
- •1. Поняття наукове пізнання і наукове дослідження
- •2. Етапи наукового дослідження
- •3. Методи дослідження на емпіричному рівні наукового пізнання
- •4. Методи дослідження на теоретичному рівні наукового пізнання
- •5. Види та джерела наукової інформації
- •6. Бібліографічний пошук інформації
- •7. Пошук наукової інформації в мережі Інтернет
- •8. Формування інформаційної бази досліджень
- •9. Систематизація та узагальнення емпіричних даних
- •10. Узагальнюючі характеристики явищ
- •13. Перевірка гіпотез щодо середньої.
- •15. Кореляційний аналіз
- •Автокореляція
- •17. Регресійний аналіз. Множина.
- •Множинна регресія
- •18. Графічний метод в аналізі закономірностей розвитку
- •19. Теоретичні основи прогнозування.
- •20. Зміст і порядок оформлення наукових результатів
5. Види та джерела наукової інформації
Поняття «інформація» в літературі тлумачиться як певна сукупність відомостей, яка визначає міру знань про ті чи інші явища, факти, події та їх взаємозв’язок.
Всю інформацію в найбільш загальному вигляді можна класифікувати так:
1. законодавство, урядові документи, накази, розпорядження, положення, інструкції різних видів управління;
2. дані демографічних і соціальних тенденцій розвитку суспільства, його регіонів;
3. матеріали про рівень розвитку економічних теорій;
4. дані про рівень розвитку техніки, технології і тенденції розвитку;
5. інформація про фактори виробництва, процеси виробництва, господарські зв'язки.
Під джерелом інформації розуміється документ, що містить будь-які відомості. До документів відносять різного роду видання. Видання — це документ, призначений для поширення інформації, що міститься в ньому, та пройшов редакційно-видавничу обробку, виконаний друкуванням або тисненням, полі-графічно самостійно оформлений, що має вихідні відомості.
Джерелами наукової інформації служать неопубліковані документи: дисертації, депоновані рукописи, звіти про науково-дослідні роботи й дослідно-конструкторські розробки,наукові переклади, оглядово-аналітичні матеріали. На відміну від видань ці документи не розраховані на широке й багатократне використання, перебувають у вигляді рукописів або тиражуються в невеликій кількості екземплярів засобами машинопису або ЕОМ.
Усі документальні джерела наукової інформації діляться на первинні й вторинні Первинні документи містять вихідну інформацію, безпосередні результати наукових досліджень(монографії, збірники наукових праць, автореферати дисертацій і т. ін.), а вторинні документи є результатом аналітичної логічної переробки первинних документів (довідкові, інформаційні, бібліографічні й інші тому подібні видання).
Для науково-дослідної роботи необхідну інформацію можна взяти з таких видань: наукових, навчальних, довідкових й інформаційних.
Науковим уважається видання, що містить результати теоретичних й (або) експериментальних досліджень, а також науково підготовлені до публікації пам'ятки культури й історичні документи. Наукові видання діляться на види: монографія, автореферат дисертації, препринт, збірник наукових праць, матеріали наукової конференції, тези доповідей наукової конференції, науково-популярне видання.
6. Бібліографічний пошук інформації
Бібліографічна інформація (БІ) - це відомості про документи ,необхідні й достатні для їхнього пошуку, відбору й використання, а також оповіщення або реклами. БІ може існувати:
-у вигляді бібліографічного повідомлення (БП);
-у вигляді бібліографічного запису (БЗ);
-у вигляді бібліографічного посібника.
Бібліографічний пошук є різновидом документального та інформаційного пошуку. Бібліографічний пошук — це пошук документа, в якому міститься потрібна інформація, за джерелами бібліографічної інформації без безпосереднього звертання до документа. Або, інакше кажучи, бібліографічний пошук — це пошук бібліографічної інформації, тобто відомостей про документ, який відповідає інформаційній потребі, але без звертання до самого документа. Небібліографічний документальний пошук здійснюється у тому випадку, коли він ведеться серед самих документів, наприклад, на книжковій полиці чи на прилавку.
Основні рекомендації з проведення результативного інформаційного пошуку можна звести до наступного переліку заходів:
1 . Попереднє вивчення інформаційного простору електронних каталогів і бібліографічних баз.
2 . Оцінка індивідуальних особливостей пошукових систем , зручності та результативності пошуку навіть у тестових варіантах.
3 . Початковий етап пошуку визначається тематичної орієнтацією оброблюваних запитів і підбором відповідних каталогів , здатних повною мірою задовольнити дану тематику .Оцінка вибору тієї чи іншої пошукової системи багато в чому визначається наявністю супроводжуючих термінологічних словників , які мають істотний значення на результати пошуку при використанні ключовий концепції пошуку , що відповідає характеристикам даної системи .
4 . Оволодіння навичками модулювання , які включають: комбінаторику пошукових полів; застосування булевих операторів; граматичну обробку ключових термінів (усічення закінчень , вибір однокореневих слів і т. д.); контекстний пошук .
5 . Попереднє вивчення макетних прикладів пошуку , представлених в інтерфейсних меню системи .
Засоби пошуку наукової бібліографічної інформації
Для полегшення пошуку інформації необхідно володіти знаннями основ бібліографії. Основним засобом пошуку бібліографічної інформації є каталоги , які бувають трьох видів: алфавітний , систематичний і алфавітно - предметний .
В алфавітному каталозі видання розташовуються в алфавітному порядку прізвищ автора або заголовків творів . У систематичному література розташовується за галузями знань . Алфавітно - предметний каталог являє собою ключ до систематичного . У ньому в алфавітному порядку перераховуються найменування тим , за якими література зібрана у відділах систематичного каталогу.
Розвиток інформаційних технологій , зокрема Інтернет , дає можливість проведення глобального інформаційного пошуку . Існують спеціальні пошукові сайти ( google.com , teoma.com, yandex.ru, rambler.ru та інші), що дозволяють за ключовими словами або словосполученнями відшукати необхідну інформацію. Однак доступ до найбільш цінної для практичного застосування інформації обмежений з метою захисту інтелектуальної власності.