- •1.Кп як галузь права
- •2. Кп як наука та навч. Дисципліна
- •5. Особливості кп норми та інститутів
- •6. Джерела кпу
- •7. Конституція – основа правової держави
- •8. Ідея конституціоналізму в у до лютневої революції 1917 р.
- •9. К процес доби цр. Осн. Положення к унр
- •10. К акти періоду гетьманату та Директорії
- •11. К акти зунр
- •12. К акти радянського часу
- •43. Поняття безпосередньої демократії та форми її здійснення
- •44. Сутність пон. Пол. Вибори. Принципи функціон.
- •45. Типи виборчих систем.
- •46. Вибори народних депутатів України.
- •47. Вибори пу
- •49. Висунення і реєстрація кандидатів пу
- •63. Склад і структура вру
- •64. Функції та повноваження вру
- •65. Форми діяльності вру
- •66. Законодавчий процес та інші процедури
- •67. Конституційно-правовий статус нар.Деп.
- •68. Конституційно-правовий статус Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Україні.
- •69. Конституційно-правовий статус Рахункової палати
- •70. Становлення інституту през. В Україні
- •71.Функції та повноваження пу
- •72. Підстави дострокового припинення пу
- •73. Правовий статус Секретаріату пу
- •74. Загальна характеристика овв. Фунуції, повноваження, стуктура
- •75.Кму,як вищий законодавчий орган Викон.Влади:Склад,формування,функції та повноваження.
- •77. Конституційно-правовий статус Місцевих органів виконавчої влади в Україні.
- •78.Поняття судова влада,основні ознаки та функції
- •79. Основні принципи здійснення правосуддя в Україні.
- •80.Ксу як єдиний орган конституційної юрисдикції:порядок формування, склад та структура.
- •81.Функції та повноваження ксу
- •82.Порядок діяльності ксу і процедури розгляду справ
- •83.Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції.
- •84.Загальна характеристика конституційно-правового статусу прокуратури та її функції
- •85.Повноваження і акти органів прокуратури.
- •86.Адміністративна реформа:зміст,принципи етапи проведення.
- •87. Правовий статус адмін.-терит. Одиниць. Спец. Статус м. Києва і Севастополя
- •88. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •89. Органи держ. Влади арк
- •90. Місцеве самоврядування: поняття, сис-ма, правові основи
- •91. Територ. Громада – первинний суб’єкт місц. Самовряд.
- •92. Органи, посадові особи мс
- •93. Конституційно-правові гарантії мс в Україні
82.Порядок діяльності ксу і процедури розгляду справ
Основою формою роботи Конституційного Суду України є його пленарні засідання, на яких Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями; затверджує положення про постійні комісії; приймає рішення про утворення тимчасових комісій, затверджує їх персональний склад та призначає голів цих комісій. Пленарне засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менш як 12 суддів Конституційного Суду України. При цьому рішення і висновки Конституційного Суду України вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менше 10 суддів. Іншою формою діяльності Конституційного Суду України є його засідання, на яких Конституційний Суд України затверджує Регламент Конституційного Суду України, вносить зміни та доповнення до нього; затверджує Положення про Секретаріат, архів, бібліотеку та інші самостійні структурні підрозділи Конституційного Суду України: призначає за поданням Голови Конституційного Суду України керівника Секретаріату Конституційного Суду України та приймає рішення про звільнення Його з посади; приймає рішення про утворення постійних комісій і затверджує їх персональний склад тощо. Засідання Конституційного Суду України є повноважним за наявності на ньому не менш як 11-ти суддів Конституційного Суду України.
Конституційне судочинство складається з таких стадій:
1) звернення до Конституційного Суду України;
2) провадження у справах у Конституційному Суді України, за якими відкрито конституційне провадження;
3) прийняття рішень і висновків Конституційного Суду України.
83.Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції.
Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також відповідальним за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність. Склад Вищої ради юстиції - двадцять осіб. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, міністр юстиції України, Генеральний прокурор України. Основною формою роботи Вищої ради юстиції є її засідання та засідання її секцій. Правомочними є засідання Вищої ради юстиції, коли на ньому присутні більшість членів від її конституційного складу. Засідання проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від її конституційного складу. На засіданні Вищої ради юстиції ведеться протокол. Рішення приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції. Рішення приймається у приміщенні, бути присутніми у якому іншим особам, крім членів Вищої ради юстиції, забороняється. Засідання секції Вищої ради юстиції вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини від її складу. Вища рада юстиції є повноважною за умови призначення на посаду не менш як 3/4 від її конституційного складу та складення ними присяги, враховуючи тих осіб, які входять до Вищої ради юстиції за посадою.