Самостійне вивчення Тема: Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг

1. Аналіз браку продукції.

[4] с. 104-106; [5] с. 369-371.

1. Одним з показників, що свідчать про відхилення від норм за якістю виготовлення виробів, є брак продукції.

За способом виправлення брак поділяється на виправний (це усунення дефектів виробів, після якого ці вироби є придатними до експлуатації або споживання) і невиправний (остаточний брак, який виправити неможливо або економічно недоцільно).

За місцем виявлення розрізняють внутрішній брак (допущений на підприємстві під час виготовлення виробів) і зовнішній (виявлений покупцями або споживачами під час користування виробами або споживання продукції).

У ході аналізу вивчають динаміку браку за абсолютною сумою, тобто порівнюють фактичні втрати від браку у звітному періоді з аналогічними показниками попередніх періодів.

Окрім того, визначають питому вагу браку в загальному випуску промислової продукції. Визначають втрати від браку і втрати продукції.

Для того, щоб обчислити розмір втрат промислової продукції, потрібно визначити фактичний рівень рентабельності. У нашому прикладі вартість продукції в діючих цінах становить 26749 тис.грн., а її собівартість – 25032 тис. грн. Звідси фактичний рівень рентабельності:

Таблиця 1.

Вихідні дані для визначення втрат продукції з причин браку

№п/п	Показник	(тис.грн.)
1.	Собівартість забракованої продукції	350
2.	Витрати на виправлення браку	40
3.	Вартість браку за ціною можливого використання	120
4.	Утримання з винних осіб	3
5.	Стягнено з постачальників за поставку недоброякісних матеріалів	5
6.	Втрати від браку (р.1 + р.2 + р.3 – р.4 – р.5)	262

Втрати продукції становлять:

262 х 1,069 = 280,1 (тис. грн.)

Суму недоотриманої продукції через випуск бракованих виробів можна визначити і спрощеним методом за формулою:

Обсяг промислової продукції х % браку в собівартості продукції

_________________________________________________________________=

100

У процесі аналізу вивчають причини допущеного браку за місцем його виникнення та за центрами відповідальності. Такими причинами можуть бути:

- використання матеріалів і напівфабрикатів з прихованими дефектами;

- недостатній рівень кваліфікації робітників;

- використання несправного устаткування, невдосконалених пристроїв та інструментів, засобів вимірювальної техніки;

- відхилення від технологічного процесу;

- порушення ритмічності виробництва;

- відсутність належної упаковки, маркування;

- порушення умов зберігання, перевезення, навантажування.

Аналіз передбачає оцінку економічної ефективності поліпшення якості продукції. Економічна ефективність поліпшення якості продукції характеризується розміром додатково отриманого прибутку від виробництва і реалізації продукції підвищення якості.

Так, якщо покращення якості продукції знаходить відображення у підвищенні її сортності, то додатковий прибуток створюється за рахунок підвищення ціни на продукцію вищого сорту

де Ц₁, Ц₂ – відповідно ціна одиниці продукції нижчого і вищого сорту;

С₁, С₂ – собівартість одиниці продукції нижчого і вищого сорту;

ОП – обсяг продукції поліпшеної якості в натуральних одиницях.

Заключним етапом аналізу є розроблення заходів щодо поліпшення якості продукції. За змістом та цілеспрямованістю їх можна об’єднати в три взаємопов’язані групи (рис. 1).

Ринкові умови господарювання передбачають активне і широке використання вищеназваних чинників у комплексі.