3. Які функції притаманні податкам?

У більшості країн світу за податками закріплені такі основні функції: фіскальна, розподільча, регулююча.

Фіскальна функція (лат. fiscus - державна скарбниця, казна) розкриває податки як інструмент забезпечення надходження грошових коштів до бюджету на принципах постійності, стабільності, рівномірності.

Розподільча функція забезпечує розподіл вартісних пропорцій між платниками податків і державою. Її суть полягає в перерозподілі ВВП між сферами виробництва, галузями економіки, регіонами, окремими прошарками населення.

Регулююча функція полягає у впливі податків на різні види діяльності та безпосередньо на платників податків. Через податки держава регулює процеси виробництва та споживання в суспільстві.

4. За якими ознаками класифікують податки?

Класифікація податків відводить кожному податку відповідне місце в податковій системі, завдяки чому вона виконує певні прогностичні функції (обґрунтовується необхідність введення кожного нового виду податку).

За економічним змістом об’єкта оподаткування податки поділяються на три групи:

- податки на доходи, що стягуються з доходів суб’єктів господарювання;

- податки на споживання, що сплачуються не під час отримання доходів, а при їх використанні; справляються у формі непрямих податків;

- податки на майно, що встановлюються щодо рухомого чи нерухомого майна, стягуються постійно, доки майно перебуває у власності.

За характером дії або формою оподаткування податки поділяються на такі групи:

- прямі, що встановлюються безпосередньо щодо платника, який сплачує їх до бюджету; обсяг таких податків залежить від розмірів об’єкта оподаткування (податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, плата за землю);

- непрямі, які входять до складу цін на товари та послуги, їх розмір не залежить від доходів платника (податок на додану вартість, акцизний податок, мито).

За джерелом сплати податки поділяються на ті, що сплачуються з прибутку (доходів), і ті, що включаються у витрати виробництва.

Залежно від органу, який стягує податки і розпоряджається ними, податки поділяються на загальнодержавні та місцеві. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Податковим кодексом України і є обов’язковими до сплати на усій території України. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим кодексом України, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До загальнодержавних належать такі податки та збори:

• податок на прибуток підприємств;

• податок на доходи фізичних осіб;

• податок на додану вартість;

• акцизний податок;

• збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

• екологічний податок;

• рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

• рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

• плата за користування надрами;

• плата за землю;

• збір за користування радіочастотним ресурсом України;

• збір за спеціальне використання води;

• збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

• фіксований сільськогосподарський податок;

• збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

• мито;

• збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

• збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

До місцевих податків належать: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; єдиний податок.

До місцевих зборів належать: збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір.