Тема 4. Хімічний посуд та допоміжне приладдя Практична робота

Вивчення асортименту хімічного лабораторного посуду, приладдя та його призначення

Перевірка ємності мірного посуду (каліброваної піпетки, мірної колби, бюретки)

Підбір і свердління коркових і гумових пробок

Складання приладів для добування газів та робота з ними

Мета: вивчити типовий асортимент хімічного лабораторного посуду, приладдя та його призначення; удосконалити навички з калібровки мірного посуду та користування аналітичними вагами; сформувати вміння з підбору, свердління коркових і гумових пробок та складання типових приладів для добування газів; продовжити розвиток системності мислення; досягти усвідомлення важливості знання асортименту і призначення посуду та основного приладдя хімічної лабораторії, уміння ним користуватися

Прилади, обладнання та матеріали: типовий асортимент хімічного (скляного, фарфорового) і мірного посуду лабораторії, лабораторного приладдя: апарат Кіппа, газометр, промивні й осушувальні склянки, ваги технохімічні й аналітичні з наборами важків, гумові та коркові пробки, набір свердел для пробок, ніж для точіння свердел, жом для пробок, набори посуду та приладдя для складання приладів (див. Завдання 3), термометр водяний, піпетка аптечна, вода дистильована

Вимоги щодо виконання практичної роботи

Ознайомитись з теоретичним матеріалом теми за інструкцією і рекомендованою літературою, виконати завдання та оформити звіт

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

Хімічний посуд поділяється на тонкостінний (рис. 1) і товстостінний. Тонкостінний посуд можна нагрівати. До основного тонкостінного посуду належать: колби, стакани, кристалізатори, вимірювальний посуд, пробірки.

До мірного посуду (рис. 2) належать: піпетки, бюретки, мірні колби.

Заводські мітки об’ємів на мірному посуді не завжди відповідають дійсності і це може вносити систематичні похибки у визначення. Для цього на початку роботи необхідно перевірити ємність всього мірного посуду, особливо піпеток. Таку перевірку називають калібровкою.

У лабораторній практиці, крім тонкостінного посуду, широко застосовується товстостінний посуд. У ньому виконують операції, які не потребують нагрівання. Найчастіше його використовують для зберігання реактивів, вимірювання певних об’ємів рідин.

З товстого скла виготовляють: матеріальні банки і склянки, в яких зберігають реактиви: лійки звичайні крапельні, циліндри звичайні, мірні; мензурки; U-подібні трубки (рис. 3).

а б в г д є е

Рис. 1. Тонкостінний посуд:

а – пробірку; б – плоскодонні колби; в – круглодонні колби; г – колба Вюрца;

д – конічна колба; е – хімічні стакани; в – кристалізатор

а б в

Рис. 2. Мірний посуд з тонкого скла:

а – бюретка; б – піпетка Мора; в – мірні колби

а

б в г д е

Рис. 3. Товстостінний посуд:

а – матеріальні банки і склянки; б – лійка звичайні і крапельна; в – циліндр звичайний;

г – циліндр мірний; д – мензурка; е – U-подібна трубка

Крім скляного посуду, в лабораторній практиці застосовують також фарфоровий посуд: чашки, тиглі, ступки (рис. 4).

а б в

Рис, 4. Фарфоровий посуд:

а – чашка; б – тигель: в – ступка

Велике значення при виконанні лабораторних робіт має допоміжне лабораторне приладдя (рис. 5 і рис. 6): штатив для пробірок, металевий штатив з комплектом кілець і затискачів, тринога, що застосовується як підставка при нагріванні різних приладів і посуду; шпатель і ложечка; тигельні щипці, тримачі для пробірок, азбестована сітка, на якій нагрівають тонкостінний посуд.

Рис. 5. Лабораторне приладдя:

а – штатив для пробірок; б – штатив металевий; в – тринога

Рис. 6. Лабораторне приладдя:

а – шпатель і ложечка; б – тигельні щипці; в, д – тримачі для пробірок;

г – азбестована сітка

Гази (водень, сірководень, вуглекислий газ) найчастіше добувають в апараті Кіппа (рис. 7).

Для збирання і зберігання деяких газів у лабораторіях користуються спеціальними приладами – газометрами (рис. 8).

Рис. 7. Апарат Кіппа Рис. 8. Газометр

Для промивання і сушіння газів застосовують промивні і осушувальні склянки (рис. 9). Стрілки на рисунку вказують на напрям, у якому повинен рухатись газ.

Рис. 9. Промивні і осушувальні склянки

Коркові пробки виготовляють з кори коркового дуба. Такі пробки найбільш поширені.

Перш ніж налити в посудину яку-небудь рідину або наповнити її якою-небудь іншою речовиною, потрібно підібрати пробку, яка повинна бути завжди трохи більша діаметру шийки посудини.

Рис. 10. Жоми для пробок

Таку пробку обжимають жомом (рис. 10), внаслідок чого вона дещо зменшується в діаметрі, набуває еластичності і щільніше закриває посудину.

Часто при монтажі тих або інших приладів потрібно просвердлювати пробки, щоб пропустити через них скляну трубку, термометр і т.п. Для свердлення пробок застосовують свердла. Вони бувають ручні і механічні.