Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
нові лекції.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
313.86 Кб
Скачать

1 Група – 90% страхової суми;

2 Група - 75% страхової суми;

3 Група – 50% страхової суми.

У випадку загибелі або смерті застрахованого в результаті нещасного випадку на транспорті родини загиблого або його спадкоємцеві виплачується 100% страхової суми.

Для власників автотранспорту існує такий вид страхування, як “автокаско”, що передбачає страховий захист від будь-яких збитків, що можуть виникнути внаслідок ушкодження, повної загибелі або втрати автотранспортного засобу або окремих його частин за настання обумовлених у страховому полісі подій.

При поїздках за кордон на автотранспорті необхідним є оформлення страхування цивільної відповідальності власника автотранспорту перед третіми особами – так називана “Зелена карта”. Поліс “зеленої карти” має термін дії від 15 днів до одного року і є дійсним для країн західної і Східної Європи, Туреччини, Ізраїлю, Тунісу, Марокко, Ірану, Іраку. У країнах східної Європи – Польщі, Болгарії, Румунії, Чехи, Словаччини існує також інший вид полісів “Синя карта” термін дії якої від 5 днів до одного року. У країнах Скандинавії з 1991р. діє страховий поліс за назвою “Д-карта”, згідно якого на границі з іноземного власника автомобіля стягується страхова плата з розрахунку не менш чим за місяць перебування. Додаткова плата – 50% стягується у випадку, якщо автомобіль має причіп.

Але тип страхування “Зелена карта” превалює. Практично всі європейські країни є членами міжнародної системи автострахуванняя “зелена карта” і між ними підписані двосторонні угоди про взаємне визнання національних полісів. У 1998р. Україна приєдналася до системи “Зелена карта”, підписавши Єдину угоду країн-учасниць. Відповідно до листа Моторного страхового бюро України №715 від 29.05.1998р. з 1 червня 1998р. введена в дію українська “зелена карта” для транспортних засобів, зареєстрованих в Україні. 11 страхових компаній України одержали право її реалізації. Умови страхування, форма полісів, тарифні ставки по цьому виду страхування затверджений Моторним страховим бюро України і є єдиним для усіх вітчизняних страхових компаній. Українська “зелена карта” діє без установлених франшиз, тобто за результатами розгляду претензії потерпілому в повному обсязі виплачується страхове відшкодування в розмірі фактичних витрат на ремонт транспортного засобу або фактичного ушкодження здоров'я постраждалих осіб.

  1. Страхові внески

Страхові внески-премії, що платяться застрахованими при оформленні страхового полісу, установлюються з розрахунку за день перебування в подорожі, за визначений період або як єдина сума і виплачуються одноразово. Їхній розмір залежить від розміру страхової суми, що у свою чергу залежить від території подорожі, терміну поїздки, кількості осіб у групі, віку туристів і мети подорожі або встановлюється урядом держави, куди направляється турист. Так, наприклад, часто страхові фірми збільшують тарифи для осіб віком більш 60 років, відмовляються від страхування грудних дітей і людей похилого століття ( після 75 років), вводять групові тарифи, які є нижчими індивідуальних, практикують надбавки до тарифів або окремий вид страховки для людей, що їдуть у подорож з метою заняття небезпечними видами спорту – кінний, гірськолижний, дельтапланеризм, спелеологія і т.п.. Термін дії страховки може бути фіксованим на час перебування в подорожі в цілому або тільки на території країни перебування, надаватися з визначеним “коридором” – наприклад, до одного року.

Необхідно чітко знати й інформувати туристів про те, що вважається страховим випадком, про витрати які сплачує страхова компанія. При медичному страхуванні страховим випадком вважається раптове захворювання застрахованого, що являє загрозу його життя і вимагає термінового втручання. При медичному страхуванні страховик покриває витрати:

  • Зв'язані з лікуванням у стаціонарі, проведенням діагностичних досліджень, операцій, лікувальних процедур, включаючи оплату медикаментів і утримання в стаціонарі:

  • Пов’язанні з амбулаторним лікуванням;

  • Зв'язані з послугами швидкої, транспортуванням застрахованого до лікарні;

  • Зв'язані з медичною евакуацією до місця проживання, включаючи витрати на супровідну особу (якщо такий супровід приписаний лікарем)

  • Зв'язані з невідкладною стоматологічною і невідкладною родовою допомогою;

  • Зв'язані з репатріацією тіла померлою і ритуальними послугами.

Страховик не покриває витрат, що пов’язанні :

  • с лікуванням хронічних захворювань (крім випадків, якщо є безпосередня загроза життю);

  • с лікуванням захворювань, що виникли до укладання договору страхування;

  • с лікуванням онкологічних, нервових, психічних, венеричних захворювань і Сніда;

  • с пластичною хірургією і протезуванням;

  • с послугами нетрадиційної медицини;

  • с наданням медичних послуг, що не були запропоновані лікарем;

  • с послугами медичної установи, що не має відповідної ліцензії;

  • с фізіотерапією і курортним лікуванням;

  • с наданням підвищеного комфорту в палаті;

  • с лікуванням після повернення на батьківщину або таким, що може бути відкладене до повернення.

Під нещасним випадком розуміють раптова подія, що відбулося незалежно від волі застрахованого і привела до розладу його здоров'я травмування, інвалідності або смерті.

При страхуванні від нещасного випадку, якщо він привів до травмування інвалідності або смерті застрахованого, виплачується визначений відсоток страхової суми, у залежності від страхових випадків (до 100% у випадку смерті).

Страховка може бути анульована у випадку, якщо застрахований:

  • здійснив протиправні дії, у наслідку яких одержав травми або зашкодив здоров'я;

  • взяв участь у військових діях, змовах, маніфестації і т.п., у результаті чого був травмований;

  • здійснив самогубство або навмисне наніс собі травму;

  • одержав ушкодження здоров'я, знаходячись у стані алкогольного наркотичного або токсичного сп'яніння;

  • піддавав себе невиправданому ризикові (крім випадків, якщо це зв'язано з необхідністю врятувати життя іншій особі).

При страхуванні цивільної відповідальності власника (водія) автотранспорту покриваються витрати на:

- ремонт автотранспортного засобу потерпілої особи;

- відновлення здоров'я водія;

- правовий захист застрахованого при з'ясуванні причин шляхово-транспортної пригоди.

Документом, що засвідчує факт страхування, є страховий поліс. Страховий поліс є бланком суворої звітності. Форма поліса і правила його оформлення в різних страхових компаніях мають відмінності і залежать від правил страхування, що діють у визначеній компанії.

При укладанні договору між туристичними фірмами-партнерами страхування туристів може брати на себе приймаюча сторона, що і забезпечує страхування медичної допомоги. Але найчастіше страховиком виступає фірма, що направляє туристів. У такому випадку при настанні страхового випадку застрахований повинний негайно звернутися в спеціалізовану сервісну службу, найменування, адресу і телефон якої вказуються в полісі, повідомити номер свого страхового поліса, своє ім'я, місцезнаходження і дати докладний опис обставин випадку і характеру необхідної допомоги.

При лікуванні в стаціонарі оплата медичних послуг здійснюється сервісними асистанськими службами за кордоном за дорученням страховика (сервісне обслуговування). Так, багато українських страхових компаній користуються послугами асистанськой мережі "CORIS". Вона створенна в 1987 і є приватною незалежною міжнародною організацією. До мережі "CORIS-International” входять 46 компаній, що спеціалізуються в різних областях сфери послуг і фінансів. З 1994р. у м. Києві працює офіс "Coris-Ukraine".

В інших випадках оплата може здійснюватися закордонним представником страховика, але найчастіше оплату здійснює сам застрахований з наступним відшкодуванням (компенсацією) цих витрат страховиком після повернення застрахованого в Україну (компенсаційне обслуговування). У такому випадку страхові виплати здійснюються на підставі документів, що підтверджують настання страхового випадку і видаються правоохоронними, медичними установами або іншими компетентними установами. Для відшкодування збитків застрахований у встановлений термін надає письмова заява, де описує обставини події. До заяви надаються: страховий поліс (або його ксерокопія); оригінал довідки медичної установи, де зазначений діагноз захворювання і термін лікування; рецепти лікаря і документи що підтверджують оплату медикаментів і лікування; документи дорожньої автоінспекції або поліцейських служб про обставини ДТП і т.п..

Страховик має право вимагати повторного медичного обстеження застрахованого, перевірки вірогідності інформації і т.п.. У випадку виявлення порушень він може цілком або частково відмовити від виплат страхового відшкодування.

При виборі страховика туристична фірма повинна звертати увагу на наявність у нього ліцензії, досвід і стаж роботи на страховому ринку, наявність серйозних (авторитетних) перестрахувальників, асистанських служб і партнерів за кордоном і, звичайно, - на умови страхування і співробітництва, що їм пропонуються.

Технологічний процес споживання туристських послуг.

  1. Технологія туристських процедур.

    1. Паспортні формальності.

    2. Візові формальності

    3. Митний та валютний контроль.

    4. Санітарний та епідеміологічний контроль.

    5. Страхування туристів.

  2. Технологія надання туристських процедур.

    1. Технологія оформлення договірних відносин з туристом.

    2. Технологія оформлення документів для проведення туру.

    3. Технологія перевірки документів туристів.

3. Технологія після продажного обслуговування.

    1. Технологія оформлення договірних відносин з туристом.

Договір продавця туру з клієнтом (покупцем туру) є основним документом суворої звітності, що установлює взаємні зобов'язання сторін, має жорстку нумерацію і включає наступні основні положення:

  • номер, дату і місце укладання договору;

  • найменування продавця з указівкою його організаційно-правової форми і номера ліцензії на право здійснення міжнародної туристської діяльності;

  • Ф.И.О. туриста його адреса, дані українського паспорта та інші реквізити;

  • Предмет договору (надання туристської послуги);

  • Умови надання туристської послуги;

  • Права, зобов'язання і відповідальності сторін;

  • Вартість (порядок вирахування вартості) договору, порядок і форму платежів;

  • Умови туру (країна/ни перебуванн, готель, строки туру, назва авіакомпанії, тобто які послуги входять до вартості туру.

  • Порядок вступу договору в силу і термін його дії;

  • Умови оформлення віз (для міжнародного туризму);

  • Порядок використання ваучера (комплекту ваучерів для міжнародного туризму)

  • Умови страхування;

  • Умови і порядок застосування компенсаційних санкцій, умови анулювання туру, а також розгляду і задоволення рекламацій;

  • форс-мажорні обставини;

  • Особливі умови;

  • Юридичні і банківські реквізити продавця;

  • Підпису сторін;

  • Печатка продавця.

Продавець повинен підписати договір на туристське обслуговування з кожним туристом у двох екземплярах (по одному для кожної сторони).

Не допускається внесення змін у договір після його підписання, оформлення договору різними пастами, виправлення в договорідоговір повинен бути підписаний коли турист замовляє тур и сплачує передплату у розмірі від 30 до 100% від вартості туру.