
- •2. Законодавство, що визначає правовий режим земель житлової та громадської забудови
- •3 Особливості правового режиму земель житлової та громадської забудови
- •4. Землі населених пунктів: поняття та види
- •5. Зонування земель населених пунктів
- •6. Містобудування. Містобудівна документація
- •7. Генеральний план населеного пункту.
- •8. Правові форми використання земель житлової та громадської забудови
- •9. Правове регулювання забудови населених пунктів
- •10. Правовий режим земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва.
- •11. Правовий режим земельних ділянок житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів.
- •12. Правовий режим земельних ділянок багатоквартирних жилих будинків.
- •13.Поняття та склад земель природно-заповідного фонду
- •14. Порядок створення й оголошення територій об'єктів природно-заповідного фонду(пзф)
- •16. Особливості правового регулювання, охорони та використання земель, зайнятих:
- •17. Землі іншого природоохоронного значення та особливості їх правового режиму
- •18.Поняття та склад земель рекреаційного призначення
- •19. Особливості правового режиму земель рекреаційного призначення
- •20. Поняття та склад земель оздоровчого призначення.
- •21. Особливості правового режиму земель оздоровчого призначення
- •22. Округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів
- •23. Особливості використання земель оздоровчого призначення
- •24. Поняття та склад земель історико-культурного призначення
- •25. Правові форми використання земель історико-культурного призначення
- •26.Правові форми та методи охорони земель історико-культурного призначення
- •27Охоронювані археологічні території та їх правовий режим.
- •28 Статус територій, пов’язаних з охороною культурної спадщини. Стаття 34. Статус територій, пов'язаних з охороною культурної спадщини
- •29. Поняття та склад земель лісогосподарського призначення
- •30.Особливості правового режиму земель лісогосподарського призначення.
- •32 Право користування землями лісогосподарського призначення.
- •33 Особливості управління в галузі використання та охорони земель лісогосподарського призначення
- •34 Особливості правової охорони земель лісогосподарського призначення.
- •35 Юридична відповідальність за порушення правового режиму земель лісогосподарського призначення.
- •36.Поняття та склад земель водного фонду.
- •37.Особливості правового режиму земель водного фонду
- •38.Право власності на землі водного фонду
- •39.Право користування землями водного фонду та його види
- •40.Особливості управління в галузі використання та охорони земель водного фонду.
30.Особливості правового режиму земель лісогосподарського призначення.
Загальні риси правового режиму земель лісогосподарського призначення
1. Насамперед, основною рисою земель лісогосподарського призначення, що випливає із назви даної категорії земель, є призначення цих земель для ведення лісового господарства.
«Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.»
Згідно із ч.1 ст.57 ЗКУ,
«1. Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.»
Особливістю правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв’язок їх використання із лісокористуванням. У деяких випадках дозвіл на лісокористування фактично є дозволом і на землекористування,
Іншою характерною рисою правового режиму земель лісогосподарського призначення є багатофункціональне призначення лісів, тобто можливість одночасного використання лісу різними особами для різних потреб. Напр., тимчасове користування лісами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та інших потреб здійснюється без вилучення земельних ділянок у власника лісів, постійного лісокористувача на підставі спеціального дозволу .
31 Право власності на землі лісогосподарського призначення.
1.Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
2. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.
3. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення
32 Право користування землями лісогосподарського призначення.
Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.
2. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.
Коментар:
До ч. 1. На сьогодні згадані в коментованій частині "спеціалізовані підприємства" існують у формі держлісгоспів (державних лісогосподарських підприємств) та держлісомисгоспів (державних лісомисливських господарств). Держлісгоспи та держлісомисгоспи є підприємствами, проте одночасно здійснюють певні державні функції (цікаво, що, наприклад, у РФ лісгоспи прямо визнані органами федерального органу лісового господарства160). Наприклад, посадові особи цих підприємств уповноважені накладати адміністративні стягнення за лісопорушення (ст. 241 КУпАП). Лісгоспи поділяються на лісництва (технічні підрозділи), а останні - на дільниці. У складі лісгоспів також можуть існувати виробничі цехи тощо.
До державних і комунальних підприємств, установ та організацій, "у яких створено спеціалізовані підрозділи" і які також можуть набувати земельні ділянки лісогосподарського призначення на праві постійного користування, належать насамперед природоохоронні установи (природні заповідники, національні парки тощо).
Законодавство не називає оренду серед можливих правових форм користування землями лісогосподарського призначення, що перебувають у державній власності. Разом із тим, не заборонена оренда земель лісогосподарського призначення, що перебувають у приватній власності.
Альтернативою оренді є землекористування у формі "користування лісами", яке є похідним від права спеціального лісокористування і, в силу положень закону, спеціального оформлення використання земельної ділянки не потребує - див. ст. 18 Лісового кодексу України. За цією статтею, для користування лісами цілком достатньо оформлення права користування ними. Земельна ділянка у власників або користувачів не вилучається, право користування земельною ділянкою окремо не оформлюється, хоча використання лісових ресурсів, поза сумнівом, передбачає і використання відповідних ділянок.