4. Які є суб’єкти фінансового ринку?

Суб’єкти фінансового ринку поділяються таким чином.

За організаційними формами на: господарюючих суб’єктів, домогосподарства, державні та місцеві органи влади та управління.

За функціями, які вони виконують:

а) продавці та покупці фінансових інструментів, які здійснюють на ринку основні функції при проведенні фінансових операцій;

б) фінансові посередники, які забезпечують перерозподіл ресурсів від інвестора до позичальника (банки та спеціалізовані небанківські установи, торговці цінними паперами);

в) інститути інфраструктури ринку – суб’єкти, що виконують допоміжні функції (об­слуговування основних учасників або окремих операцій на фінансовому ринку);

г) державні регулюючі органи – загальні органи державного регулювання та спеціально уповноважені у сфері фінансових ринків (Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг);

5) саморегулівні організації – це добровільні об’єднання професійних учасників фінансового ринку, які створюються з метою захисту інтересів своїх членів та інших учасників ринку.

5. Які існують інструменти фінансового ринку?

За окремими видами фінансових ринків розрізняють певні інструменти, що обслуговують їх:

1. Інструменти ринку позикових капіталів: гроші й розрахункові документи, які обертаються на грошовому ринку.

2. Інструменти ринку цінних паперів: різноманітні цінні папери, що обертаються на цьому ринку.

3. Інструменти валютного ринку: іноземна валюта, розрахункові валютні документи, окремі види цінних паперів та їх похідні.

4. Інструменти ринку дорогоцінних металів: золото, срібло, окремі види цінних паперів та їх похідні тощо.

5. Інструменти страхового ринку: страхові послуги, які пропонуються на продаж, а також розрахункові документи та окремі види цінних паперів, які обслуговують цей ринок.

За терміном обігу розрізняють такі фінансові інструменти: короткострокові та довгострокові.

За характером фінансових зобов’язань фінансові інструменти поділяються на боргові, пайові та без подальших фінансових зобов’язань.

За гарантованістю рівня дохідності фінансові інструменти поділяться на такі:

• із фіксованим доходом,

• із невизначеним доходом.

6. Характеристика валютного ринку

Валютний ринок – це сукупність економічних та організа­ційних форм, що пов’язані з купівлею або продажем валют різних країн. Об’єктом валютного ринку є валютні операції з продажу й обміну національної та іноземної валют. У будь-якій державі валютний ринок виконує певні функ­ції, до яких належать:

• своєчасне здійснення міжнародних розрахунків;

• страху­вання валютних ризиків;

• регулювання валютних курсів;

• диверсифікація валют­них резервів;

• регулювання економічних і соціальних процесів у дер­жаві.

Суб’єктами ринку є продавці валюти, її покупці та посередники. Основними продавцями валюти висту­пають: держава в особі центрального банку, який реалізує на ринку через уповноважені органи ча­стину валютних резервів; банки , які мають ліцензію на здійснення валютних операцій; підприємства, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність (реалізують на ринку свою ва­лютну виручку за експортовану продукцію); фізичні особи, які реалізують наявну в них валюту через мережу обмінних валют­них пунктів. Основними покупцями валюти є ті ж суб’єкти, що й її продавці.

Звичайно, обо­в’язковим суб’єктом ринку є держава, яка своїм законодавст­вом встановлює правила функціонування валютного ринку. Форми регулювання та контролю визначаються законодавст­вом, а функція його здійснення покладається на центральний банк.

Функціонування валютного ринку пов’язане з використан­ням деяких економічних категорій та понять.

Валютний курс – співвідношення між грошовими одиницями двох країн, яке використовується для об­міну валют при здійсненні валютних та інших еконо­мічних операцій.

Котирування – це встановлення курсів іноземних валют у відповідності з практикою, що склалася, і за­конодавчими нормами.

Конвертованість – це здатність валюти обмінюва­тися на валюти інших країн та міжнародні платіжні засоби.

За ступенем конвертованості валюта буває таких типів:

- вільно конвертована;

- частково конвертована;

- неконвертована.