7. У чому полягає суть кредитного ринку, які особливості його організації ?

Кредитний ринок – це система ринкових відносин між кредитором і позичальником із приводу перерозподілу вартості в грошовій і товарній формах на умовах повернення та платності для задоволення особистих і виробничих потреб суб’єктів. Кредитний ринок забезпечує акумуляцію тимчасово вільних ресурсів і трансформацію їх у позиковий капітал. Він виник як закономірна реакція на потребу в додаткових фінансових ресурсах для здійснення процесу фі­нансового забезпечення підприємницької та інших видів ді­яльності юридичних і фізичних осіб. Основними суб’єктами кредитного ринку є кредитори, позичальники, а також держава в особі центрального банку, який контролює виконання чинного законодавства учасниками ринку та регулює ринок за допомогою економіч­них методів.

Кредитори – суб’єкти фінансового ринку, які надають позику в тимчасове користування під певний відсоток. Основною функцією кредиторів є продаж кредитних ресурсів (як власних, так і залучених) для задоволення різноманіт­них потреб позикоотримувачів у фінансових ресурсах. Кредито­рами на фінансовому ринку можуть виступати: держава (здійснюючи цільове кредитування підприємств за рахунок загальнодержавного та місцевих бюджетів); банки, які здійсню­ють найбільший обсяг і широкий спектр кредитних операцій; небанківські кредитні установи.

Позичальники – суб’єкти фінансово­го ринку, які отримують позики від кредиторів під певні гарантії їх повернення і за певну плату у формі відсотка. По­зичальниками грошових активів на фінансовому ринку виступа­ють: підприємства (для задово­лення потреб у грошових активах із метою поповнення оборот­них коштів і формування інвестиційних ресурсів); населення (у формі споживчого фінансового кредиту, який використовується в інвестиційних цілях); держава (отримуючи кредити від міжнародних фінансових організацій і банків); банки (отримуючи кредити на міжбанківському кредитному ринку); небанківські фінансові установи.

Джерела коштів, що циркулюють на кредитному ринку: кошти, акумульовані банками на депозитних, поточних рахунках юридичних осіб, населення; кошти, акумульовані централь­ним банком; небанківськими кредитними установами тощо. Розміщення акумульованих коштів здій­снюється на основі кредитних угод між кредиторами та позичальниками. При цьому відбувається перерозподіл фінансових ресурсів між суб’єктами економіки з метою їхнього ефективного використання й одержан­ня прибутку в розмірах, що перевищують суму відсотків за кредит.

8. У чому полягає сутність ринку цінних паперів, які особливості його організації ?

Ринок цінних паперів – це особлива сфера ринкових від­носин, де завдяки продажу цінних паперів здійснюється мобі­лізація фінансових ресурсів для задоволення інвестиційних потреб суб’єктів економічної діяльності. Мета функціонування ринку цінних паперів – акумуляція фінансових ресурсів і забезпечення можливості їх перерозподі­лу шляхом здійснення учасниками ринку різноманітних опе­рацій із цінними паперами.

Основні учас­ники фінансових операцій на ринку цінних паперів:

1. Емітенти – суб’єкти фінансового ринку, які залучають необхідні фінансові ресурси за рахунок ви­пуску (емісії) цінних паперів. На фінансовому ринку емітенти ви­ступають в ролі продавця цінних паперів із зобов’язан­ням виконувати всі вимоги, які випливають із умов їх випуску. Емітентами цінних паперів є держава (виконавчі органи держав­ної влади та органи місцевого самоврядування), а також різно­манітні юридичні особи.

2. Інвестори – суб’єкти фінансового ринку, які вкладають свої грошові кошти в різноманітні види цінних паперів із метою отримання доходу. Цей дохід формується за рахунок отримання інвесторами відсотків, дивідендів і приро­сту курсової вартості цінних паперів. Інвестори, які здійснюють свою діяльність на фінансовому ринку, класифікуються за таки­ми ознаками: за своїм статусом вони поділяються на індивідуаль­них (окремі підприємства, фізичні особи) та інституціональних інвесторів (різні фінансово-інвестиційні інс­титути).

3. Фінансові посередники (дилери, брокери та ін.), які сприяють обігу цінних па­перів і здійсненню фондових операцій.

Важливим суб’єктом ринку цінних паперів виступає держава, яка здійснює його регулювання.