36.Поняття та склад земель водного фонду.

Згідно зі ст. 1 ВК України води становлять усі поверхневі, підземні, морські води, що вхо­дять до складу природних ланок кругообігу води. Відповідно, до вод не належить вода, яка відділена від свого природного місце­знаходження, перестала бути частиною природних ланок круго­обігу і використовується людиною в питних, продовольчих, рибогосподарських, комунальних, промислових цілях тощо. Залежно від місця при­родного розташування всі води поділяються на водні об'єкти. Водний об'єкт — це природний або штучно створений елемент довкілля, в якому зосереджуються води. До водних об'єктів на­лежать море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, підзем­ний водоносний горизонт. Відповідно до ст. З ВК України усі води (водні об'єкти) на тери­торії України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.

Крім того, не належать до земель водного фонду і земельні ділянки, на яких розташовані штучні плавальні басейни, системи комунальних і промислових водопроводів тощо.

До земель водного фонду належить не тільки пло­щина донної чаші (дно водойми), а й земна поверхня навколо во­дойми, яка безпосередньо до неї прилягає і є надводним продов­женням донної чаші. Саме тому згідно зі ст. 58 ЗК України і ст. 4 ВК України до складу земель водного фонду належать землі, зайняті:

а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами;

б) прибереж­ними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;

в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів. Зазначений перелік є вичерпним.

Як зазначено у преамбулі ВК України, усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціаль­ного добробуту. Одним із важливих напрямів охорони та раціонального використання водних об'єктів є встановлення спеціального правового порядку охорони і використання земель, на яких розташовані води

37.Особливості правового режиму земель водного фонду

Землі водного фонду є самостійною категорією земель Укра­їни. їх правовий режим встановлено гл. 12 ЗК, главами 1 та 18 Водного кодексу (ВК) України, а також іншими актами зе­мельного і водного законодавства. Згідно зі ст. 58 ЗК і ст. 4 ВК до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єкта­ми, болотами, а також островами, крім земель, не зайнятими лісами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, не зайнятими лісами; землі під гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами, каналами і смугами відведення для них, береговими смугами водних шляхів. Як видно з наведеного визначення, землі водного фонду підрозділяються на 2 частини: безпосередньо покриті водою (водопокриті) і прилеглі до водойм, (призначені для використання й охорони вод).

Незважаючи на те, що землі водного фонду складаються з 2 частин, вони мають певну єдність, оскільки їх основним при­значенням є раціональне використання і належна охорона вод. З цього випливає і специфічний правовий режим зазначеної категорії земель, що знаходиться в безпосередній залежності від правового режиму вод і визначається переважно нормами ВК. Так, гл. 18 ВК визначає порядок користування землями водного фонду і встановлює спеціальний режим регульованої (водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, смуги відведен­ня, зони санітарної охорони) та обмеженої (прибережні захисні смуги уздовж річок, морів, морських заток, лиманів навколо водойм і на островах) господарської діяльності.

Правовий режим земель водного фонду тісно пов'язаний з характером експлуатації самих водних об'єктів, як правило, комплексним і багатоцільовим. Так, у правовому режимі водо-покритих земель переважає спрямованість до їх комплексного використання. Тому основна частина земель цієї категорії (водопокриті землі, берегові смуги водних шляхів, смуги відведення) використовуються невизначеним колом суб'єктів і для різних цілей (зрошення, перевезення вантажів, лов риби, водопоста­чання тощо).

Характерною рисою правового режиму земель водного фонду є встановлення на окремих земельних ділянках зон і смуг з особливим режимом використання й охорони. Це передбачено як у земельному, так і водному законодавстві. У ЗК і ВК виді­лено водоохоронні зони (ст. 87 ВК); прибережні захисні смуги (ст. 60 ЗК і ст. 88 ВК); смуги відведення (ст. 63 ЗК і ст. 91 ВК); берегові смуги водних шляхів (ст. 64 ЗК і ст. 92 ВК); зони санітарної охорони (ст. 93 ВК).

Особливій охороні відповідно до водного законодавства підлягають водні об'єкти, віднесені до категорії лікувальних (ст. 104 ВК). З метою їх охорони на землях водного фонду передбачається встановлення округів санітарної охорони курортів.

Специфічною особливістю земель цієї категорії є те, що законодавець обмежує розмір земельних ділянок, переданих у приватну власність (ч. 2 ст. 59 ЗК), а також обмежує коло постійних землекористувачів, як за формами власності, так і за цілями використання цих земель (ч. З ст. 59 ЗК).