1.5. “Американізація” й тоталітарні форми масової культури

Інший вимір проблеми пов’язаний з так званою американізацією, а точніше – із загрозою її експансії як утіленням зразків МК. Справді, неважко угледіти в Америці батьківщину МК, яка розробляє строгу систему стандартів у цій царині⁴.

Хоча справа не тільки в ідеологічному вимірі цієї проблеми, яка ненастанно турбувала ідеологів колишнього совєтського суспільства та ще й продовжує непокоїти певні вітчизняні політичні формації, котрі вибудовують власну “вісь зла”, на вістрі якої тримається ворожий образ США. Щоправда, подібну проблему мають майже усі (звісно, не тільки) європейські країни. Позаяк “американська мрія” (American dream) вже давно стала невід’ємною частиною фантазій маскульту будь-якого ґатунку.

Так, в одному з фільмів В. Вендерса йдеться про те, що американці колонізували підсвідоме європейців. Це простежується навіть на рівні мови. Проте деякі дослідники вважають, що МК за своєю природою не є американським явищем. Так, існують думки, що МК найбільшого поширення набула у Радянському Союзі, а її творцем є не капіталізм, а науково-технічний прогрес. Так, у більшовицькій Росії МК існувала у вигляді специфічної технології керування масами, формуючи класову свідомість. Поняття “маса” мало позитивні конотації (революційна маса, пролетарська маса, народні маси тощо).

Питання до семінарського заняття

(4 год.)

1. Історико-культурні передумови формування масової культури.

2. Поняття “високої” та “низької” культури. Кітч і кемп.

3. Культура масова і популярна.

Література до семінарського заняття

Обов’язкова:

1. Бойм С. Китч и социалистический реализм // НЛО. – 1995. – №15. – С. 54–65.

2. Гундорова Т. Кітч і література. – К., 2008. – С. 5–91.

3. Лютий Т., Ярош О. Культура масова і популярна. – К., 2007. – С. 5–26.

4. Сторі Д. Теорія культури та масова культура. Вступний курс. – Харків, 2005. – С. 14–40.

Додаткова:

5. Соколов Е.Г., Твердохлебов С.Г. Массовая культура советского периода // http://www.ibci.ru/konferencia/page/ statya_k06.htm.

6. Хевеши М.А. Толпа, массы, политика. – М., 2001.

7. ArtSpeak: a guide to contemporary ideas, movements, and buzzwords, 1945 to the present / Robert Atkins. – 2^nd ed. – 1997. – P. 81–82.

8. Handbook of American Popular Culture / Edited by M. Thomas Inge. – Vol. 2. – New York, 1989.

9. Strinati D. Wprowadzenie do kultury popularnej / Polish translation. – Poznań, 1998. – S. 15–49.

Тема 2. Марксизм і неомарксизм

(4 год.)

2.1. Марксова теорія суспільно-історичного розвитку й ідеології

У Вступі до “Критики політичної економії” Маркс дає визначення знайомому мало не кожному з радянських часів уявленню про зв’язок між “базою та надбудовою” як рушію суспільно-історичного процесу. “База” містить у собі єднання “продуктивних сил” та “виробничих відносин”. Продуктивні сили – це матеріально-сировинна основа, знаряддя, технології, робітники з їхніми навичками тощо. Виробничі відносини – це стосунки між класами, котрі беруть участь у виробництві. Отож-бо й кожен вид подібних відносин формує відповідний тип: рабовласник-раб, феодал-кріпосник, капіталіст-пролетар і подібне.

“Надбудова” впорядкована з інститутів (політичних, юридичних, культурних та ін.) та конкретних форм суспільної свідомості (філософських, етичних, естетичних, релігійних тощо), породжених оцими інститутами.

Марксистський дискурс, спрямований на викриття суспільних оман і міфологем, став однією з ваговитих теорій ідеології. Розвідки Маркса є ваговитими для аналізу мас-медій з точки зору політичної економії. Їх існування, для прикладу, утримується саме на класовій нерівності, бо закладає судження звичності цього стану. Мас-медіа відіграють провідну роль у передачі інформації від правлячих класів до підвладних, генеруючи знання й уявлення новітнього капіталістичного суспільства. Тому структура власності та ревізія медій має заледве не кардинальний зміст функціонування всевладдя.