2. Які функції виконують міжнародні фінанси?

Виділяють розподільчу і контрольну функції міжнародних фінансів.

Розподільча функція полягає в тому, що через механізм міжнародних фінансів здійснюється грошовий розподіл і перерозподіл світового продукту. Розподіл і перерозподіл визначається об’єктивними законами та політикою суб’єктів міжнародних відносин.

Контрольна функція передбачає, що міжнародні фінанси відображають рух суспільного продукту в грошовій формі, що дає можливість здійснювати в будь-який час, на будь-якому етапі облік і аналіз руху світового суспільного продукту.

3. Які особливості фінансів міжнародних організацій?

Фінансова діяльність міжнародних організацій пов’язана з формуванням і використанням їх бюджету та цільових фондів. Формування доходів бюджету міжнародної організації відбувається за рахунок внесків країн, що входять до складу даної організації. Провідними міжнародними організаціями є Організація Об’єднаних Націй (ООН) і Європейський Союз (ЄС).

Організація Об’єднаних Націй заснована з метою підтримки миру, вирішення економічних, соціально-гуманітарних проблем, захисту прав людини, охорони навколишнього природного середовища. Діяльність ООН здійснюється через її керівні органи та спеціалізовані організації. Питанням миру та безпеки займається Департамент операцій із підтримки миру, із питань роззброєння. Економічний напрям здійснюється через Конференцію торгівлі й розвитку, Організацію промислового розвитку, Програму розвитку. Соціальна та гуманітарна політика проводиться Дитячим фондом ООН, Всесвітньою продовольчою радою та іншими. Бюджет ООН формується за рахунок внесків країн-членів ООН, розмір яких залежить від рівня економічного розвитку країни. Кошти бюджету використовуються на адміністративні витрати та фінансування міжнародних проектів, проведення різних заходів міжнародного значення.

Європейський Союз створений із метою економічної співпраці країн. Доходи ЄС формуються за рахунок надходжень від країн-членів Союзу та доходів бюджету ЄС. Специфікою бюджету ЄС є наявність власних доходів, зокрема мито, яким обкладаються продукти, що імпортуються з країн, які не є членами ЄС; сільськогосподарські збори, податки на виробництво і зберігання цукру та глюкозомісткої продукції, що справляються з метою регулювання ринку цукру в ЄС; країни-члени відраховують до бюджету ЄС певний відсоток від бази оподаткування податком на додану вартість, відрахування певної частки валового національного доходу держав. Витрати бюджету ЄС складаються з адміністративних та операційних (фінансування сільського господарства, структурних перетворень в економіці країн Союзу, наукових досліджень, освіти, зовнішньоекономічної діяльності).

4. Яку роль відіграють міжнародні фінансові інституції?

Міжнародні фінансові інституції відіграють важливу роль у світовій економіці: забезпечують концентрацію і перерозподіл фінансових ресурсів, сприяють надійному функціонуванню національних фінансових систем, їх кредити є важливим джерелом фінансування країн, що розвиваються.

Міжнародні фінансові інституції поділяються на дві групи:

1. всесвітні (Міжнародний валютний фонд, група Світового банку, Банк міжнародних розрахунків);

2. регіональні (Європейський банк реконструкції та розвитку, Азіатський банк розвитку, Міжамериканський банк розвитку, Лондонський і Паризький клуби кредиторів).

Найважливішу роль серед міжнародних фінансових інституцій відіграють Міжнародний валютний фонд, група Світового банку і Банк міжнародних розрахунків.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) — міжнародна наднаціональна валютно-кредитна організація, що має статус спеціалізованої представницької установи ООН. Метою створення МВФ було сприяння міжнародному валютному співробітництву та стабілізації валют, створення багатосторонньої системи платежів і розрахунків, підтримування рівноваги платіжних балансів країн – членів Фонду, вжиття системи заходів, спрямованих на регулювання валютних курсів, підвищення ступеня конвертованості валют, надання короткострокових кредитів країнам – членам Фонду для покриття тимчасового дефіциту їхніх платіжних балансів, на ліквідацію валютних обмежень, організацію консультативної допомоги з фінансових і валютних питань.

Оскільки МВФ є організацією акціонерного типу, то його капітал утворюється за рахунок внесків країн – членів Фонду. У 1992 р. Україна вступила до МВФ. За необхідності, крім власного капіталу, МВФ може використовувати позикові кошти. Джерелами залучених ресурсів Фонду є кредити урядів країн-членів або їх грошово-кредитних органів та кредитні лінії з низкою урядів і банків, які відкриваються один раз на п’ять років.

Ресурси МВФ використовуються у межах певної політики та розроблених механізмів і відповідно до статутної діяльності, що охоплює три основні напрями:

1. Кредитування з метою надання фінансової допомоги окремим країнам, яке здійснюється з різними цілями, у різних формах та на різних умовах. Зокрема воно включає кредитування для потреб вирівнювання платіжного балансу, компенсаційне фінансування та допомогу найбіднішим країнам.

2. Регулювання міжнародних валютних відносин із метою узгодження валютної політики країн – членів МВФ.

3. Постійний нагляд за світовою економікою з метою систематизації інформації як у цілому по світовій економіці, так і стосовно окремих країн. На підставі аналізу цієї інформації розробляються середньострокові економічні прогнози, які дають можливість координувати макроекономічну політику країн – членів Фонду.

Світовий банк – багатостороння кредитна організація, яка складається з п’яти тісно пов’язаних між собою установ, загальною метою яких є надання фінансової допомоги країнам, що розвиваються, за рахунок розвинутих країн. Групу Світового банку утворюють: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР); Міжнародна фінансова корпорація (МФК); Міжнародна асоціація розвитку (МАР); Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ); Міжнародний центр розв’язання інвестиційних суперечок (МЦРІС).

Світовий банк має загалом сприяти виконанню стратегічного завдання: інтегрувати економіку всіх країн-членів із глобальною системою господарювання і таким чином сприяти економічному розвитку країн-членів шляхом залучення ресурсів із розвинутих країн до країн, що розвиваються, зменшенню бідності і підвищенню якості життя у країнах "третього світу". Разом із тим на кожну установу Світового банку покладено конкретні завдання. Наприклад, МБРР кредитує уряди країн, що розвиваються, а МАР кредитує найбідніші країни світу; МФК координує питання інвестування приватного сектору країн, що розвиваються, а БАГІ надає гарантії іноземним інвесторам, що вкладають кошти у країни, що розвиваються, і є членами Світового банку. МЦРІС забезпечує сприяння міжнародних інвестицій шляхом надання послуг із арбітражного розгляду та врегулювання спорів між урядами та іноземними інвесторами, здійснює консультування, наукові дослідження, збирає інформацію щодо інвестиційного законодавства у різних країнах.

Банк міжнародних розрахунків – спеціалізований міждержавний фінансовий інститут, який виконує функції центрального банку для більшості національних центральних банків європейських країн (надає їм допомогу в управлінні власними валютними резервами й інвестиціями) та об’єднує на акціонерній основі частину їхніх фінансових ресурсів.

Відповідно до статуту Банк міжнародних розрахунків виконує дві основні функції: сприяння співробітництву між центральними банками країн — членів Банку і забезпечення додаткових сприятливих умов для міжнародних фінансових операцій. Банк здійснює регулювання міжнародних розрахунків і розроблення нормативних документів із банківського нагляду.