
- •Відділ підтримання державного обвинувачення в судах
- •Передмова
- •2. Викладення фактичних обставин вчиненого правопорушення
- •3. Аналіз і оцінка зібраних та досліджених у ході судового розгляду доказів
- •4. Юридичне обґрунтування правової кваліфікації правопорушення
- •5. Характеристика особи обвинуваченого та, за необхідності – потерпілого, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання
- •6. Аналіз причин та умов, що спряли вчиненню правопорушення
- •7. Пропозиції щодо міри покарання
- •8. Пропозиції щодо вирішення цивільного позову та з інших питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
- •9. Висновок (закінчення)
- •Обвинувальна промова прокурора у кримінальній справі за обвинуваченням Тобілка м.А. За ч. 1 ст. 121 кк України
- •Обвинувальна промова прокурора у кримінальній справі за обвинуваченням Ватрали ю.О. За п. 13 ч. 2 ст. 115 кк України
- •Обвинувальна промова прокурора у кримінальній справі за обвинуваченням Скригунця в. П. Та Ленич г. І. За ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 кк України
- •Обвинувальна промова прокурора у кримінальній справі за обвинуваченням Жалдака о.М. За ч. 1 ст. 119 кк України
- •Обвинувальна промова прокурора у кримінальній справі за обвинуваченням Сохацького м.П. За ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 364 кк України
- •Обвинувальна промова прокурора у кримінальній справі про обвинувачення Сергушевої ю.Є. За ст. 166 кк України.
4. Юридичне обґрунтування правової кваліфікації правопорушення
Саме належний аналіз і оцінка доказів дозволяють прокурору правильно викласти цей розділ промови. Обґрунтувати кваліфікацію правопорушення означає довести, що діяння відповідає певному складу правопорушення, передбаченому кримінальним законом. При цьому прокурор повинен послатися на норми матеріального закону.
У випадках, коли кваліфікація правопорушення являється спірною, прокурор докладно аналізує та обґрунтовує ту кваліфікацію, яку вважає правильною.
Вимоги п. 2 ст. 91 КПК України зобов’язують прокурора довести і розкрити мотив правопорушення. Це стосується кримінальних проваджень, у яких мотив передбачено диспозицією кримінального закону, або його виявлення потрібно для того, щоб підкреслити суспільну небезпечність правопорушення, форму і ступінь вини обвинуваченого.
Обґрунтовуючи правильність запропонованої кваліфікації діяння, прокурор аналізує й неправильність усіх інших запропонованих або можливих у цьому випадку кваліфікацій.
5. Характеристика особи обвинуваченого та, за необхідності – потерпілого, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання
Особливе місце у промові прокурора займає характеристика особи обвинуваченого, і, у разі необхідності, - потерпілого. Ці характеристики повинні бути об’єктивними й досить стриманими. Ставлення до обвинуваченого, потерпілого з боку прокурора й захисника є різним. Особистісні характеристики, що даються ними, не можуть збігатися, але вони не повинні бути і діаметрально протилежними. У цьому випадку знецінюється кожна з особистісних характеристик.
При цьому необхідно вкрай гуманно ставитися до особистості, утримуватися від упереджених поглядів, грубих безапеляційних штампів. Неприпустимою є тенденція крайнього згущання фарб аж до приниження людської гідності. Прокурор вправі аналізувати лише ті якості особистості обвинуваченого, які обумовили вчинення правопорушення.
Прокурор повинен чітко зазначити всі обтяжуючі покарання обставини, передбачені ст. 67 КК України, для того, щоб вони були враховані при призначення покарання. Неправомірно у промові в судових дебатах розширювати обставини, що обтяжують відповідальність винного (включаючи суперечливі показання, відмову від показань та ін.).
Прокурор у промові повинен навести також пом’якшуючі покарання обставини, передбачені ст. 66 КК України. Деякі з цих обставин є об’єктивними даними (вчинення злочину неповнолітнім, вагітною жінкою) і тому не потребують аналізу, інші необхідно тлумачити і доводити.
6. Аналіз причин та умов, що спряли вчиненню правопорушення
Виховне значення промови прокурора посилюється, коли він аналізує причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення та викладає пропозиції щодо їх усунення.
Виявлення та усунення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушення - прямий обов’язок органів дізнання, слідства, прокурора та суду. Висновок прокурора про такі причини та умови має ґрунтуватися на глибокому і всебічному аналізі виявлених у судовому засіданні обставин. Говорячи про причини вчинення злочину не можна обмежитися лише констатацією негативних рис обвинуваченого, необхідно вказати, під дією яких факторів виникли і зміцнилися такі риси, як вони вплинули на формування злочинного наміру.
Недоліки у роботі державних органів, громадських організацій, службових осіб, у поведінці громадян або провокують, або не стають на заваді вчиненню злочину. На це також слід звертати увагу у промові прокурорів та висувати пропозиції щодо усунення причин та умов вчинення правопорушення.