1. Загальні вимоги до написання курсової роботи

Основною формою ефективної організації самостійної роботи студента з підготовки курсової роботи є планування розподілу часу на виконання необхідних видів робіт з урахуванням їх трудомісткості та взаємозв’язку. Виконання студентом курсової роботи передбачає послідовну реалізацію таких етапів:

• вибір теми та об’єкта дослідження;

• огляд літератури за темою роботи: законодавчої, нормативно-правової, спеціальної (в тому числі тієї, що міститься в періодичних виданнях), підбір фактичного матеріалу;

• складання плану;

• аналіз і обробка теоретичного та фактичного матеріалу;

• написання та оформлення курсової роботи;

• подання роботи на рецензування;

• захист курсової роботи.

Обов’язковим є додержання студентами орієнтовного графіка виконання курсової роботи, наведеного в табл. 1, оскільки це забезпечує можливість своєчасного виявлення та усунення недоліків і помилок щодо її змісту та оформлення.

Таблиця 1

Орієнтовний графік виконання курсової роботи

Види робіт	Термін виконання (порядковий номер тижня в семестрі)
Вибір теми курсової роботи та її затвердження	2
Огляд літератури за темою роботи (складання попереднього варіанта бібліографічного списку до курсової роботи), складання та затвердження плану	3
Визначення мети та завдань курсової роботи, вибір об’єкта та предмета дослідження, пошук необхідної фінансової звітності, підготовка попереднього варіанта вступу	4
Аналіз і опрацювання теоретичного матеріалу, написання і оформлення 1 розділу курсової роботи	5-7
Аналіз і опрацювання фактичного матеріалу, написання і оформлення 2 розділу курсової роботи	8-10
Написання та оформлення 3 розділу курсової роботи	11-12
Написання та оформлення висновків, підготовка завершеного варіанта курсової роботи, подання роботи на рецензування	13-14
Захист курсової роботи	15-16

Вибір теми курсової роботи.

Тематика курсових робіт повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Тематика курсових робіт має проблемно-практичну спрямованість, розробляється та затверджується кафедрою фінансів і кредиту та оновлюється на кожний навчальний рік і повинна бути подана в деканат до початку семестру, в якому розпочинається вивчення навчальної дисципліни з якої заплановано виконання курсової роботи.

Тема курсової роботи вибирається студентом відповідно до проблемно-практичної спрямованості власних науково-дослідницьких інтересів згідно з переліком тематики наведеної в даних методичних вказівках, за погодженням із викладачем.

Вибираючи тему курсової роботи, необхідно враховувати наступне:

• ступінь розвитку в науковій літературі;

• наявність публікацій у навчальній, науковій і періодичний літературі;

• зацікавленість студента в розробці даного напрямку;

• необхідність та можливості розробки практичних порад у цілях поглиблення теорії чи дослідження практичних результатів.

Студенти повинні вибирати і закріплювати за собою теми в установлений термін (протягом двох перших тижнів від початку навчального семестру). Уточнення або зміна теми курсової роботи можливі лише в окремих випадках за наявності достатньо аргументованих причин з дозволу викладача.

Обравши тему, студент має чітко визначити мету курсової роботи, окреслити коло завдань, які мають бути вирішені для її досягнення, підібрати відповідну наукову літературу та нормативно-інструктивні матеріали з обраної тематики, фактологічний і статистичний інформаційний матеріал.

Огляд літератури за темою курсової роботи.

У процесі складання плану та написання курсової роботи студент підбирає та вивчає відповідні літературні джерела і складає бібліографію. Правила бібліографічного опису джерел наведені в додатку А.

Перегляду мають підлягати всі види джерел, зміст яких пов’язаний з темою курсової роботи. До них належать матеріали, які опубліковані в різних вітчизняних і зарубіжних виданнях, з урахуванням періодичних, а також статистичні збірники, закони, постанови Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, укази Президента, а також інші нормативно-правові документи, фактичні статистичні показники та дані бухгалтерського обліку й фінансової звітності, планові та прогнозні показники.

Для самостійного пошуку літературних джерел студент використовує бібліографічні каталоги (алфавітний і систематичний), бібліографічні довідники, реферативні журнали, а також автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази та банки даних, на підставі чого формує список літератури за темою дослідження. Добираючи літературу, необхідно звертати увагу на рік видання, при цьому, якщо йдеться про стереотипне видання, варто використовувати те, що видано останнім. Більш ранні видання доцільно використовувати у тих випадках, коли в них міститься важливий для роботи матеріал, що не включений у пізніші видання, або, якщо з поважних та незалежних від студента причин пізніше видання не можна отримати. Необхідно також враховувати, що законодавчі акти, нормативні документи, статистичні дані піддаються змінам, тому треба посилатися на щойно видані.

При вивченні літератури не слід прагнути тільки до запозичення матеріалу. Паралельно необхідно осмислювати знайдену інформацію. Цей процес повинен відбуватися протягом всієї роботи над темою, тоді власні думки, що виникають у процесі опрацювання зібраного матеріалу, стають основою курсової роботи та висновків.

При викладенні матеріалу з обраної теми використовується не вся інформація, а тільки та її частина, яка безпосередньо стосується теми курсової роботи і є найбільш цінною та корисною для розв’язання поставлених завдань дослідження.

Складання плану курсової роботи.

Попереднє ознайомлення з досліджуваною проблематикою на підставі опрацювання літературних джерел є підґрунтям для складання плану курсової роботи. Що виступає одним із найважливіших етапів підготовки курсової роботи, оскільки на його основі формується загальне уявлення про якість виконання роботи, реалізовані напрями дослідження обраної теми, логічний зв’язок між її окремими складовими частинами, проблемну постановку окремих питань.

Зі складеного плану видно, наскільки студент розібрався в обраній темі, як він зрозумів проблему в цілому і зумів виділити суттєві, головні напрями дослідження. Від правильно складеного плану багато в чому залежить і кінцевий результат виконаної роботи – рівень досягнення поставленої мети.

План складається з переліку вузлових питань, що пов’язані внутрішньою логікою дослідження за темою. Структура плану визначається обсягом і складністю дослідження і чим ширше коло розглянутих питань, тим детальніше повинний бути план, що забезпечує внутрішню погодженість роботи.

План курсової роботи складається студентом самостійно і погоджується з керівником. У плані курсової роботи рекомендується давати не тільки назви розділів, але і розбити їх на окремі питання (підрозділи). Це дозволяє запобігти пропуску важливих питань, виключаючи повторення при викладі матеріалу, а також опустити другорядні питання, що не повинні висвітлюватися в курсовій роботі. Основна увага повинна бути зосереджена на розгляді проблемних (перспективних) питань.

Формулювання назв розділів і підрозділів повинно відповідати таким вимогам: конкретність, стислість, відсутність двозначності. При складанні плану базові питання необхідно розмістити в такій послідовності, яка є найбільш логічною і прийнятною для даного дослідження схемою викладення матеріалу. План курсової роботи студент складає самостійно і погоджує його з керівником. У подальшому він може уточнюватися, залишаючи основне завдання роботи незмінним.

До основного тексту курсової роботи відноситься: титульний аркуш (1 арк.); зміст роботи (1 арк.); вступ (1,5–2 арк.); розділи (20–23 арк.); висновки (2-3 арк.).

Вимоги щодо структури та змісту курсової роботи.

Структурно курсова робота виконується за наступною схемою:

• титульна сторінка (форма титульної сторінки наведена в додатку Б);

• зміст;

• вступ;

• основну частину;

• висновки;

• список використаної літератури;

• додатки (за необхідності).

Курсова робота розпочинається титульним аркушем, у якому зазначаються: офіційна назва навчального закладу та кафедри, де виконана робота; дисципліна з якої виконується курсова робота; тема курсової роботи; прізвище, ім’я та по батькові автора; прізвище, ім’я та по батькові, посада, науковий ступінь, вчене звання керівника курсової роботи; вказівки про результати захисту; місто та рік написання роботи.

Зміст роботи подається на початку курсової роботи і повинен бути оформлений як розгорнутий план. Зміст містить назву та нумерацію усіх розділів і підрозділів. Зміст курсової роботи повинен бути логічним, послідовним та зрозумілим. Необхідно намагатися зробити так, щоб усі питання плану являли собою єдину структуровано-логічну систему, в якій кожний наступний пункт розвиває і доповнює попередні. При цьому, у роботі не може бути менше двох розділів.

Якщо у роботі використано понад п’ять умовних позначень (абревіатур, символів, скорочень, які не є загальноприйнятими), то це зазначається на окремому аркуші, який розташовується перед текстом роботи як «Список умовних позначень».

Гармонійне поєднання структурних частин курсової роботи суттєво впливає на її результативність. Ось чому основні розділи курсової роботи мають бути органічно пов’язані між собою: теоретичні положення повинні служити відправним моментом для виконання конкретних розрахунків та здійснення аналізу, а запропоновані заходи повинні бути всебічно обґрунтовані.

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, розкривається її значення, подається огляд ступеня розробки даної проблеми без чіткої аргументації окремих позицій, підкреслюється необхідність вирішення конкретних питань теми в контексті сучасних економічних перетворень, зазначаються мета й завдання курсової роботи, об’єкт і предмет дослідження, вказуються методи, прийоми дослідження та інформаційна база, що використовуються в роботі.

Актуальність теми роботи, що обумовила її вибір. Визначення актуальності будь-якої теми має бути ясним, конкретним і повинно розкривати доцільність дослідження теми її значення. Правильне окреслення актуальності визначає стратегію дослідження, дозволяє відокремити головне від другорядного та визначити напрямок пошуку.

Визначення об’єкта та предмета дослідження.

Визначаючи об’єкт і предмет дослідження курсової роботи, необхідно враховувати, що об’єкт – це частина об’єктивної реальності, процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення, а предмет міститься в межах об’єкта, це більш конкретна характеристика визначених аспектів об’єкта і визначає тему курсової роботи.

Наприклад, об’єктом дослідження виступає процес складання балансу та аналізу фінансового стану підприємства. Предметом дослідження є теоретико-методичні аспекти складання балансу та аналізу фінансового стану підприємства.

Найбільш важлива частина вступу – визначення мети та завдань дослідження. Мета формулюється лаконічно, одним реченням і повинна випливати з теми роботи. Наприклад: «Вивчити і науково обґрунтувати…..». Відповідно до визначеної мети формулюються завдання, які деталізують та розкривають мету. Характер завдань випливає з назв розділів (у разі наявності і підрозділів) роботи і їх зміст формулюють, використовуючи такі поняття: визначити …, встановити …, охарактеризувати…, розробити…, виявити…., сформулювати …, розкрити… тощо.

Методи дослідження – визначаються особливостями розв’язуваних ними завдань, специфікою змісту проблем і можливостями дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає у тому що досліджувана проблематика розглядається вперше (або досягнуті нові результати, дані нові формулювання)

Практичне значення роботи полягає у можливості наукового використання результатів дослідження.

Оптимальний обсяг вступу становить 1-1,5 сторінки. Остаточний варіант вступу доцільно писати після завершення основної частини роботи.

В основній частині викладається зміст дослідження: основні теоретичні положення, що визначають сутність обраної теми, об’єкту дослідження, з урахуванням мети та завдань курсової роботи; пропонуються можливі шляхи вирішення існуючих проблем.

Найбільш оптимальний варіант структурування тексту – 3 - 4 розділи. У разі наявності складних розділів вони не повинні складатись з одного підрозділу. Як правило, розділ включає 2 – 4 підрозділи. Кожний розділ курсової роботи повинен закінчуватися короткими висновками. Курсова робота повинна бути ілюстрована таблицями, схемами, графіками, діаграмами і т.п.

Основна частина передбачає безпосередній виклад змісту теми курсової роботи, глибоке і всебічне висвітлення її основних положень. Вона містить:

• огляд літератури за темою;

• узагальнення теоретичної та аналітичної інформації;

• розробку основних пропозицій.

Огляд літератури за темою курсової роботи є теоретичною основою досліджуваної проблеми і використовується для аргументації, узагальнення та поглиблення основних положень теми, конкретизації подальших пропозицій.

При написанні першого розділу роботи рекомендується звернути увагу на дискусійні питання, не обмежуючись при цьому лише простим переказом існуючих в економічній літературі точок зору, обов’язково потрібно викладати власну авторську позицію щодо їх вирішення. Узагальнення теоретичної та аналітичної інформації передбачає, що при реферативному запозиченні думок з опублікованих праць необхідно робити посилання на використані джерела інформації.

У першому розділі необхідно розкрити теоретичні напрацювання з обраної теми дослідження, проаналізувати існуючі різноманітні точки зору на досліджувану проблему, а також обґрунтувати вибір найбільш доцільного методу аналізу. Даний розділ курсової роботи використовується для аргументації, узагальнення і поглиблення основних положень теми, конкретизації подальших пропозицій. Матеріал, що міститься в першому розділі роботи, повинен стати своєрідною базою для прикладного дослідження, яке здійснюватиметься в другому розділі.

У другому розділі основної частини роботи студент досліджує особливості практичного вирішення питань тематичної спрямованості на прикладі обраного об’єкта дослідження. Всебічний ґрунтовний аналіз повинен бути основою курсової роботи, на підставі якого формуються подальші висновки та пропозиції. Другий розділ повинен містити ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми тільки на матеріалах реального підприємства. У цьому розділі можна виділити 2–3 порівняно самостійні підрозділи, що містять аналіз та оцінку конкретних сфер діяльності підприємства.

Описувати історію виникнення і розвитку підприємства недоцільно. Аналітичний розділ повинен бути максимально насиченим фінансово-статистичною і розрахунково-аналітичною інформацією, поданою у вигляді таблиць, графіків, діаграм, схем. Інформація повинна відображати стан, структуру і динаміку відповідних кількісних показників діяльності досліджуваного підприємства за останні 3 – 5 років. Бажано порівняти показники діяльності підприємства з відповідними середньогалузевими показниками, з показниками конкурентів. Таке порівняння дасть змогу охарактеризувати ринкову позицію підприємства, його можливості для подальшого розвитку і шанси в конкурентній боротьбі.

У текстовій частині другого розділу необхідно чітко розмежовувати джерела походження інформації, використаної при аналізі: що запозичена з літератури, що одержано з документів підприємства, а які дані отримані шляхом власних спостережень, розрахунків. Усі форми подання фактичних даних повинні мати відповідні посилання, наприклад, «за власними розрахунками», «власні розрахунки за даними додатка А», «за даними [12, с. 33]».

Не допускається пряме посилання в тексті другого розділу на дані фінансової звітності підприємства без формування на їх основі аналітичних таблиць або застосування іншої форми обробки та подання фінансової інформації. На основі вивчення реального стану управління об’єктом дослідження студент має сформулювати власні узагальнюючі висновки за кожним підрозділом даного розділу курсової роботи. Наприкінці розділу мають бути чітко визначені фінансово-економічні проблеми, на розв’язання яких будуть спрямовані рекомендації та пропозиції, що обґрунтовуються в третьому розділі.

Метою третього розділу є розробка й обґрунтування пропозицій, направлених на вирішення теоретичних і практичних проблем, виявлених у попередніх розділах курсової роботи.

Третій розділ курсової роботи повинен містити теоретично та розрахунково обґрунтовані пропозиції щодо поліпшення поточного стану обраного об’єкта дослідження відповідно до мети, визначеної у вступі.

Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на результатах аналізу, що був проведений у другому розділі. При цьому бажано, щоб розроблені пропозиції передбачали комплекс альтернативних або взаємопов’язаних заходів, використання яких дозволить усунути наявні фінансово-економічні проблеми в управлінні об’єктом дослідження, а розрахунково-аналітичне обґрунтування – порівняльну оцінку ефективності їх застосування.

У висновках до роботи викладаються найбільш важливі результати та висновки автора, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв’язання поставлених завдань, акцентувати увагу на пропозиціях, їх значущості для успішної реалізації питань і проблем, окреслених у курсовій роботі. Висновки автора повинні носити обґрунтований характер, бути результатом самостійного дослідження. Оптимальний обсяг висновків становить 2 сторінки.

Курсова робота завершується списком використаних джерел, на які є посилання в тексті роботи та які використані при її підготовці.

Цифрові, інформативні матеріали, які не використовуються в роботі при аналізі, а тільки підтверджують якісь положення, бажано подавати в додатках, які подаються в кінці роботи, після списку використаних джерел. Обсяг додатків у загальному обсязі курсової роботи не враховується. Додатки складаються з громіздких таблиць допоміжного характеру, діаграм, схем, фінансової документації і нумеруються в тій послідовності, в якій на них надаються посилання в тексті.

У курсовій роботі не допускається:

• зміст роботи не відповідає плану курсової роботи або не розкриває тему повністю чи її частини;

• безсистемний виклад матеріалу, повторення одних і тих самих положень;

• логічні помилки, невміння виокремити головне;

• автор не виявив самостійності, робота є плагіатом або виконана шляхом копіювання з електронних баз рефератів;

• не зроблено аналізу спеціальної літератури з теми дослідження;

• кількість використаних джерел є недостатньою для всебічного вивчення теми;

• у роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичені матеріали, чи з порушенням нумерації тощо;

• бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без дотримання вимог державного стандарту;

• обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, робота виконана неохайно, з помилками.