділу, тобто номер складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номер пишеться арабськими цифрами біля правої сторони аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках без крапок від формули до її номера, наприклад: (2.1) (перша формула другого розділу). Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів наводиться безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Це пояснення подається з нового рядка, починаючи зі слова «де», двокрапка після якого не ставиться. Значення кожного символу чи числового коефіцієнта подається з нового рядка. При посиланні у тексті на формулу, необхідно подати її повний номер у дужках, наприклад «У формулі (2.4)...».

Приклад оформлення формули наведений у додатку Е.

Оформлення списку використаних джерел.

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складається безпосередньо за друкованою працею або за каталогами та бібліографічними покажчиками повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв. Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: в порядку появи посилань в тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні курсового проекту), або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків (за винятком законодавчої та нормативної бази).

Алфавітний порядок складання списку використаних джерел має загальну нумерацію і повинен поділятися на дві рубрики:

1. Законодавчі акти, нормативні акти, інструктивні матеріали.

2. Спеціальна економічна література, включаючи періодичні видання в алфавітному порядку прізвищ авторів або назв при відсутності прізвищ авторів на титульному листі.

Алфавітний порядок без поділу на рубрики передбачає наскрізну нумерацію, при цьому спочатку подається література кирилицею, а після неї латиницею.

Формування списку використаних джерел за появою посилань у тексті є більш простим способом і полягає у наскрізній нумерації джерел незалежно від того чи це нормативний акт, чи автор прізвище якого починається з будь-якої літери абетки.

Інформація про видання (монографії, підручники, довідники тощо) має містити: прізвище та ініціали автора, назву книги, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг у сторінках. Ці дані друкуються у виданнях.

Список використаних джерел повинен мати не менше 15 джерел. На кожне з наявних у списку джерело має бути в роботі хоча б одне посилання. Список використаних джерел розташовується після висновків з продовженням нумерації аркушів. Приклад оформлення списку використаної літератури наведений у додатку Ж.

Оформлення додатків. Додатки розташовуються після списку використаних джерел в порядку появи посилань на них у тексті роботи з продовженням нумерації аркушів. При цьому кожний додаток починається з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої центровано стосовно тексту сторінки. У правому верхньому кутку над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток...» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Студентам, які недбало оформили курсові роботи, або подали роботи, що містять помилки (в тому числі і орфографічні), може бути відмовлено в допуску до захисту.

Після остаточного оформлення робота має бути вичитана і зшита. Курсову роботу рекомендується виготовляти у двох екземплярах, один для передачі на рецензування, другий – студенту. Приклад оформлення додатків наведений у додатку З.