
- •Зміст аналізу
- •Загальні відомості про навчальне заняття
- •Підготовка викладача до організації навчального заняття
- •Постановка мети та завдань навчального заняття
- •Вибір змісту навчального матеріалу, розвиток особистісного ставлення студентів до нього.
- •5.Застосування методів, прийомів, засобів, форм організації навчально-пізнавальної діяльності студентів.
- •При проведенні заняття було використано такі методи передачі та обміну словесною інформацією: розповідь, бесіда, пояснення, діалог. Ці методи сприяли зв’язку між студентами та викладачем.
- •Діяльність викладача.
- •Діяльність студентів.
- •Організація міжособистісної взаємодії студентів та розвиток їхніх взаємин.
- •Отримання зворотного зв’язку
- •Загальні висновки.
Діяльність студентів.
Студенти були уважними на занятті. Вони відповідали на поставлені викладачем запитання. Студенти виявили зацікавленість до теми заняття завдяки правильно підібраному матеріалу викладачем-практикантом.
Усі студенти виявили повагу до викладача-практиканта. Вони відповідально ставились до процесу навчання, форм, методів організації навчально пізнавальної діяльності, застосованих під час заняття. Студенти були задіяні у навчально-пізнавальній діяльності протягом усього заняття. Група проявила хорошу дисципліну, мала сконцентровану увагу, була розумово спрямована на виконання завдань. Студенти усвідомили свою роль та відповідальність у навчальному процесі.
Організація міжособистісної взаємодії студентів та розвиток їхніх взаємин.
На занятті Ольгою Мирославівною створено психологічно комфортне середовище для спілкування.
Як викладач-пректикант, так і студенти сприяли створенню психологічно комфортного навчального середовища. Студенти були тактовні один з одним. Ольга Мирославівна стимулювала та орієнтувала студентів на підтримку один одного. Протягом заняття проводилась колективна форма роботи.
Отримання зворотного зв’язку
На кожному етапі заняття Ольга Мирославівна застосовувала прийоми організації зворотного зв’язку з аудиторією. Протягом навчального процесу простежувався діалог «викладач» - «студенти». Це мало свої позитивні наслідки, оскільки досягалось абсолютне взаєморозуміння між викладачем-практикантом та студентами. Викладаючи матеріал, викладач-практикант не забував ставити питання до студентів по попередніх темах, відновлюючи їх знання, нікого не обділяв увагою. Постійно велася перевірка викладеного та осмисленого матеріалу, визначався рівень навчальних досягнень, якості знань, умінь та навичок.
Загальні висновки.
Лекційне заняття було проведе на високому рівні. Студент-практикант доклала чимало зусиль для цього. Велика її заслуга в правильній організації навчального процесу на занятті та допомога студентам. Важливі особисті якості Ольги Мирославівни – щирість, відвертість, вміння зацікавити – сприяли активній діяльності студентів та встановленні контакту між педагогом і студентами.
Підсумовуючи результати навчального заняття треба сказати, що поставлені дидактичні цілі були досягнуті, а завдання реалізовані. Науково-методичний рівень проведення заняття був високим. Щодо побажань, які хотілося б висловити викладачу-практиканту для покращення підготовки і проведення наступних навчальних занять, то варто приводити більше прикладів з життя, які сприятимуть кращому розумінню вивченого матеріалу; бути більш розкутим, можливо варто трохи імпровізувати. Всі можливі помилки, які були допущені під час навчального заняття викликані хвилюванням і недостатністю педогогічного досвіду викладача-практиканта.
Оцінка заняття – 19 балів (за 20-бальною шкалою).