Тестові завдання

1. Рівень інвестиційного ризику не визначається через:

1) дисперсію очікуваного доходу;

2) коефіцієнт варіації;

3) індекс дохідності інвестицій;

4) бета-коефіцієнт.

2. Показник, за яким можна оцінити індивідуальний чи порт-фельний інвестиційний ризик щодо рівня ризику інвестиційного ринку, — це:

1) бета-коефіцієнт;

2) дисперсія очікуваного доходу;

3) коефіцієнт варіації;

4) коефіцієнтШарпу.

3. Ринки фінансових активів:

1) здійснюють операції з акціями, облігаціями, векселями та іншими фінансовими інструментами;

2) це ринки короткострокових високоліквідних та низькоризикових дольових цінних паперів;

3) це ринки середньострокової, довгострокової заборгованості та корпоративних акцій;

4) це ринки боргових інструментів, які зв’язані з позиками на житлову та промислову нерухомість, а також на сільськогосподарські  угіддя.

4. Зазначити в наведеному нижче переліку методи, що дають змогу досліджувати інвестиційний ризик за проектом:

1) аналіз чутливості проекту;

2) аналіз сценаріїв реалізації проекту;

3) імітаційне моделювання ходу реалізації проекту.

5. Чи можна вважати вимогу ретельного добору персоналу і фірм-партнерів для реалізації проекту способом зниження ризику?

1) так;

2) нi;

3) правильно 1) та 2);

4) немає правільної відповіді.

6. Чи можна вважати вимогу ретельного відпрацьовування договорів із підприємствами, що беруть участь у реалізації проекту, способом зниження ризику?

1) так;

2) нi;

3) правильно 1) та 2);

4) немає правільної відповіді.

7. Скільки фінансових інструментів мае бути в портфелі, щоб вважати його досить диверсифікованим?

1) не менше 5;

2) від 5 до 10;

3) ід10до15;

4) від 8 до 20;

5) понад 20.

8. Скільки проектів мае бути у складі інвестиційної програми

реального інвестора, щоб вважати ЇЇ досить диверсифікованою?

1) не менше 5;

2) від 5 до 10;

3) ід10до15;

4) від 8 до 20;

9.Чи правильным буде поділ інвестиційного ризику при інвестуванні на три рівні за розміром можливих втрат: можливість втрати прибутку, можливість втрати доходу, можливість втрати всіх активів проекту?

1) так;

2) нi;

3) правильно а) та б);

4) немає правільної відповіді.

10. Систематичний ризик пов’язаний із:

1) загальною економічною ситуацією в країні;

2) можливістю під час реалізації проекту критичних подій;

3) станом фінансового ринку;

4) системою спеціальних макропоказників.

11. Розробка бізнес-плану інвестиційного проекту є складовою:

1) інвестиційної фази проекту;

2) попереднього техніко-економічного обґрунтування;

3) передінвестиційної фази проекту;

4) остаточного техніко-економічного обґрунтування.

12. Несистематичний ризик пов’язаний із:

1) економічною ситуацією в країні;

2) можливістю у ході реалізації проекту помилок менеджерів;

3) поточним станом фінансового ринку;

4) настанням критичної події для даного проекту.

13. Ризик-менеджмент за економічним змістом являє собою:

1) систему управління ризиком, що виникають у процесі цього управління;

2) систему управління фінансовими відносинами, що виникають у процесі цього управління;

3) систему управління ризиком та фінансовими відносинами, що виникають у процесі цього управління;

4) немає правильної відповіді.

14. Мета ризикових вкладень капіталу:

1) одержання максимального прибутку;

2)одержання інформації, що необхідна для ухвалення рішення на користь тієї чи іншої дії;

3) забезпечити відшкодування збитків.

15. Під ризиком розуміють:

1) деяку можливу втрату, викликану настанням випадкових несприятливих подій;

2) прибуток який втратить підприємство;

3) втрата купівельної спроможності грошей;

4) розподіл загальної інвестиційної суми поміж декількома об’єктами.

16. Для системи традиційного фінансування інвестиційного проекту характерно:

1) придбання інвестором права на результати інвестиційного проекту;

2) отримання інвестором прибутку від реалізації інвестиційного проекту;

3) ініціатор інвестиційного проекту не повинен повертати інвестору відсотки та отримані суми;

4) фінансову відповідальність перед кредиторами несе ініціатор інвестиційного проекту.

17. Управління фінансовими ризиками складається з низки послідовних етапів, а саме:

1) якісний аналіз, кількісний аналіз, способи зниження ризиків, прийняття відповідних фінансових рішень з урахуванням ризику;

2)економічний аналіз, оцінка ризиків, заключний етап управління фінансовими ризиками;

3) оцінка ризиків, фінансовий аналіз підприємства, прийняття відповідних фінансових рішень з урахуванням ризику.

18. Безризиковими цінними паперами визнаються:

1) корпоративні облігації;

2) облігації з рейтингом ААА;

3) облігації з рейтингом А;

4) казначейські облігації.